Порядок Еризіфальні, або Борошнисторосяні гриби – Erysiphales

Порядок об'єднує виключно облігатних паразитів, які викликають захворювання вищих рослин, відоме під назвою "борошниста роса". У класі сордаріоміцетів це єдиний порядок, що має закриті плодові тіла - клейстотеції. Вони мікроскопічні, утворюються на міцелії, що розвиваються на поверхні листків вищих рослин. Сумки еризіфальних унітунікатні, але їх стінка має два шари, що нездатні рухатись один по відношенню до другого. Строми завжди відсутні. Конідіальні спроношення наявні. Анаморфи представлені переважно видами роду Oidium. Теломорфи в межах порядку розглядаються на прикладі родів Microsphaera, Blumeria, Phyllactinia.

Рід мікросфера– Microsphaera. Найпоширенішим видом роду є мікросфера дубова (Microsphaera alphitoides)(рис. …). На листках і стеблах молодих пагонів дуба утворюється характерний білий борошнистий наліт з міцелію гриба та конідій. Живлення гриба відбувається за допомогою гаусторіїв, які проникають в тканину рослин. До поверхні листя та інших органів рослин грибниця прикріплюється спеціальними присосками – апресоріями.

В циклі розвитку мікросфери є дві стадії: конідіальна і сумчаста. Конідіальна з’являється на початку літа і може продовжуватись до кінця серпня в залежності від кліматичних умов регіону. Поширюється гриб еліпсовидними конідіями, які утворюються поодиноко на верхівках видовжених циліндричних конідієносців.

Сумчаста стадія розвивається в кінці періоду вегетації. На міцелії гриба утворюються статеві органи. Чоловічий орган (антеридій) складається з двох клітин, жіночий (аскогон) – з однієї клітини без трихогіни. Вміст верхньої клітини антеридія переливається через спеціальний отвір в аскогон, відбувається запліднення. Після статевого процесу з нижньої сторони листків утворюються чорні плодові тіла –клейстотеції, всередині яких утворюються сумки (аски) (6-20) з аскоспорами (4-8). Клейстотеції мають короткі, товсті придатки в кількості 8-15, які на верхівці дихотомічно галузяться. Розвиток клейстотеціїв та сумок – тривалий процес. Сумки дозрівають тільки восени. Перезимовує збудник у вигляді клейстотеціїв на рослинних залишках.

Гриб є дуже небезпечним, особливо для молодої порослі дуба. Часто хвороба набуває характеру епіфітотій, призводячи до всихання дубових насаджень.

Рід блюмерія – Blumeria (рис. …). Серед нечисленних паразитів на однодольних рослинах велику шкоду наносить збудник борошнистої роси злаків – B. graminis – б. злакова. Міцелій гриба спочатку павутинистий, білий, борошнистий від конідій, згодом ущільнюється. Клейстотеції занурені в міцелій, мають численні, короткі, світло-коричневі прості придатки. Аски від 9 до 30 в клейстотеціях, циліндричні або яйцевидні чи еліпсоїдні, з ніжкою.

Рід філактинія – Phyllactinia (рис. …). Представники цього роду борошнисторосяних грибів мають клейстотеції з придатками складної будови. Придатки двох типів: на верхівці клейстотецію у вигляді тонких гілок, що рясно галузяться та виділяють слиз, а по екватору клейстотецію – у вигляді шипів, які загострені на кінцях та здуті біля основи у вигляді цибулини. Зазвичай придатки другого типу розташовані горизонтально. При зменшенні вологості частина оболонки розширеної частини придатків зморщується, придатки опускаються та впираються гострими кінцями в субстрат, піднімаючи клестотецій над поверхньою субстрату. Клейстотецій легко здувається вітром, відривається від субстрату та переноситься на інше місце. При цьому у повітрі клейстотецій перевертається верхівкою донизу, і, потрапляючи на будь-який придатний субстрат, приклеюється до нього за допомогою слизу, який виділяють придатки першого типу. Види роду Phyllactinia паразитують на деревах та чагарниках, переважно на представниках родини березових (Betulaceae).