Фінансове право як галузь права

Право — це особлива форма соціального регулювання, що має певне цільове спрямування. Однією з основних цілей права є сприяння досягненню діалектичної взаємодії об'єктивно зумов­лених соціальних інтересів (як приватних, так і публічних) у процесі їх реалізації у будь-якій формі соціальної взаємодії. Та­кою формою останньої може бути держава. При цьому правові норми є засобами реалізації соціальних цілей¹.

Система права — це багатогранне правове явище, яке охоп­лює різні за змістом та обсягом структурні елементи. Саме вони, починаючи від норм права, що утворюють інститути та галузі права, і формують цілісну систему права. С. С. Алексєєв зазна­чає, що «норма, взята окремо, поза зв'язком з іншими нормами, ие може регулювати суспільних відносин. Системність — най­важливіша властивість права як регулятора суспільних від­носин — в окремої норми відсутня»². Поділ системи на окремі структурні елементи пояснюється значним розмаїттям суспіль­них відносин, що їх вона відображає й регулює.

' Неновски Н. Право и ценности / Н. Неновски / под ред. В. Р. Зорь-кнн;і. — М.: Прогресе, 1987. — С. 198; ЕкИіск Е. Оегеїг ипсі ІеЬепсІск Кеспі./ 1 ■:. Кіігііс.Ь. - Вегііп: Бипкег иші НитЬок, 1986. - 3. 93.

' Ллексеев С. С. Теория государства и права / С. С. Алексєєв. — М.: Юрид. лит., 1985. - С. 278.

88 _____________ Модуль 1. ПУБЛІЧНА ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ І ФІНАНСОВ Е ПРАВО

Системність суспільних відносин надає праву відповідних системних ознак, зумовлює його структуру. Теорія права визна­чає основним елементом системи права галузь права, що стано­вить найширше об'єднання правових норм, які регулюють роз­маїття певного виду суспільних відносин. На відміну від інших елементів системи права, галузь права має певну автономію: здат­на самостійно функціонувати у загальній системі права.

Разом із тим галузь прана — це відносно самостійний підроз­діл системи права, який складається з правових норм, що ре­гулюють якісно специфічний вид суспільних відносин. Галузь права становить відокремлену сукупність юридичних норм, ін­ститутів, що регулюють однорідні суспільні відносини, відобра­жає більш високий рівень системотвірних зв'язків, характеризу­ється певною цілісністю та автономністю.

Будь-яка галузь права має самостійний предмет та метод (методи) правового регулювання. Фактично це основні елемен­ти, за якими можна відгалужувати окремі правові галузі в систе­мі права. Дехто з теоретиків вважає, що метод правового регулю­вання об'єднує об'єктивні й суб'єктивні моменти, має стосовно предмета додатковий (процесуальний) характер та є юридич­ним критерієм виокремлення галузей права¹. У теорії права пре­валює позиція, згідно з якою предмет та метод правового регу­лювання становлять галузевий юридичний режим регулювання

суспільних відносин.

Характеризуючи галузі права, слід також згадати таке по­няття, як «юридичний режим», під яким розуміють особливу цілісну систему регулятивного впливу, що їй властиві специфіч­ні прийоми регулювання — особливий порядок виникнення й формування змісту прав та обов'язків, їх здійснення, специфіка санкцій, способів їх реалізації, а також дія єдиних принципів, загальних положень, що поширюються на певну сукупність норм. Кожна галузь права з юридичної точки зору вирізняється у пра­вовій системі саме таким режимом регулювання².