Клас Хризофіцієві – Chrysophyceae

Об'єднує одноклітинні та багатоклітинні водорості з усіма характерними для відділу типами морфологічних структур – монадним (включаючи амебоїдний та плазмодіальний), гемімонадним, кокоїдним та нитчастим. Ознакою класу є відсутність здатності утворювати кремнеземові лусочки на поверхні плазмалеми. Клас об'єднує переважно прісноводні водорості. У відповідності з морфологічною будовою хризофіцієві поділяються на чотири порядки, серед яких провідним є порядок Ochromonadales.

Порядок Охромонадальні – Ochromonadales

До порядку входять одноклітинні, колоніальні та ценобіальні види, які мають типову монадну будову. Поширені вони переважно в планктоні чистих прісних водойм. Провідними родами порядку є Ochromonas, Chromulina, Dinobryon.

Рід охромонас – Ochromonas (рис. 20: А). Характеризується наявністю голих, злегка метаболічних поодиноких монадних клітин з двома нерівними джгутиками та одним жовтим хлоропластом. Ochromonas найчастіше зустрічається взимку, у планктоні водойм, у сфагнових болотах. Охромонас вважають найбільш примітивною золотистою водорістю. Цікаво, що деякі види роду здатні утворювати короткі псевдоподії, і, таким чином, живитися не тільки фотоавтотрофно, але й голозойно.

Рід хромуліна – Chromulina (рис. 20: Б, В). Водорість одноклітинна. Клітини вкриті плазмалемою, округлі або веретеновидні, здатні змінювати форму і інколи утворювати псевдоподії. В оптичному мікроскопі помітний лише один джгутик. Другий джгутик дуже короткий, знаходиться в кишенькоподібному утворі клітини. Клітина містить один або два хлоропласти. В цитоплазмі помітно краплини олії, а в задній частині клітини – грудочку хризоламінарину. Водорість розмножується поздовжнім поділом в рухливому стані. Хромуліни поширені як в прісних водоймах, так і в морях. На поверхні невеликих лісових озер та калюж часто можна спостерігати матово-золотисту плівку, яка утворена величезною кількістю цист хромуліни (до 40 000 на 1 мм² поверхні).

Рід дінобрій – Dinobryon (рис. 20: Г, Д). Більшість видів цього родуутворюють вільноплаваючі колонії, які утворені з'єднаними між собою будиночками водорості. Деякі будиночки (переважно у нижній частині колонії) порожні; в будиночках, що розташовані на верхівці колонії, знаходяться монадні клітини. Окремий будиночок виглядає як лійка зі сліпо замкненою звуженою основою та розширеною відкритою верхівкою. Клітина прикріплюється до основи будиночка скоротливою базальною ніжкою, на розширеному передньому кінці має два джгутики різної довжини. В передній частині клітини знаходяться 1-2 пульсуючі вакуолі. Продукт асиміляції – хризоламінарин – відкладається в задній частині клітини у вигляді однієї великої або декількох дрібних грудочок.

Органічні речовини будиночка – целюлозні мікрофібрили з домішками амінокислот – синтезуються у комплексі Гольджі, далі транспортуються на поверхню плазмалеми і там полімеризуються. При розмноженні протопласт материнської клітини ділиться, утворюючи дві голі дочірні клітини. Вони виходять з будиночка, осідають на його край біля отвору і далі будують власні будиночки. Внаслідок цього звичайно утворюються деревоподібні дихотомічно розгалужені колонії.

Види роду є типовими мешканцями планктону прісних водойм (найчастіше – озер) і зустрічаються протягом всього року.

Рис. 20. Охромонадальні водорості: А – Ochromonas; Б, В – Chromulina: Б – вегетативна клітина, В – циста; Г, Д – Dinobryon: Г – загальний вигляд колонії, Д – вегетативні клітини після поділу