Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Визначення бойового складу,положення і стану противника




Перший підетап етапу оцінки противника у свою чергу, поділяється на два розділи (мал.10). Перший - визначення загального складу, положення і стану противника, який знаходиться у смузі частини (з`єднання) та перед сусідами. Другий - детальне визначення бойового складу, положення і стану противника, що діє безпосередньо у смузі частини (з`єднання).

Визначення противника у своїй смузі та перед сусідамиздійснюється з метою правильного розуміння обстановки, що склалася, з`ясування, який взагалі противник діє перед нашими військами та виявлення у подальшому тих сил і засобів, які можуть діяти безпосередньо у смузі частини (з`єднання) чи здійснити маневр у цю смугу. Як правило, під час оцінки противника взагалі розглядають угрупування, яке за своєю організаційно-штатною структурою на одну-дві інстанції вище, ніж рівень нашої частини (з`єднання). Саме це угрупування противника і приймають за складну систему для подальшого розчленування і детального вивчення.

Визначення загального бойового складу положення і стану протилежного угрупування полягає у наступному.

Визначити бойовий склад означає з`ясувати:

1. Належність протилежного угрупування до виду збройних сил, роду військ, його національну належність;

2. До якої організаційно-штатної структури входить це угрупування (дивізія, армійський корпус, польова армія і т. ін.);

3) Яка нумерація його об`єднань і з`єднань.

Визначити положенняозначає з`ясувати в якому бойовому порядку знаходяться на момент оцінки війська противника та де розташовані на місцевості його елементи. Крім того, необхідно з`ясувати рубіж, на якому знаходиться противник, з`єднання чи частини його першого ешелону, резерви і їхне місце розташування, наявність стиків, проміжків, відкритих флангів в угрупуванні, рубежі, позиції райони, які він готує у глибині.

Визначення стану передбачає знаходження відповіді у першу чергу на запитання:який характер дій противника був у минулому, а саме коли і якими силами противник почав вести бойові дії; які цілі і завдання він ставив перед собою і наскільки йому вдалося їх здійснити, а якщо не здійснив, то чому; де на момент оцінки знаходиться противник у смузі частини (з`єднання) і перед сусідом ліворуч і праворуч. Особливо ретельно слід з`ясувати минулі дії противника за останні одну-дві доби.

Обов`язково після визначення характеру дій сухопутного угрупування визначається масштаб і характер дій авіації противника, застосування високоточної зброї, особливо РУК, зброї масового ураження, сил і засобів РЕБ. У підсумку необхідно встановити з якою метою, коли, яким чином і по кому застосовувалися ці види зброї.

За результатами загального визначення бойового складу, положення і стану протилежного угрупування повинні бути зроблені висновки про склад, положення і короткий підсумок бойових дій противника у смузі частини (з`єднання) і перед сусідами, масштаб і характер застосування ВТЗ, ЗМУ, дій авіації та радіоелектронного придушення. На основі цих висновків далі проводиться детальне визначення того угрупування противника, яке діє безпосередньо у смузі частини (з`єднання), прогнозується можливий характер його дій і формулюється основа висновків противника для доповіді і відображення у документах.

2. Визначення бойового складу, положення і стану противника, що діє безпосередньо у смузі частини (з`єднання) проводиться дуже ретельно із необхідним найнижчим ступенем деталізації і точними розрахунками, бо фактично це є те угрупування противника, яке безпосередньо буде наносити ураження нашій частині (з’єднанню) і вести з нами бій. Від рівня обізнаності командира і штабу про це угрупування у вирішальній мірі залежить правильність прийняття рішення, хід і результат бою.

Саме на цьому етапі, у повній мірі керуючись системним підходом, необхідно, поділивши протилежне угрупування за функціональною ознакою (див. п. 1.2.1.), послідовно розглядати його по наступним основним підсистемам:

1) угрупування загальновійськових підрозділів, частин, з`єднань і об`єднань;

2) угрупування засобів високоточної зброї і зброї масового ураження;

3)угрупування польової артилерії;

4)угрупування ППО;

1) угрупування протитанкових засобів;

2) угрупування армійської авіації;

3) угрупування спеціальних військ;

8) система управління військами і зброєю;

9) характер оборони чи обладнання вихідного району для наступу, система інженерного обладнання і характер місцевості у районі розташування противника;

10) система матеріально-технічного забезпечення.

Одночасно, керуючись поділом угрупування за ієрархічною ознакою, необхідно вивчати противника, починаючи з найменших об`єктів, підрозділів, заходів, а після узагальнення результатів робити висновки за більш вищі підрозділи, до складу яких входять ці об`єкти чи підрозділи. У такому ж порядку здійснюється подальше визначення противника.

