Модуль_3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

кредиту, від інших доходів держави або доходів місцевої гро мади. Публічний кредит охоплює державний та муніципальний кредити.

Державний кредит як метод мобілізації державою додатко­вих грошових коштів — явище складне й неординарне. Цей про­цес супроводжується певним ризиком на стадії виникнення дано­го виду правовідносин (чи зацікавляться кредитори можливістю вкласти свої гроші в державні цінні папери) і з точки зору до­цільності використання запозичених коштів та можливості їх повернути, сплативши передбачену винагороду. Йдеться про наслідки, адже показником ефективності таких операцій є дер­жавний борг. Економічний зміст і юридична природа державно­го кредиту водночас передбачають надходження до Державного бюджету, оскільки суми державних позик становлять його дохід­ну частину, та разом із тим ці кошти не дають нових прибутків і їх треба погашати.

Суми державних позик — державні кошти, оскільки держа­ва може їх вільно використовувати і цілковито ними розпоря­джатися. Однак за своїм фінансовим і економічним характером вони істотно відрізняються від постійних доходів, оскільки по­в'язані з певними видатками: відшкодуванням вартості держав­ного цінного паперу; виплатою відсотків за державними пози­ками тощо. Отже, одержані державою суми державних позик згодом спричинюють видатки з державного бюджету на пога­шення державного боргу.

Інститут державного кредиту не допускає однобічності вирішення питання і є надзвичайно чутливим до політичних, економічних змін. Обслуговування і погашення державного боргу — одна з найвагомі­ших витратних статей Державного бюджету. Проте з досвіду України й зарубіжних країн відомо, що найкраще запозичені кошти спрямову­вати до ииробиичої сфери. Залежно від того, які галузі національної економіки фінансуватимуться за рахунок цих коштів, визначають тер­міни, на які можна їх вкладати, аби сплачувати відсотки за рахунок доходів під проіивестовапих галузей. Принцип цільового викорис­тання запозичених коштів і виправданим на будь-якому рівні чи за будь-якої форми кредитування: банківський кредит, державне кре­дитування, кредити, надані міжнародними фінансово-кредитними установами тощо. Водночас використання позик на погашення забор­гованості із заробітної плати, погашення раніше випущених позик тощо не вирішує проблеми в глобальному розумінні, а лише збіль-