Тема 4. Суб'єкти політики

Навчальна мета: поглиблення знань курсантів про учасників політичного життя, здатних формулювати і реалізовувати власні цілі, а також їхніх функціях і формах впливу. Сприяння вихованню почуття патріотизму, прагнення активно брати участь у політичному житті країни.

Основні поняття: суб'єкти політики, держава, політичні партії, виборці, нації, класи, соціальні групи, суспільно-політичні об'єднання, лобізм, політичний лідер, вождь, політична еліта, популізм.

Час: 2 години.

Навчальні питання:

1. Особистість та соціальні групи як суб'єкти та об’єкти політики.

2. Політичні партії, їх основні риси та функції. Громадсько-політичні об'єднання і рухи, їх основні риси та функції.

3. Політична еліта, її характерні риси та функції. Політичне лідерство: типи, функції.

4. Особливості формування та функціонування політичної еліти та політичного лідерства в Україні.

Теми рефератів:

1. Лобізм як типове явище сучасної політики.

2. Місце і роль політичних партій у політичній системі України.

3. Суспільно-політичні об'єднання і рухи, їхня роль у політичному процесі.

4. Опозиція і її роль у політичному житті суспільства.

5. Сучасні політичні партії України.

6. Лідер і його роль у виборі шляху розвитку суспільства.

7. Імідж лідера: шляху формування і роль у політичній діяльності.

8. Сучасні теорії еліт.

9. Система добору і фактори соціальної результативності еліт.

 

Навчально-методична література

Нормативно-правові акти

Основна література

1. Королёв В.И. Политические партии Украины и Крыма. История и современность. – Симферополь, 2001.

2. Кухта Б.Л. Феномен політичного лідера. „Історичні силуети на тлі епох”. – Львів, 2000.

3. Матвеев С.А., Буланенко Н.С., Михеев С.А. Политология. Учебное пособие. – Харьков, 2001. – С. 59-90, 117-138.

4. Основи демократії: Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів / Авт. колектив М. Бессонова, О. Бірюков, С. Бондарук та ін.; За заг. ред. А.Колодій; Мін-во освіти і науки України; Інститут вищої освіти АПН України, Укр.-канадський проект “Демократична освіта”, Інститут вищої освіти. – К., 2000. – С. 323-348.

1. Погорілий Д.Є. Політологія: кредитно-модульний курс. Навчальний посібник. – Київ, 2008.

6. Политология / Под. ред. М.А. Василика. – М., 1999. – С. 163-201, 337-361.

7. Политология для юристов. Курс лекций / Под. ред. д.ф.н., проф. Н.И. Матузова и д.юр.н., проф. А.В. Малько. – М., 1999. – С. 253-302.

8. Політична психологія. Навчальний посібник / За ред.С.О.Матвєєва. – К., 2003.

1. .Політологія. Кн.перша: Політика і суспільство./ А.Колодій, Л.Климанська, Я.Космина, В.Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К., 2003.
2. Політологія: Методичний посібник / Укладач: І.М.Стулова. – Одеса, 2007.

11. Політологія. Посібник для вузів / За ред. Бабкіної О.В., Горбатенка В.П. – К., 1998. – С. 194-217.

12. Пугачев В.П. Политология. Справочник студента. – М., 1999. – С. 144-195, 352-401.

Додаткова література

1. Актуальні питання політики / Збірник наукових праць. – Одеса, 2002.
2. Національно-культурні об'єднання Автономної республіки Крим. – Сімферополь, 1999.
3. Права людини в сучасному світі (посібник для вчителів і студентів). – Донецьк, 1995.

4. Дюверже М. Политические партии / Пер. с фр. – М., 2000.

5. Крос К., Гакет Р. Політична комунікація і висвітлення новин у демократичних суспільствах: перспективи конкуренції / Пер. з англ. – К., 2000.

6. Лоурен ЛеДюк. Учасницька демократія: референдуми у теорії та на практиці / Пер. з англ. – Харків, 2001.

7. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. – М.– К., 2000.

8. Почепцов Т.Г. Коммуникативные технологии 20 века. – М., 2001.

9. Почепцов Т.Г. Профессия имиджмейкер.– К., 2001.

10. Скляренко В.М., Марченко Т.Н., Очкурова О.Ю., Рудычева И.А. 100 знаменитых людей Украины. – Харьков, 2005.

