ГЛШ 1. ФІНАНСИ ТА ФІНАНСОВА СИСТЕМА

Податкова системи (Іах ку.чі.еіи) сукупність податків, іґмірїита інших обов'язкових платежів, що стягуються із платни­ми (фізичних та юридичних осіб) па території держави, а також сукупність форм та методів їх справляння. Систему податків, зборів та обов'язкових платежів разом із основними повнова­женнями учасників податкових правовідносин закріплено в ЗУ «Про систему оподаткування». Порядок справляння окремих податків регулюється спеціальними податковими законами.

Податкова система нерозривно пов'язана із бюджетною, оскільки саме через неї мобілізуються основні надходження до бюджетів усіх рівнів.

Система державного та муніципального кредиту — су-куппість кредитних відносин, у яких позичальником є держава або орган місцевого самоврядування, а кредиторами — юридич­ні чи фізичні особи. Призначенням державного кредиту є мобі­лізація державою коштів для фінансування державних видатків, особливо коли державний бюджет дефіцитний, а також регулю­вання економіки. Державний кредит існує у різних формах, до яких належать як товарні, так і державні позики, що їх знаряд­дям є боргові цінні папери (облігації, казначейські зобов'язан­ня тощо). Випускаючи облігації державної внутрішньої позики (далі — ОДВП), держава визначає умови їх випуску та розміщен­ня, термін повернення та розмір відплатності (тобто відсотків, що будуть нараховані за розміщення таких ОДВП). Забезпечен­ням є все майно держави. Боргові папери можуть випускати у встановлених законодавством випадках і органи місцевої влади.

Система майнового та особистого страхування — сукупність грошових фондів коштів, що створюються для забезпечення пуб­лічного інтересу, а саме гарантування інтересів фізичних та юри­дичних осіб у разі настання страхових випадків, та формуються за рахунок внесків таких осіб. Система включає, зокрема, соці­альні державні фонди коштів, якими опікуються уповноваже­ні органи (Пенсійний фонд), національну систему гарантуван­ня вкладів фізичних осіб, якою опікується Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, тощо.

Фінанси суб'єктів господарювання — фінансово-право­вий інститут, до складу якого входять фонди коштів юридичних (у т. ч. підприємницьких та непідприємницьких товариств) і фі­зичних осіб—суб'єктів господарювання, що виникають у зв'яз­ку з господарською (підприємницькою) діяльністю. Ці фінанси

3-219

34 _____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО

розглядають як основне джерело доходів публічних державних та муніципальних фондів коштів. Зокрема, за рахунок податків та зборів, що їх сплачують суб'єкти господарювання, формуєть­ся дохідна частина бюджетної системи та, значною мірою, ці­льові позабюджетні фонди. Крім того, дивіденди, нараховані на частку майна, яка належить державі або місцевій громаді в майні суб'єктів господарювання (державних або комунальних), вклю­чають до складу доходів відповідних бюджетів¹.

Фінанси населення —- фінансові ресурси, у першу чергу — грошові кошти, що перебувають у кредитних установах (у т. ч. банках, кредитних спілках, інвестиційних фондах, недержавних пенсійних фондах тощо), а також в особистому розпорядженні громадян. Мають суттєве значення для формування національ­ного валового продукту, а відповідно — й у фінансовій системі країни. Зокрема, виняткової ролі в системі грошового обігу на­бувають нині саме заощадження населення.

Банківська система (Ьапкіп§ зузіет) — внутрішньо органі­зована, взаємопов'язана, об'єднана загальною метою сукупність банківських установ, що утворені й діють на основі чинного законодавства. Це чітко структурована сукупність фінансових посередників на ринку позичкових капіталів, що відповідно до наданих ліцензій провадять банківську діяльність. Банківська система є складовою фінансової системи країни і підпадає під загальну дію економічних законів, чинних у громадянському суспільстві. За своєю природою вона органічно пов'язана з бю­джетною, податковою системами, системою ціноутворення; ра­зом вони впливають на визначення політики цін у внутрішньо­му обігу та зовнішньоекономічній діяльності.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а з моменту вступу України до Світової організації торгівлі (далі — СОТ) — також із філій іно-

¹ Державне підприємництво під впливом певних історичних, політич­них та економічних обставин найбільше поширилося у Великій Британії, Франції, Італії, ФРН та Австрії. Одним із завдань цієї ланки є підтримання господарства країни шляхом збереження та розвитку ряду важливих галузей національного виробництва, необхідних для забезпечення процесу суспіль­ного відтворення, галузей, які в умовах сучасного розвитку економіки через свою специфіку мають низьку рентабельність і є невигідними для підприєм­ництва, а також галузей, що внаслідок своєї орієнтації та історичного розвит­ку є державними монополіями (наприклад, виробництво алкогольних напоїв, тютюнових виробів).