Порядок Аурікуляріальні - Auriculariales

Гіменоміцети; плодові тіла гімнокарпні, драглистої консистенції; базидія стихічна, поділена на клітини трьома поперечними перегородками (фрагмобазидія)

Базидії довгі, циліндричні, мають три поперечні перегородки (фрагмобазідії). Плодові тіла драглистої консистенції, за формою нагадують вушні раковини, інколи булавовидні, на ніжці. Септи доліпорові, з неперфорованою парентесомою. Базидіоспори проростають гачковидно зігнутими конідіями, які згодом проростають у міцелій (репетитивне проростання спор).

Вид аурікулярія іудине вухо – Auricularia auricula-judae (рис. …). Плодове тіло здебільшого вухоподібне, черепашковидне або у вигляді чашечки, прикріплене звуженою основою до субстрату, 1–8 см у діаметрі, драглистої консистенції, зовні сірувато-коричневе, з короткими волосками, але без концентричних смуг. Гіменій сірувато-фіолетовий або темно-сірий, зі складками. Базидії циліндричні, складаються з гіпобазидії та епібазидії. Епібазидія має декілька поперекових перегородок. Базидії розвиваються на поверхні плодового тіла. Базидіоспори циліндричні, зігнуті.

Зустрічається на деревних залишках — відмерлих гілках, стовбурах та пеньках листяних порід дерев з ранньої весни до пізньої осені. В Україні цей гриб поширений здебільшого в тих регіонах, де є ліси – Карпати, Прикарпаття, Полісся, Лісостеп, Крим.

Гриб широко використовується в їжу в традиційній китайській та корейській кухні, а сьогодні його можна зустріти на продуктових прилавках України. Є відомості, що іудине вухо спеціально вирощували в Китаї та Кореї ще у VI столітті нашої ери.