Розглядаючи загальновійськове угрупування, необхідно, крім того, визначити його склад, положення і стан за основними позиціями, рубежами і районами, починаючи від лінії бойового зіткнення сторін у глибину бойового порядку противника (наприклад, на першій позиції, відсіченій позиції, на позиціях бригадних і дивізійних резервів і т. ін.). При цьому бойовий склад, положення і стан загальновійськового угрупування визначається на ділянці оборони частини - з деталізацією до мотопіхотної, танкової роти на рубежах розгортання, а при наступі частини - до взводного опорного пункту на передньому краї оборони противника. У смузі оборони з`єднання противник деталізується до мотопіхотного, танкового батальйону на рубежах розгортання, а у смузі наступу - до ротного опорного пункту. Зрозуміло, що ступінь повноти і деталізації визначення противника буде різною для штабів різних рівнів. У штабі з`єднання оцінка противника проводиться найбільш повно і всебічно. У штабі частини більше ураховуються висновки із оцінки противника, які зроблені штабом з`єднання, проте ступінь деталізації противника у штабі частини більший.

По кожному з зазначених вище підсистем (угрупувань) здійснюється визначення бойового складу, положення і стану у наступній послідовності.

Визначення бойового складу противника передбачає встановлення організаційно-штатної структури протилежного угрупування, складу з`єднань, частин і підрозділів та їхньої нумерації.

Визначення положення противника проводиться у взаємозв`язку з визначенням бойового складу і означає виявлення географічного місця розташування з`єднань, частин та підрозділів і на основі цього, з урахуванням їхнього взаємоположення на місцевості і взаємодії,- встановлення елементів бойового порядку противника, тобто його складових угрупувань: загальновійськових з`єднань, частин, підрозділів, польової артилерії, високоточної зброї, засобів масового ураження, ППО, армійської авіації та інших.

Під час вивчення угрупування загальновійськових частин і підрозділів особливу увагу необхідно приділити викриттю головного угрупування противника. При цьому слід пам`ятати, що головне угрупування характеризується більш щільними бойовими порядками загальновійськових частин і підрозділів, зосередженням переважної більшості засобів ураження, надійною противоповітряною обороною.

Одночасно встановлюється угрупування противника, від ураження якого можуть різко знизитись його бойові можливості.

Визначення стану полягає у викритті по-перше, боєздатності протилежного угрупування, і по-друге, характеру дій противника у минулому та у теперішній час.

Найбільш ємний показник стану противника - це його боєздатність, тобто здатність вести бойові дії, виконувати бойові завдання. Визначення боєздатності противника передбачає виявлення:

1) укомплектованості з`єднання, частин і підрозділів;

2) наявності втрат і можливостей по їхньому поповненню;

3)якісних характеристик і бойових можливостей озброєння і військової техніки;

4)забезпеченості матеріально-технічними засобами (у тому числі боєприпасами, паливо-мастильними матеріалами та ін.);

5)рівня професійної підготовки особового складу, наявності бойового досвіду, його морально-психологічного стану, рівня військової дисципліни, національних і релігійних переконань, традицій і обрядів.

Укомплектованість з`єднань, частин, підрозділів противника, які вже вели бойові дії, визначається, виходячи з понесених ним втрат у живій силі і бойовій техніці. Але необхідно знати, що не завжди можна ставити у пряму залежність боєздатність від втрат. Справа у тому, що втрати складових елементів організаційної структури з`єднання, частини, підрозділу мають різну вагу. Наприклад, розгром танкового батальйону мотопіхотної бригади у наступальному бою у значній мірі знижує її боєздатність. У той же час знищення одного з мотопіхотних батальйонів впливає на боєздатність бригади у меншій мірі.

Згідно поглядів іноземних воєнних фахівців, якщо втрати складають до 50-60 %, за умови збереження управління, то вважається, що з`єднання, частина, підрозділі частково втратили боєздатність, при втратах 50-60% і більше від штатної чисельності і втраті управління з’єднання, частина, підрозділ вважаються небоєздатними. Проте слід мати на увазі, що в оборонному бою рівень втрат з`єднань, частин і підрозділів, при якому зберігається їхня боєздатність, може бути вищим (до 60-70 %). У значній мірі на боєздатність впливає і рівень морально-психологічного стану особового складу, який характерізується такими показниками, як рівні морально-політичних, психологічних і ідеологічних якостей, військової дисципліни.

