Глава і персонал консульської установи. У відповідності зі статтею 9 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року для глав консуль­ських установ установлено чотири класи:

У відповідності зі статтею 9 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року для глав консуль­ських установ установлено чотири класи:

1)генеральний консул;

2) консул;

3) віце-консул;

4) консульський агент.

Генеральний консул очолює генеральне консульство або консульський відділ дипломатичного представниц­тва; консул — консульство; віце-консул — віце-консуль-ство. Останні також можуть бути помічниками або за­ступниками генерального консула. Віце-консул може виконувати обов'язки заступника консула. Консуль­ський агент очолює консульське агентство. В Україні, як і в більшості держав, консульські працівники є службовцями міністерства закордонних справ і їм при­своюються дипломатичні ранги. У деяких країнах кон­сульська служба відділена від дипломатичної, і консуль­ським працівникам присвоюються спеціальні ранги.

Глави консульських установ призначаються держа­вою, що представляється, і допускаються до виконання своїх функцій державою перебування. Вже відзначало­ся, що держава, яка представляється, надає главі кон­сульської установи спеціальний документ — консуль­ський патент. Цей документ засвідчує його посаду і мі­стить, як правило, його повне ім'я і прізвище, клас, ука­зівку на консульський округ і місцезнаходження кон­сульської установи.

Держава, що представляється, направляє консульський патент зазвичай дипломатичними шляхами уряду дер­жави, на території якої глава консульської установи повинен виконувати свої функції. Глава консульської установи допускається до виконання своїх функцій тільки після одержання дозволу (екзекватури) на це з боку держави перебування. Причому такий дозвіл, у якій би формі він не був виражений, іменується екзек­ватурою (не плутати з агреманом у дипломатичному праві). Держава, що відмовляє у видачі екзекватури, не зобов'язана повідомляти мотиви своєї відмови.

З моменту отримання екзекватури вважається, що глава консульської установи приступив до виконання

своїх функцій. З цієї ж дати визначається його стар­шинство стосовно глав консульських установ інших держав, розташованих у даному консульському окрузі. В Україні функції консулів України закріплені в Консульським статуті України 1994 року. Основною метою прийняття Консульського статуту України є ви­значення правових основ діяльності консульських уста­нов України. Функції консулів України випливають із найменування глав і розділів II-VIII Консульського ста­туту України. Наведемо їх частково, стосовно до вище­сказаного: