Тема 10. Політичні процеси

Навчальна мета: поглиблення знань курсантів про політичне життя, його структуру, принципи і норми; про політичні процеси, політичний розвиток і модернізацію, політичне поводження, види, засоби і методи політичної діяльності; політичні конфлікти, кризи, способи їх попередження й урегулювання. Формування уміння оцінювати політичні події з погляду інтересів суспільства, держави, сприяння залученню студентів в активне політичне життя.

Основні поняття: політичне життя, політичний плюралізм, політичне поводження, політична участь, політичні зміни, політичний розвиток, політичні відносини, політичний процес, політичний конфлікт, політична криза, політичні дії, політичні рішення, політична модернізація.

Час: 2 години.

Навчальні питання:

1. Сутність і основні характеристики політичного життя як втілення політичних процесів.

2. Основні види політичних процесів.

3. Політичні конфлікти й кризи.

1. Виборчий процес і виборчі системи.
2. Політична модернізація в Криму.

Теми рефератів:

1. Політичне життя як реальність.

2. Принципи і норми політичного життя.

3. Політична участь і її форми.

4. Типи політичного поводження.

5. Причини політичної нестабільності і конфронтації.

6. Способи вирішення політичних криз.

Навчально-методична література

Нормативно-правові акти

 

1. Конституція України.

2. Конституція Автономної Республіки Крим.

3. Закон України “Про міліцію” (23.01.1993 р.).

4. Закон України “Про національні меншини в Україні” (25.06.1996 р.).

5. Закон України “Про об'єднання громадян” (16.06.1992 р.).

6. Закон України “Про політичні партії” (10.07.2001 р.).

7. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами» (19.06.2003 р.).

8. Розпорядження МВС України від 25.09.2008 р. №1023 «Про затвердження Програми підвищення довіри населення на 2009-2010 роки»

9. Загальна декларація прав людини (1948 р.).

10. Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини (1950 р.).

11. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.)

12. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.).

13. Другий факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, спрямований на відміну смертної кари (1989 р.).

14. Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.).

15. Декларація Ради Європи і програма виховання громадян в дусі демократії, заснованого на усвідомленні ними своїх прав та обов’язків (1999 р.).

16. Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Резолюція 260 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1948р. Ратифікована Українською РСР 22.07.1954р.

17. Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин. Резолюція 47/135 Генеральної Асамблеї ООН (1992 р.)

та інші.

Основна література

1. Волков А.Г. Метаморфозы политики. Монография. – Запорожье, 2006.

2. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. – М.– К., 2000.

3. Крос К., Гакет Р. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: перспективи конкуренції / Пер. з англ. – К., 2000.

4. Матвеев С.А., Буланенко Н.С., Михеев С.А. Политология. Учебное пособие. – Харьков, 2001. – С. 247-273.

5. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А.Колодій; Мін-во освіти і науки України; Інститут вищої освіти АПН України, Укр.-канадський проект “Демократична освіта”, Інститут вищої освіти. – К., 2000. – С. 349-386, 413-447.

6. Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – Київ, 2008.

7. Политология / Под. ред. М.А. Василика. – М., 1999. – С. 452-511.

8. Политология для юристов. Курс лекций / Под. ред. д.ф.н., проф. Н.И. Матузова и д.юр.н., проф. А.В. Малько. – М., 1999. – С. 378-401.

9. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.

10. Політологія. Посібник для вузів / За ред. Бабкіної О.В., Горбатенка В.П. – К., 1998. – С. 78-83, 267-291.

11. Політологія: Методичний посібник / Укладач: І.М.Стулова. – Одеса, 2007.

12. Пугачев В.П. Политологя. Справочник студента. – М., 1999. – С. 489-558.

Додаткова література

1. Бутейко А. Куди прямує Україна. – К., 2001.
2. Гуцал А. Україна між минулим і майбутнім // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 87-93.
3. Лоурен ЛеДюк. Учасницька демократія: референдуми в теорії та на практиці / Пер. з англ. Р. Ткачук. – Харків, 2001.
4. Ожеван М. Українська національна ідея та культурополітика наздоганяючої модернізації // Україна, Росія, Білорусь: Три проекти. Незалежний культурологічний часопис. – 2000. – № 18. – С. 51-87.
5. Розвиток демократії в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 29 вересня – 1 жовтня 2000 р.). – К., 2001.

Проблемні питання:

1. Назвіть основні принципи і норми політичного життя України, посилаючись на відповідні статті Конституції.

2. Які з визначень політичного процесу, на Ваш погляд ближче до істини:

а) політичний процес – це результат «взаємовпливу груп» (А.Бентлі);

б) політичний процес представляє собою сукупність «конкретних прийомів, методів, процедур, усвідомлених і спонтанних стратегій, що ведуть до прийняття конкретних рішень» (Д.Істон);

в) політичний процес – це «складний комплекс подій, що визначає, які дії будуть початі урядом і який вплив вони зроблять на стан суспільства...» (Дж. Мангейм, Р. К. Річ).

3. Як Ви думаєте, який із типів політичного процесу створює більш сприятливе середовище для реалізації політично значимих інтересів: той, що стихійно розвивається, чи керований?

4. Як Ви думаєте, що обумовлює спрямованість політичних змін: конфлікт чи консенсус?

5. Назвіть об’єктивні та суб’єктивні фактори виникнення політичних конфліктів. Які типи політичних конфліктів Ви знаєте?

6. Який тип політичного процесу існує в сучасній Україні?

7. Які фактори впливають на розвиток і спрямованість політичних процесів?

8. Чим можна пояснити той факт, що перенесення західних політичних інститутів і процедур у країни Азії й Африки не приводило до розвитку демократії?

9. Як ефективніше, на Ваш погляд, та з найменшими соціальними витратами здійснювати модернізацію в Україні і Криму?

Методичні рекомендації до семінару

Приступаючи до відповіді на перше питання, слід виходити з того, що політика – це система діяльності різних суб’єктів, які прагнуть реалізувати свої цілі. Ця діяльність втілюється у конкретних видах та формах, залежно від мети та засобів, що використовуються. Виходячи з цього, усе політичне життя можна уявити як цілісний процес рішень, дій, змін, зіткнень, спорів і т.ін. різних політичних сил. З іншого боку, цей загальний процес сам складається із конкретних політичних заходів різного ґатунку, які теж можна розглядати як політичні процеси. За своєю суттю політичний процес (лат. processus – просування) – це діяльність політичних суб’єктів, спрямована на певні зміни у політичному житті.

Приступаючи до розгляду другого питання, слід виходити з того, що будь-який політичний процес можна характеризувати, виходячи з його цілей, суб’єктів, засобів та ресурсів. Основними політичними процесами є політичний розвиток, політична модернізація, політична революція, політична реформа, політичні акти прямої дії, політичний конфлікт, політична криза. Також слід звернути увагу на такий процес, як вибори.

Що стосується третього питання, слід зазначити, що політичні конфлікти й кризи є тими політичними процесами, які потребують особливої уваги і політиків, і дослідників, оскільки завжди пов’язані із втратами ресурсів, людей, дестабілізацією життя суспільства. Окрім визначення даних понять, необхідно з’ясувати, які чинники їх виникнення й умови та методи урегулювання і попередження.

Семінарське заняття №8.