РММ І, БЮДЖЕТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

та Бюджетний кодекс України (ст. 71) установлюють, що місце­вий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет роз­витку. Останній є складовою спеціального фонду місцевих бю­джетів. Надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетні охоплююють:

1) кошти від відчуження майна, яке перебуває у комуналь­ній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок не-сільськогосподарського призначення;

2) надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що перебувають у власності від­повідної територіальної громади;

3) кошти від повернення позик, що їх надавали з відповідно­го бюджету /іо набуття чинності Бюджетним кодексом, та відсот­ки, сплачені за користування ними;

4) кошти, які передають з іншої частини місцевого бюджету за рішенням відповідної ради;

5) запозичення, здійснені у встановленому законом порядку;

6) субвенції з інших бюджетів на реалізацію інвестиційних проектів.

Ресурси, що надійшли до бюджету розвитку місцевих бю­джетів, спрямовують на розбудову місцевої соціальної та ви­робничої інфраструктур. Зокрема, до витрат бюджету розвитку належать: 1) погашення основної суми боргу; 2) капітальні вкла­дення; 3) внески місцевих органів влади до статутних фондів суб'єктів підприємницької діяльності.

Однією з особливостей функціонування бюджету розвитку є визначення його часових інтервалів, оскільки інвестиційні й інноваційні проекти, що лежать в основі планування бюджету розвитку, можуть реалізовуватися у кілька етапів протягом кіль­кох бюджетних періодів. Це дає змогу органам місцевої влади заощаджувати кошти на великі програми або розподіляти витра­ти на них рівномірніше протягом кількох років.