Гастероміцети; плодові тіла ангіокарпні, мають форму кошика; перидій не ослизнюється, екзо- та ендоперидій зростаються; глеба лакунарна, світла, поділена на перидіоли, базидія хіастична, проста (холобазидія); парентосоми з перфораціями; базидіоспори не відстрілюються, ****, поширюються вітром (?). Грунтові сапротрофи, копротрофи та ксилотрофи
Рід ціатус – Cyathus (рис....). Плодові тіла спочатку кулясті, згодом бокало- або дзвоновидні, дрібні, до 1.5 м заввишки і 0.5-1 см завширшки, зверху прикриті білою волокнистою плівкою – епіфрагмою. Оболонка "бокальчика" шкіряста, коричнева, зовні рудувато волохата або свинцево-сіра, гладенька. Всередині під епіфрагмою містяться 10-15 сочевицевидних тілець –перидіол, по 2-3.5 мм у діам. На розрізі перидіолі видно щілиновидну камеру з гладенькими яйцевидними базидіоспорами, які випадають, коли загниває оболонка перидіоли. Спори розповсюджуються дуже оригінально. Від ударів дощових крапель по "бокальчику" перидіоли відриваються і шнуром-пуповиною (якою вони раніше були прикріплені до стінки "бокальчика") прикріплюються до навколишніх предметів. Стиснута шнур-пуповина від зволоження ослизнюється, видовжується. Плодові тіла часто зберігаються 1-2 роки. Трапляється гриб в лісах, садах, на рештках деревини, пеньках, сухій траві, звичайно групами з великої кількості плодових тіл.
