Аналіз умов праці в комп’ютерній лабораторії.
Приміщення, яке використовується під експлуатацію об'єкта розробки, має такі характеристики: довжина А = 8 м, ширина В = 6 м, висота Н = 3 м, кількість робочих місць: 6; площа приміщення 48 м2; застосовується устаткування 6 комп'ютерів Pentium 4 3,2 GHz з периферійними пристроями. На одного працюючого припадає 8 м2 площі і 24 м3 об'єму при нормі 6 м2 і 20 м3 згідно НПАОП 0.00-1.28-10. Розглядаючи людини в нерозривному зв'язку і в безперервній взаємодії з навколишнім середовищем, як об'єкт вивчення безпеки життєдіяльності можна виділити систему «Людина - Машина - середа» («Л-М-С»). Згідно рисунку 1.1 проводиться аналіз умов життєдіяльності людини з метою розробки захисних заходів, що забезпечують його безпеку. Елемент «людина» розглядається у вигляді елементів: Л1; Л2; Л3. У даній системі буде розглянуто - розробник. Л1 - людина яка виконує цілеспрямовані дії, виконує управління машиною. Л2 - людина як біологічний об'єкт, безпосередньо впливає на середу, шляхом тепло-і волого обміну, споживанням кисню, вуглекислого газу, шуму. Л3 - людина з точки зору психофізіологічного стану (стомлюваність, активність, зміна настрою, здоров'я). Елемент «машина» розглядається у вигляді елементів: М1; М2; М3. У даній системі буде розглянута машина - ПК. М1 - машина яка виконує основну технологічну функцію, працює машина. М2 - машина яка відповідає за функцію захисту. М3 - елемент машини, який впливає на людину і на виробниче середовище, за рахунок: тепла; шуму; магнітного випромінювання; рентгенівського випромінювання. В даному варіанті завдання систему Л-М-С можна описати таким чином: 1) «Людина» - 6 працівників; 2) «Машина» - комплекс обладнання, що складається з 6 комп'ютерів; 3) «Навколишнє середу» - виробниче приміщення, включаючи мікроклімат; 4) «Предмет праці» - система відслідковування помилок при розробці програмного забезпечення. Побудова системи Л-М-С представлено на рис 1.1. Опис зв'язків представлено в таблиці 1.1.
Рисунок 1.1 - Система Л-М-С
Таблиця 1.1 - Опис зв'язків системи «Л-М-С»
Продовження таблиці 1.1
В результаті взаємодії трьох елементів системи «людина-машина-середу» можуть виникнути небезпечні або шкідливі виробничі фактори. На підставі аналізу наведеної схеми для лабораторії з ПК працюючі піддаються впливу наступних небезпечних факторів за ГОСТ 12.0.003-74: - повышенная температура воздуха рабочей зоны; - недостаток естественного света; - недостаточная освещенность рабочей зоны; - повышенное значение напряжения в электрической цепи, замыкание, которое может произойти через тело человека; - психофизиологические факторы: умственное перенапряжение, эмоциональные перегрузки, перенапряжения зрительных анализаторов, физические статические перегрузки. Для вияву домінуючого фактора НШВЧ у даному приміщенні була виконана оцінка факторів виробничого середовища та трудового процесу табл.1.2.
Таблиця 1.2 – Оцінка факторів виробничого середовища та трудового процесу
Порівняння діючих факторів з нормативними значеннями виявило, що усі фактори крім категорії зорових робіт, та рівню освітленості, знаходяться в нормі. Домінуючим фактором є недостаточная освещенность рабочей зоны.
1.2 Промислова безпека в комп’ютерній лабораторії.
Електрообладнання приміщення відноситься до установок напругою до 1000 В. Електропостачання приміщення здійснюється від трифазної чотирьох провідної мережі з глухозаземленою нейтраллю, струм змінний, частота струму 50 Гц, напруга 380/220 В. За ступенем небезпеки ураження електричним струмом, комп’ютерна лабораторія, відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки згідно НПАОП 40.1-1.21-98. До технічних заходів віднесена: електрична ізоляція струмоведучих частин, система занулення типу TN-C-S, пристрій автоматичного відключення живлення згідно НПАОП40.1-1.32-01. Для цього відкриті провідні частини, які можуть опинитися під напругою, з'єднані з нульовим захисним провідником мережі. Контроль ізоляції проводять згідно з НПАОП 40.1-1.21-98. Згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.12-05 для створення безпечних умов праці у лабораторії забезпечене проведення вступних, первинних і повторних інструктажів, які служать для попередження виникнення нещасних випадків, пов'язаних з небезпекою отримання травм та професійних захворювань. Також при переведенні на інше обладнання, або при виконанні нової роботи проводиться позачерговий інструктаж. Факт інструктажу фіксується в журналі реєстрації інструктажів.
