Глава 17. ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПРАВЛЯННЯ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ 459

Податкову накладну складають у момент виникнення подат­кових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал па­дають покупцеві, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і для звільнених від оподаткування, складають окремі накладні.

Податкову накладну видає платник податку, який постав­ляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача. Вона є підста­вою для нарахування податкового кредиту. Платники податку мають зберігати податкові накладні протягом терміну, передба­ченого законодавством для зобов'язань зі сплати податків. Сут­тєвим є те, що право нараховувати податок та складати податко­ві накладні мають лише особи, зареєстровані як платники ПДВ. При проведенні документальної (планової або позапланової ви­їзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити до­ступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних та в разі ведення його в електронному вигляді — надати носій електронної інформації за власний рахунок.

Платник податку обчислює ПДВ самостійно, виходячи із сум, що становлять його податкові зобов'язання та податковий кредит.

При цьому під податковим зобов'язанням розуміють зага­льну суму податку, одержану (нараховану) платником у звітно­му (податковому) періоді, визначену згідно із Законом. Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважають дату, яка припадає на податковий період, про­тягом якого відбувається та з наведених далі подій, що сталася раніше:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банків­ський рахунок платника податку як оплати товарів (робіт, по­слуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти — дата їх оприбуткування в касі пла­тника податку, за відсутності такої — дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

• дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Податкове зобов'язання платника звітного періоду може бути зменшено на суму податкоиого кре­диту.

Податковий кредит у механізмі стягнення податку на дода­ну вартість — це сума, на яку платник податку мас прано змен-

46 0 Мод ул ь 3. ПРАВО ВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУ БЛІЧНИХ ДО ХОДІВ Т А ВИДАТКІВ

шити податкове зобов'язання звітного періоду, тобто сума, що підлягає відшкодуванню платнику з бюджету.

Податковий кредит звітного періоду визначають, виходячи із до­говірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізня­ється більше ніж на 20% звичайної ціни на такі товари (послуги). Він складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником по­датку за встановленою ставкою ПДВ протягом такого звітного періо­ду в зв'язку з:

—придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподат­ковуваних операціях у межах господарської діяльності платника по­датку;

—придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, зокрема інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні ак­тиви), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо протягом звітного періоду в платника податку вини­кає від'ємна різниця між загальною сумою податкових зобов'я­зань та сумою податкового кредиту звітного періоду, така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платникові по­датку з Державного бюджету України. Порядок відшкодування ПДВ конкретизовано в наказі Державної податкової адміністра­ції України від 02.07.1997 р. № 209/72 (зі змінами).

Разом із тим для запобігання зловживанням у сфері відшко­дування ПДВ установлено відповідальність за порушення по­даткового законодавства. Зокрема, якщо за наслідками перевір­ки виявлено факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації із ПДВ, то суму такого зави­щення вважають сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платника податку визнають таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовують санкції відповідно до законодавства. Якщо на момент перевірки платни­ка податку органом Державної податкової служби суми податку на додану вартість, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, плат­ник податку несе відповідальність у вигляді санкцій, установле-