Патентування деяких видів підприємницької діяльності

Патентування деяких видів підприємницької діяльності, як і сплата єдиного податку або єдиного сільськогосподарського податку, є складовою спрощеної системи оподаткування, оскіль­ки передбачає можливість шляхом сплати вартості торгового патенту уникнути необхідності сплачувати ряд податків та обо­в'язкових платежів, від яких звільнено і платників єдиного по­датку. Плата за торговий патент с одним із власних джерел до­ходів місцевих бюджетів.

Торговий патент— це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурно­го (відокремленого) підрозділу займатися передбаченими зако­нодавством видами підприємницької діяльності. Разом із тим торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Згідно із ЗУ «Про патентування деяких видів підприємниць­кої діяльності» від 23.03.1996 р. № 98/96-ВР (зі змінами) (да­лі — Закон), об'єктом патентування є:

—торговельна діяльність² за готівкові кошти, а також із ви­користанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України;

—діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (зокре­ма операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками);

¹ Наприклад, див.: Лист Пенсійного фонду України під 18.02.2003 р.
№ 259/к-б.

² Під торговельною діяльністю Закон розуміє роздрібну та оптову тор­
гівлю, діяльність у торговельно-виробпичій (громадське харчування) сфері
за готівкові кошти, з використанням інших готівкових платіжних засобів та
кредитних карток.

476 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

—діяльність із надання послуг у сфері грального бізнесу;

—діяльність із надання побутових послуг¹.

Суб'єктами, що працюють на торговому патенті, є юридич­ні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, — резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва то­що), які займаються вищезазначеною діяльністю.

Разом із тим дія Закону не поширюється на деякі категорії платників. Так, не повинні придбавати торговий патент фізичні особи—суб'єкти підприємницької діяльності, які: на ринках тор­гують із лотків, прилавків і сплачують ринковий збір (плату); займаються вирощенням і продажем продукції власного вироб­ництва (рослинництва, худоби, птиці тощо); сплачують фіксо­ваний податок відповідно до законодавства про оподаткування доходів фізичних осіб. Не потрібен торговий патент і підприєм­ствам та організаціям військової торгівлі, аптекам, що перебува­ють у державній власності, розташованим у селах, селищах та містах районного значення підприємствам і організаціям спожив­чої кооперації; суб'єктам підприємницької діяльності, створе­ним громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно з чинним законодавством та здійснюють торгівлю лише продовольчими товарами вітчизняного виробництва і про­дукцією, виготовленою на підприємствах Українського товари­ства сліпих та Українського товариства глухих.

Порядок отримання. Торговий патент видають суб'єктам підприємницької діяльності на підставі поданої ними заявки за відповідну плату державними податковими органами за місце­знаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх струк­турних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємниць­кої діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надан­ня побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб'єктів.

¹ Також див.: Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил побутового обслуговування населення» від 16.05.1994 р. № 313 (зі змінами).