1.3 Виробнича санітарія в комп’ютерній лабораторії.
За енерговитратам організму з ДСН 3.3.6.042-99 робота програмістів відноситься до категорії Iа: робота, виконувана сидячи, не вимагає систематичного фізичної напруги і переміщення тягарів з енерговитратами організму 80 - 120 ккал / год. Для забезпечення встановлених норм мікрокліматичних параметрів і чистоти повітря застосовується опалення в холодний період року і необхідно застосувати кондиціонування повітря в теплий період відповідно до СНіП 2.04.05-86, щоб нормалізувати підвищену температуру в НДЛ. Допустимі рівні звукового тиску відповідають вимогам ДСН 3.3.6.037-99. Еквівалентний рівень шуму на робочому місці програмістів, не перевищує 50дБА. Для програмістів встановлюється 8-ми годинний робочий день з перервами на 20 хвилин після 2:00 з моменту початку роботи і через 1,5 і 2,5 години по 20 хвилин відповідно після обідньої перерви. Під час перерви необхідно залишити робоче місце, очі не повинні бачити монітор, слухові аналізатори не повинні сприймати шумове вплив. Для зняття втоми під час робочого процесу слід виконувати фізичні вправи і вправи для очей. Загальний час технологічних перерв становить 60 хвилин. Організація робочого місця повинна задовольняти вимогам ГОСТ 12.2.032-78 для зручності виконання робіт та економії енергії людини. Напрямок погляду - паралельний розташуванню світильників і вікон з метою виключення відблисків від екрану монітора. Організація робочого місця відповідає вимогам для виконання робіт сидячи: зручне крісло з підлокітниками, спинкою і регульованим кутом її нахилу, підставка для ніг (ширина - 300 мм, глибина - 400 мм, з можливістю регулювання висоти і кута нахилу опорної поверхні). Робочий стіл, висотою 750 мм із спеціальною робочою поверхнею для клавіатури і простором для ніг (висота - 600 мм, ширина - 500 мм, глибина на рівні колін - 450 мм, на рівні витягнутих ніг - 650мм). Схема розташування робочих місць зображено на рис.1.2.
Зорова робота оператора ПЕОМ є роботою високої точності, оскільки найменший розмір об'єкта розрізнення 0.3-0.5 мм і розряд зорової роботи III. Згідно вимог ДБН В.25-28-2006 величина коефіцієнта природної освітленості (КЕО) повинна бути не менше 2%. Освітленість при роботі з екраном в поєднанні з роботою над документами повинна бути в межах 300-500 лк. Як джерела світла застосовуються люмінесцентні світильники. Так як домінуючим шкідливими виробничим фактором за результатами порівняння діючих факторів виробничого середовища є недолік штучного освітлення, то проводити розрахунок загального рівномірного штучного освітлення будемо методом коефіцієнту використання світлового потоку (за СНіП 23-05-95) Метою розрахунку є визначення кількості, розміщення світильників у приміщенні. Для обліку розмірів приміщення і висоти підвісу, тобто для обліку геометричних параметрів, обчислюється індекс приміщення за формулою: де НР = H - H0 - HСВ - розрахована висота підвісу світильника над робочою поверхнею; Н - висота приміщення; Н0 - висота робочої поверхні, Н0 = 0,8 м; HСВ - підвіс світильника, H СВ = 0,1 м; В - ширина приміщення; А - довжина приміщення. Розраховуємо НР У таблиці 1.4 представлені коефіцієнти відбиття в залежності від характеристики поверхні. Таблиця 1.4 - Коефіцієнт відбиття
Розрахунок: Приміщення: а = 8 м, b = 6 м, h = 3 м, h1 = 0,8 м. Площа приміщення S = 48 м2. Індекс приміщення i ≈ 1,61. Згідно ДБН В.2.5-28-2006 роботи по набору, редагування текстів та інформації за допомогою ПК відносяться до III розряду зорових робіт, під розряд В (найменший розмір об'єкта розрізнення = 0.3-0.5 мм). Побілений стелю, світлі шпалери, світлий лінолеум, коефіцієнти відбиття стелі - 70, стін - 50, статі - 30. Виберемо світильник NC-2AС418C. Габаритні розміри: 595x595x72 мм. Таблиця 1.5 – характеристика світильника
