Клас Сахароміцети - Saccharomycetes

До цього класу включені гриби, які мають міцелй у вигляді поодиноких клітин, що розмножуються вегетативним поділом надвоє та брунькуванням. Плодові тіла та дикаріонтична фаза в циклі розвитку відсутні.

На біохімічному рівні сахароміцети відрізняються від інших класів наявністю третього комплексу ферментів синтезу триптофану, мананово-глюкановими клітиннимим оболонками. Багато представників класу здатні отримувати енергію шляхом зброжування простих цукрів. Септи сахароміцетів мають мікропори. Статевий процес - соматогамія. Аски розвиваються найпростішим способом, без стадії гачка та без утворення диплоїдних клітин-ніжок. Аски прототунікатні, аскоспори звільняються пасивно, переважно внаслідок ослизнення оболонки сумки. Покриви аскоспор розвиваються з інвагінацій плазмалеми аску. Анаморфи представлені псевдоміцеліїм, що брунькується. Справжні конідіальні спороношення відсутні.

Типовим порядком є Saccharomycetales.

Порядок Сахароміцетальні – Saccharomycetales

Ознаки порядку повторюють ознаки класу. Сахароміцетальні гриби є переважно сапротрофами, що мешкають в грунті, на поверхні плодів та на інших субстратах, багатих на прості цукри. Деякі сахароміцети у стадії анаморфи здатні викликати хвороби людей (наприклад, рід кандіда - Candida), а також викликати біокорозію пластмас, біопошкодження бітумних покриттів, тощо. Значна кількість видів мають важливе практичне значення та використовуються в різних галузях промислової діяльності людини.

Рід сахароміцес або дріжджі – Saccharomyces (рис. 40). Представники роду Saccharomyces не мають справжнього міцелію, існують у вигляді поодиноких клітин, розмножуються брунькуванням. При цьому на поверхні клітини утворюється невелика брунька, яка з часом збільшується у розмірах, відривається від материнської клітини і, у свою чергу знову може починати брунькуватись. У сприятливих умовах (достатня кількість цукру, оптимальна температура, аерація) брунькування відбувається настільки швидко, що клітини не встигають відокремлюватись одна від одної й утворюють короткі неміцні ланцюжки несправжнього міцелію (псевдоміцелій).

Якщо поживних речовин мало, а кисень надходить в достатній кількості, клітини можуть перетворюватись на аски (сумки) з 4-ма, рідше 8-ма аскоспорами.

Рід Saccharomyces об'єднує вільноіснуючі види природної мікофлори, так і "культурні" (або виробничі), існування яких тісно пов'язано з бродильною промисловістю. У практичній діяльності людини найширше використання мають цукрові дріжжі (S. cerevisiae). Вони викликають бродіння і їх різні штами застосовуються у хлібопекарській та кондитерській промисловості, а також у пивоварінні та виноробстві.