Таким чином, визначаючи здатність противника вести бойові дії, необхідно враховувати всі фактори,які на неї впливають.

Під час викриття характеру дій у минулому і на момент оцінки з’ясовується у результаті яких попередніх бойових дій противник займає наявне положення, що робить тепер, на момент його оцінки, який ступінь його активності і готовності до дій.

Дії противника можуть характеризуватися, наприклад, такими поняттями «23 мд наступає у смузі ...», «64 мбр займає оборону по рубежу ...», « 612 мпб зосередився у районі ...», «615 адн зайняв позиційний район ...», «противник висадив тактичний повітряний десант силою до мпр у районі ...» і т. п.

Виявлення тенденцій розвитку характеру дій противника у минулому і на теперішній час є основою для подальшого прогнозування його дій у майбутньому.

В умовах сучасного бою основу угрупування сил і засобів сторін складають загальновійськові з`єднання, частини і підрозділи. Угрупування ж частин і підрозділів родів військ (служб) створюються за рахунок штатних чи доданих сил і засобів і призначаються, перш за все, для вирішення завдань в інтересах бою загальновійськових формувань. Тому їхній кількісний склад і райони розташування будуть знаходитись у прямій залежності від розташування угрупувань загальновійськових з`єднань, частин і підрозділів, їх бойових завдань і бойового порядку.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що методика визначення угрупування загальновійськових частин і підрозділів є придатною і для оцінки угрупувань частин, підрозділів родів військ і спеціальних військ, але не є суворо обов`язковою. Під час оцінки цих угрупувань у більшій мірі необхідно звертати увагу на кількісні показники, райони розташування (розгортання) і їхній стан.

Одночасно з визначенням угрупувань противника виявляється характер облаштування вихідного району для наступу чи характер оборони та оцінюється місцевість в його розташувані. Правильна і всебічна оцінка району розміщення противника базується на твердих і глибоких знаннях його оперативно-тактичних нормативів і поглядів щодо облаштування району.

Під час оцінки вихідного району для наступу слід з`ясувати, де і яким чином противник готує маршрути для висування своїх військ, рубежі для розгортання, нові (основні і запасні) позиції і позиційні райони для розгортання сил і засобів у ході наступу і таке інше.

Оцінка характеру оборони може включати встановлення наявності і кількості підготовлених рубежів, смуг, і позицій, опорних пунктів, стиків та ступеня інженерного облаштування їх, характеру мінно-вибухових і інших загороджень, сильних і слабких місць у обороні. Особливу увагу слід приділити правильному визначенню виду оборони і її елементів, що дозволить найти найбільш доцільне рішення для її прориву (подолання).

Що стосується оцінки місцевості, то слід розуміти, що місцевість і метеорологічні умови суттєво впливають на ведення бою. Ці фактори сприяють успіху ведення бойових дій своїх військ і послабляють противника не самі собою, а лише за умови, що вони будуть правильно оцінені і вміло використані у конкретній бойовій обстановці.

Під час оцінки місцевості у смузі наступних бойових дій визначаються: особливості рель`єфу; проходимість місцевості, стан доріг, природних та штучних перешкод, перевалів, проходів; наявність і характер водних перешкод, переправ, бродів, гідротехнічних споруд, найбільш зручних місць для форсування; умови спостереження і маскування; санітарно-епідеміологічний стан району у розташуванні противника; ступінь впливу місцевості на пересування і бойові дії військ противника; характеристика району бойових дій у економічному і політичному відношенні.

Правильна оцінка місцевості і метеорологічних умов дозволить встановити їхній вплив на розташування елементів і побудову в цілому майбутнього бойового порядку противника і, що саме головне, викрити можливий характер його дій.

У підсумку всієї роботи з визначення складу, положення і стану противника, який діє у смузі частини (з`єднання), необхідно обрахувати кількісний склад цього угрупування, а саме наявну на момент оцінки кількість основних бойових підрозділів - загальновійськових рот, батальйонів (у залежності від ступеня деталізації), батарей, дивізіонів польової артилерії, батарей ППО, ескадриль, рот протитанкових вертольотів та загальну кількість танків гармат, мінометів і РСЗВ, протитанкових ракетних комплексів.

Таким чином, після визначення складу, положення і стану противника і знаходження відповіді на запитання «який противник перед нами діє, де він знаходиться і що робить ?» стає можливим прогнозувати характер подальших його дій, тобто шукати відповідь на запитання «а що він (противник) буде робити далі ?»

Нумерація з'єднань,частин і підрозділів сухопутних військ.

ПОЛЬЩА

ВМС


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 2174. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.033 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7