Проблемні питання:

1. Складіть «стратифікаційну карту» нашого суспільства.

2. Які основні способи узгодження соціальних інтересів існують у суспільстві?

3. Чому середній клас зацікавлений у демократичних формах влади?

4. Що нового принесли у політичне життя партії?

5. Які причини виникнення сучасних політичних партій?

6. Яка роль політичних партій у політичному процесі?

7. Чим є партії – частиною чи держави елементом громадянського суспільства?

8. Наявність великої кількості політичних партій в Україні (у межах 100) є позитивним чи негативним явищем, і чому?

9. Як виникають сучасні українські партії? Чим можна пояснити наявність їх великої кількості?

10. У чому Ви бачите недоліки однопартійної системи?

11. Які достоїнства двопартійної системи?

12. Сьогодні існує думка, що влада, яка не має опозиції, дуже небезпечна, що Ви думаєте по цьому питанню?

13. Які фактори лежать в основі створення суспільних рухів?

14. Які особливості соціальної бази сучасних суспільних рухів?

15. Як виникають сучасні українські партії? Чим можна пояснити наявність їх великої кількості?

16. У чому Ви бачите недоліки однопартійної системи?

17. Які достоїнства двопартійної системи?

18. Сьогодні існує думка, що влада, яка не має опозиції, дуже небезпечна, що Ви думаєте по цьому питанню?

19. Які фактори лежать в основі створення суспільних рухів?

20. Які особливості соціальної бази сучасних суспільних рухів?

21. Чи можна досягти рівної участі всіх громадян у керуванні державою і суспільством?

22. Як змінювалися критерії добору в еліту по мірі розвитку суспільства?

23. Який із підходів до виділення правлячої меншості (Г. Моска чи В. Парето) більше відповідає сучасній практиці формування еліти?

24. Чим обумовлена постійно зростаюча роль політичної еліти в житті суспільства?

25. З якими проблемами зштовхнулася сучасна еліта в Україні? Що необхідно для її ефективного керування країною?

26. Чому суспільство, класи, нації, еліти висувають зі свого середовища політичних лідерів?

27. Якими якостями повинна володіти людина, яка претендує на роль політичного лідера?

 

Методичні рекомендації до семінару

Приступаючи до розгляду першого питання, слід виходити з того, що у політиці діють і здійснюють політику люди, реалізація потреб та інтересів яких є головною метою політичної діяльності. Окрема особистість може впливати на політику чи здійснювати її, якщо вона є виразником певного суспільного інтересу, оскільки у політиці приймаються до уваги лише суспільно значимі соціальні (групові) інтереси. Суб’єктами політики виступають також і соціальні групи, які висувають свої вимоги та здійснюють пошук засобів щодо втілення у життя своїх цілей.

Вивчаючи друге питання, слід засвоїти визначення політичної партії, відслідкувати еволюцію цього феномену, осмислити головну мету – боротьбу за політичну владу. Слід також порівняти існуючі класифікації політичних партій.

Щодо третього питання, слід мати на увазі, що відмінними від політичних партій є громадсько-політичні об’єднання та рухи, оскільки вони не прагнуть отримати політичну владу, а насамперед намагаються здійснювати на неї певний вплив.

Слід зазначити, що проблема політичної еліти пов’язана з тим, що саме у її руках зосереджена уся повнота політичної влади, а якість політичної влади визначається якістю політичної еліти. Необхідно засвоїти, що політична еліта – це досить самостійна, вища, привілейована, обмежена кількісно група людей, яка бере безпосередню участь у прийнятті та реалізації політичних рішень, має відповідні якості. Слід також звернути увагу на способи рекрутування еліти.

З проблемою політичної еліти суттєвим чином пов’язана проблема політичного лідерства. Лідером виступає особистість, яка, незалежно від офіційного статусу, здатна і має можливість консолідувати зусилля людей, спрямовані на реалізацію певних політичних цілей. Залежно від того, яким способам діяльності лідери віддають перевагу, який імідж формують, які шляхи вибирають вирізняють і певні типи лідерів.

Розкриваючи питання про особливості політичної еліти та лідерства в сучасній Україні, варто звернути увагу на основні шляхи її формування:

1). як наслідок активного чи пасивного опору тоталітарному правлінню;

2). як результат входження нових груп, безвідносно до комуністичного режиму.

Семінарське заняття №4.