Глава 8, БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

них органів, судів, прокуратури; на зовнішньоекономічну діяль­
ність; на оборону тощо. _:'

Оскільки основні функції управління державою, в тому чис­лі забезпечення національної економіки, регулювання фінансо­во-кредитної системи, припадають на органи державної влади, відповідно значна частина видатків здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Виходячи із суспільних потреб, функцій та завдань держави, видатки Державного бю­джету України було поділено за функціональними ознаками на 10 основних груп: ^загальнодержавні функції; 2) оборона; 3) громадський порядок, безпека та судова влада; 4) економіч­на діяльність; 5) охорона навколишнього природного середови­ща; 6) житлово-комунальне господарство; 7) охорона здоров'я; 8) духовний та фізичний розвиток; 9) освіта; 10) соціальний за­хист та соціальне забезпечення.

Із державного бюджету фінансують видатки, пов'язані з правоохоронною діяльністю, забезпеченням безпеки держави, на функціонування судових органів, органів державної влади, податкової й митної служб тощо. За рахунок коштів державного бюджету здійснюються заходи щодо утворення державних і фі­нансових резервів¹.

До Державного бюджету України входять також таємні ви­датки, пов'язані з державною таємницею, тому пояснення їх ви­трачання у бюджеті не передбачене. Таємні видатки передбачені на діяльність органів державної влади в інтересах національної безпеки. З огляду на загальні принципи фінансового контролю таємні видатки не можуть здійснюватися цілковито безконтро­льно з боку держави і мають передбачати спеціальний правовий режим. Зокрема, таємні видатки контролюють Рахункова па­лата та Міністерство фінансів України у порядку, визначеному Верховною Радою України. Звіти про таємні видатки розгляда­ють парламентські комітети з питань бюджету, з питань зако­нодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань на­ціональної безпеки й оборони. Бюджетний кодекс передбачає, що окремі звіти про таємні видатки парламент розглядає на за­критому засіданні.

¹ Так, у 2009 р. видатки Державного бюджету України затверджено в розмірі 267 365 665,2 тис. гривень, у т.ч. видатки загального фонду — 193 330 048,9 тис. гривень, спеціального фонду — 74 035 616,3 тис. гривень.

За економічним змістом видатки поділяють па поточні, капі­тальні та видатки па кредитування за вирахуванням погашення, їх склад визначає Кабінет Міністрів України. Провідне місце у цій класифікації належить Поточним видаткам, які забезпечу­ють постійне фінансування завдань і функцій держави та орга­нів місцевого самоврядування. Вони спрямовані на утримання бюджетних установ, організацій та органів, що діють на початок бюджетного періоду; на фінансування затверджених національ­них або муніципальних програм; на фінансування заходів соці­ального призначення та ін. До поточних видатків належать і трансферти бюджетам місцевого самоврядування, трансферти населенню або певним групам населення, трансферти підприєм­ствам або іншим країнам.

У свою чергу, капітальні видатки спрямовані на фінансу­вання інвестиційної та інноваційної діяльності, ноу-хау, на роз­ширене відтворення. Серед капіталовкладень можна назвати кошти, що їх використовують на придбання земельних ділянок, будівель, споруд і устаткування; витрати за прямими кредитни­ми зобов'язаннями та кредитними гарантіями або на придбання інших фінансових активів; витрати на проведення науково-до­слідної роботи, освіту й підвищення кваліфікації.

Юридичне значення поділу видатків на поточні та капіталь­ні полягає у тому, що за наявності бюджетного дефіциту насам­перед фінансуватимуться поточні видатки. Формування та пла­нування показників видатків бюджету за економічним змістом, за головними розпорядниками бюджетних коштів та функціо­нальними ознаками дає змогу державі спрямовувати кошти, отримані передусім від сплати податків, на конкретні цілі. Та­кий підхід дає можливість здійснювати всебічний облік і аналіз витрачання бюджетних коштів за цільовим спрямуванням та ін­формувати суспільство про здійснені витрати, в тому числі на соціальну сферу.

До будь-якого бюджету входить і оборотна касова готівка — частина залишку коштів загального фонду відповідного бюдже­ту, яка формується на початок планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових розривів¹. її встановлюючі. у розмірі не більше 2% планових видатків загального фонду бю-

¹ Закон України№ 2709 використовуй термін «оборотним:і,т./ііиііокбюд­жетних коштів».