Міжнародне публічне і міжнародне приватне право

Міжнародні відносини не обмежуються тільки між­державними, міжвладними контактами основних суб'єк­тів міжнародного права. Відбуваються постійні конта­кти між фізичними і юридичними особами різноманіт­них держав, на рівні міжнародних неурядових органі­зацій, вони регулюються або національним правом від­повідної держави, або нормами міжнародного приват­ного права.

Водночас спостерігається тісний взаємозв'язок міжна­родного публічного і міжнародного приватного права:

— і те, й інше, у широкому смислі, регулюють міжна­
родні відносини;

— у загальних початках: спостерігається перелом­
лення основних принципів міжнародного публічного
права в доктрині міжнародного приватного права;

— і в міжнародному публічному праві й у міжнарод­
ному приватному праві завжди є визнання правосуб'єкт-
ності іншої держави;

міжнародні договори з питань міжнародного приват­ного права не можуть суперечити принципам міжна­родного публічного права, у такий спосіб установлю­ються загальні цілі створення правових умов для між­народного співробітництва в різних галузях.

Отже, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер («ускладнені» іноземним елементом), не повинно суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права.

Слід також мати на увазі, що міжнародні угоди, що регулюють цивільно-правові відносини (договори в сфері міжнародного приватного права), у багатьох випадках включаються у розвиток міжнародних міждержавних

договорів.

Розмежування між міжнародним публічним і між­народним приватним правом можливо провести на різних підставах:

— за суб'єктами: у міжнародному публічному праві
суб'єктами є держави, нації і народності, що борються
за незалежність, міжнародні організації, а в міжнарод­
ному приватному праві — фізичні і юридичні особи;

— за предметом правового регулювання: у якості
таких у міжнародному публічному праві виступають
міждержавні міжвладні відносини, а в міжнародному
приватному праві — це міжнародні приватно-правові
відносини (цивільні, сімейні, трудові та ін.);

— за джерелами: у міжнародному публічному пра­
ві — це міжнародний договір, міжнародний порядок
та ін., а в міжнародному приватному праві їхнє коло

значно ширше — це національне законодавство, міжна­родні договори, торговельні порядки та ін.;

— за методом правового регулювання: у міжнарод­
ному публічному праві — це узгодження воль держав;
у міжнародному приватному праві — це подолання ко­
лізій (зіткнення законів);

— за видами відповідальності: у міжнародному пуб­
лічному праві наступає міжнародно-правова відповідаль­
ність, а в міжнародному приватному праві — цивільно-
правова;

— і, нарешті, за сферою дії: у міжнародному публіч­
ному праві цю сферу можна визначити як глобальну
(вона охоплює всі держави й інші суб'єкти міжнарод­
ного публічного права), а в міжнародному приватному
праві вона має національні межі (у кожній державі є
своє міжнародне приватне право).