Податок на додану вартість
Податок на додану вартість є загальнодержавним, непрямим податком на споживчу вартість, що його справляють з юридичних та фізичних осіб. ПДВ є відносно «молодим» податком. Його розробили і запровадили у Франції 1954 р. Сплата цього податку в більшості країн визначається характером угоди, а фінансовий стан платника не беруть до уваги. Поширеним є застосування диференційованих ставок. Зокрема, у Франції діяло кілька ставок ПДВ: основна ставка - 18,6%, збільшена - 22%, знижена — 7% (на товари культурного вжитку). При цьому ПДВ доповнюється рядом непрямих акцизів та митом. В Україні податок на додану вартість почали справляти з 1992 р. і нині стягують на підставі ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами) (далі - Закон). ПДВ є частиною новоствореної вартості, його сплачують до Державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Платником податку є особа, яка згідно з Законом зобов'язана утримувати та вносити до бюджету податок, що його сплачує покупець, або особа, котра імпортує товари на митну територію України. Платником ПДВ є будь-яка особа, що: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
|
