МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. 1. Які тактичні особливості отримання експериментальних зразків почерку?
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ: 1. Які тактичні особливості отримання експериментальних зразків почерку? 2. Назвіть діагностичні завдання, що вирішуються авторознавчою експертизою? 3. Якою експертизою встановлюється виконавець рукописного тексту? 4. Якою експертизою вирішується питання «Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований документ»? 5. Якого змісту та в якій кількості отримуються експериментальні зразки для авторознавчої експертизи? ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України. – Харків: «Одіссей», 2012. 2. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 р. № 144/5) зі змінами станом на 01 січня 2010 р. 3. Експертизи у судовій практиці / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. 4. Кобзарь С.И. Организация назначения криминалистических экспертиз и использования их результатов в расследовании преступлений: Учебное пособие / МВД Украины, Луган. гос. ун-т внутр. дел им. Э.А. Дидоренко. – Луганск: РИО ЛГУВД, 2007. 5. Настільна книга слідчого: [Наук.–практ. видання для слідчих і дізнавачів] /Панов М.І., Шепітько В.Ю., Коновалова В.О. та ін. – К.: Виконавчий Дім „ІнЮре”, 2003. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА: 1. Бастрыкин А.И. Криминалистическое исследование письма: Учебное пособие. СПб: «Европейский дом», 2002. 2. Вул С.М. Теоретические и методические вопросы криминалистического исследования письменной речи. / С.М. Вул. – Харьков, 1975. 3. Корнеева, И.Л. Общие и частные признаки почерка / И.Л.Корнеева. – М.: ВНИИ МВД, 1975. 4. Орлова В.Ф. Современное состояние и перспективы развития судебного почерковедения и судебно-почерковедческой экспертизы / В.Ф.Орлова, Ю.Н.Погибко. – М., 1987. 5. Судебно-автороведческое диагностическое исследование письменной речи лиц, находящихся в необычном психофизиологическом состоянии. Методические рекомендации. – Минск, 1996.
|