Виберемо в табл.1.5 для світильника NC-2AС418C рядок, відповідну індексом відвідування i = 1,25, і стовпець, відповідний коефіцієнтам відбиття поверхонь кімнат. Відповідний даному випадку коефіцієнт використання визначається перетинанням. Світловий потік люмінесцентної лампи Т8-18 Вт по каталогу фірми Osram дорівнює Фл = 650лм Кз = 1,5 (звичайне офісне приміщення). Кількість світильників NC-2AС418C (Пассат) для освітлення даного приміщення розраховується за формулою де - Світловий потік світильника, Fсв=Fл n Число рядів визначаємо із співвідношення Число світильників світильників При ширині світильника = 0.6 м, загальна ширина світильників м. Відстань між світильниками Знаходимо відстань між світильниками по довжині Знаходимо відстань між світильниками по ширині Схема розташування світильників наведена на рис. 1.3
Рисунок 1.3 – Схема розташування світильників
1.4 Безпека в надзвичайних ситуаціях в комп’ютерній лабораторії.
У комп’ютерній лабораторії надзвичайною ситуацією вважатиметься виникнення пожежі, оскільки при підвищенні температури окремих вузлів можливо оплавлення ізоляції сполучних проводів, яке веде до короткого замикання, що супроводжується, у свою чергу, іскрінням. Приміщення лабораторії згідно НАПБ Б.03.002-2007, відноситься до категорії В - пожежонебезпечна. За ступенем вогнестійкості споруда належить до 1-го ступеня вогнестійкості згідно ДБН В.1.1.7-2 002 клас пожежонебезпеки приміщення П-IIа за НПАОП 40.1-1.21-97. Відповідно ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі та протипожежного захисту. В системі запобігання передбачено: а) застосоване електрообладнання, відповідно пожежонебезпечній та вибухонебезпечній зонам, групі та категорії вибухонебезпечної суміші в відповідності з вимогами ГОСТ 121.011; б) встановлені в конструкції електрообладнання швидкодіючі засоби захисного відключення можливих джерел запалу. В системі запобігання передбачено: а) автоматична пожежна сигналізація з димовими сповіщувачами ДИП-1, з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 згідно з ДБН В.2.5-13-98 площі приміщення, враховуючи високу вартість обладнання, наявність прихованих комунікацій і специфіку загорання ПК. Тобто на площу 48 м2 необхідно 5 димових сповіщувача. б) 2 вуглекислотних вогнегасники ВВК-3,5 згідно НАПБ Б.03.001-2004. Організаційні заходи: а) проводиться інструктаж персоналу з пожежної безпеки; б) розроблено заходи щодо дій адміністрації на випадок виникнення пожежі; в) план евакуації при пожежі поміщена на видному місці; г) ширина дверного отвору на випадок евакуації 1,8 м., висота 2 м. План евакуації при пожежі зображена на рис. 1.2
ВИСНОВОК
Вивчення умов праці в залі з ПК виконувалося на основі аналізуванні системи "Л-М-С". При виконанні розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" були виявлені НШВЧ і розглянуто їх вплив на людину. Розроблено організаційні та технічні заходи, які зменшують або виключають вплив НШВЧ на людину. Було проаналізовано стан робочого місця та визначено клас пожежовибухонебезпеки приміщення. Виявлено можливі причини пожежі, розроблені організаційні та технічні заходи, спрямовані на профілактику пожеж, зроблено розрахунок освітлення приміщення лампами штучного освітлення, розглянуто питання промислової санітарії та гігієни. Отримані результати дозволяють підвищити захищеність людини на робочому місці та забезпечує допустимі умови праці
|