Глава 1. ФІНАНСИ ТА ФІНАНСОВА СИСТЕМА. економічні моделі (що пройш

25

економічні моделі (що пройшли випробування у комерційному секторі), забезпечувати їх ефективне використання.

Потребує оптимізації й перерозподіл фінансових ресурсів, що перебувають у розпорядженні населення: якщо держава над­міру втручається у перерозподіл частки населення у валовому національному продукті (наприклад, шляхом значного збільшен­ня податкового тягаря), цс¹ зменшує стимули до праці, знижує темпи економічного зростання. Водночас невтручання держави у цей процес або значне скорочення ресурсів також має негатив­ні наслідки, зокрема, стримує розпиток освіти, науки, призво­дить до зубожіння окремих персти населення тощо.

Отже, перерозподілі,пі процеси, що здійснюються за допо­могою публічних фінансів, це явища макрорівня, проте роль публічних фінансів держави (та органів місцевого самовряду­вання — на місцевому рівні) проявляється не меншою мірою у формах і методах мобілізації фінансових ресурсів. Важливо те, як мобілізуються ресурси, якими каналами і в якій формі від­бувається їх рух, за якими критеріями їх виділяють і використо­вують.

Предметом дослідження фінансового права є публічні фінан­си держави та місцевих громад, тобто економічні відносини з мобілізації, розподілу, перерозподілу й витрачання публічних фондів коштів держави та органів місцевого самоврядуван­ня для забезпечення розширеного відтворення, гідного рівня життєдіяльності, соціально-культурних потреб, тобто — пуб­лічних потреб суспільства.

За матеріальним змістом фінанси — це фонди коштів. Досі в науці фінансового права при визначенні правової природи фон­дів коштів використовують критерій їх поділу на централізовані та децентралізовані. Зазначений підхід заслуговує на увагу, хоч і потребує корегування.

Так, централізовані фонди коштів є публічними фондами, саме за рахунок їх ресурсів задовольняється публічний інтерес і держава виконує свої функції. Такі фонди перебувають у роз­порядженні держави як суб'єкта публічної влади (державний бюджет, соціальні фонди зокрема, пенсійний фонд, соціально­го страхування з тимчасової втрати працездатності, від нещас­них випадків на виробництві, безробіття тощо) та органів місце­вої влади й місцевого самоврядування (місцеві бюджети, фонди,

утворені за рішенням органів місцевої влади). За рахунок мобі­лізованих до цих фондів коштів фінансуються держанні та міс­цеві видатки, здійснюється капітальне будівництво, інвестицій­на та інноваційна діяльність, утримується соціально-культурна невиробнича сфера — освіта, наука, фізична культура та спорт, охорона здоров'я, — органи державної влади, правоохоронні ор­гани тощо. Фактично, за їх рахунок здійснюються видатки, пе­редбачені Бюджетним кодексом України, в яких відбиваються функції держави та місцевого самоврядування.

У свою чергу, децентралізовані фонди коштів створюють у межах окремих суб'єктів господарської діяльності (за рахунок власних прибутків) та певних галузей національної економіки (наприклад, агропромислового сектора, важкої промисловості тощо — за рахунок як власних прибутків, так і державних асиг­нувань). До децентралізованих фондів коштів належать ресурси державних і муніципальних підприємств, яким було передано державне або муніципальне майно. Зазначені кошти іге можуть використовувати напряму органи державної влади для фінансу­вання видатків держави, проте вони відіграють істотну роль на фінансовому ринку держави, оскільки саме щодо них здійсню­ється суттєвий перерозподіл фінансових ресурсів.

Як зазначалося вище, публічні фінанси включають, зокрема, відносини, які опосередковують перетікання грошових ресурсів суб'єкта господарювання (господарського товариства, компанії, фінансового посередника, установи, організації, суб'єкта під­приємницької діяльності—фізичної особи тощо) у власність дер­жави або територіальної громади. Фінансові ресурси, поміщені до децентралізованих фондів коштів, активно обертаються і да­ють можливість отримати доходи не лише своїм безпосереднім власникам, а й учасникам, що беруть участь в обороті (напри­клад, фінансовим інституціям, у яких відкрито рахунки або які емітують цінні напери), а також державі (у вигляді додатково отриманих унаслідок обороту фінансових ресурсів податків або дивідендів, якщо держава є власником).

Сукупність цих фондів коштів становить фінансові ресурси країни, що відображаються у зведеному фінансовому балансі України, і відбиваються на показниках внутрішнього валового та національного доходів. Зазначені фонди включають і до скла­ду фінансової системи держави.

26 _____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВЕ ПРАВО