Глава 21. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ. 1) застосування адміністративних стягнень до осіб, вппппх у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

1) застосування адміністративних стягнень до осіб, вппппх у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

2) зупинення операцій із бюджетними коштами.

При цьому застосовують загальноправовий принцип юри­дичної відповідальності, згідно-з яким накладення на особу за­ходу стягнення за бюджетне правопорушення не звільняє її від відшкодування заподіяної таким правопорушенням матеріаль­ної шкоди в порядку, встановленому законом.

Призупинення операцій із бюджетними коштами полягає у призупиненні будь-яких операцій зі здійснення платежів із ра­хунку порушника бюджетного законодавства і може запровад­жуватися на термін до ЗО днів, якщо інше не передбачено зако­ном. Механізм призупинення операцій із бюджетними коштами визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок призупинення бюджетних асигнувань регламенто­вано Наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2002 р.

№3191.

Такс призупинення мас па меті припиниш па конкретно ви­значений час повноваження па взяття бюджетного зобов'язання за загальним фондом бюджету в межах бюджетного періоду і може застосовуватися у випадках, передбачених \:п. 18 бюджет­ного кодексу України.

Рішення про призупинення бюджетних асигнувань прийма­ють Міністр фінансів України, Міністр фінансів Автономної Республіки Крим, керівник місцевого фінансового органу, голо­ва виконавчого органу міської міста районного значення, селищ­ної та сільської ради на підставі протоколу про бюджетне право­порушення або акта ревізії й доданих до нього документів.

Рішення про призупинення бюджетних асигнувань оформ­ляють у вигляді відповідного розпорядження.

Бюджетні асигнування призупиняють із першого числа мі­сяця, що настає за датою прийняття відповідного розпоряд­ження. При цьому наказ конкретизує, що бюджетні асигнуван­ня призупинено па термін від одного місяця до трьох у межах поточного бюджетного періоду в обсязі, що дорівнює 50% асиг­нувань, затверджених у плані асигнувань розпорядника бю­джетних коштів за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету на цей період, за винятком асигнувань на оплату праці, нарахування па заробітну плату та трансфертів населенню.

570 Модуль 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ

У разі виявлення бюджетного правопорушення та наявності підстав для призупинення бюджетних асигнувань протокол про бюджетне правопорушення або акт ревізії разом із пропозиція­ми щодо призупинення бюджетних асигнувань необхідно пода­ти до фінансового органу, наділеного відповідною компетен­цією.

Розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань є підставою для внесення змін до помісячного розпису асигну­вань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загально­го фонду бюджету відповідного розпорядника бюджетних кош­тів) шляхом перенесення бюджетних асигнувань на наступні періоди.

Розпорядження про призупинення бюджетних асигнувань скла­дається у п'яти примірниках — один оригінал і чотири копії. Оригі­нал залишають органу, який прийняв рішення, для внесення змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету. Одну копію розпорядження передають до Державного казначейства Украї­ни разом із довідкою про внесення змін до помісячного розпису асиг­нувань загального фонду бюджету; другу копію передають розпо­рядникові чи одержувачу бюджетних коштів, який скоїв бюджетне правопорушення; третю передають головному розпорядникові бюд­жетних коштів, до сфери управління якого належить розпорядник чи одержувач бюджетних копттів; четверту копію розпорядження протя­гом п'яти робочих дній надсилають органу, за поданням якого його прийнято.

Розпорядник чи одержувач бюджетних коштів, якому при­зупинено бюджетні асигнування, в установлені у відповідному розпорядженні терміни подає інформацію відповідному органу про усунення бюджетного правопорушення та копії документів, що її підтверджують. За результатами аналізу отриманої інфор­мації та підтверджувальних документів компетентні органи, які ухвалили призупинити бюджетні асигнування, приймають рі­шення про їх відновлення. Відповідне розпорядження є підста­вою для внесення з першого числа місяця, що настає за датою прийняття цього розпорядження, змін до помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із за­гального фонду бюджету відповідного розпорядника бюджет­них коштів) та наступного взяття зобов'язань.

У ст. 121 Бюджетного кодексу України визначено правові засади відповідальності за бюджетні правопорушення. Зокрема

Глава 21. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ВИДАТКІВ 571

нетаповлено, що особи, винні у порушенні бюджетного закони даиства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Бюджетне правопорушення, скоєне розпорядником чи одер­жувачем бюджетних коштів, може бути підставою для притяг­нення до відповідальності-згідно із законом його керівника або і 11111 их відповідальних посадових осіб залежно від характеру вчи-пених ними діянь.

Посадові особи органів державної влади, органів влади Авто­номної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, які скоїли бюджет­не правопорушення, несуть передбачену законом цивільно-пра­вову відповідальність незалежно від накладення передбачених Бюджетним кодексом стягнень на розпорядника чи одержувача бюджетних коштів.

Водночас бюджетне законодавство закріплює конституційні принципи, зокрема право па судовий захист, передбачивши пра­во на оскарження рішений про накладення стягнений за бюджет­не правопорушення.

Таке рішення оскаржують в адміністративному або судово­му порядку протягом 10 днів від дня його винесення, якщо інше не передбачено законом. При цьому факт оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення не зу­пиняє виконання зазначеного рішення.

У разі визнання судом рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення повністю чи частково незакон­ним, особі, щодо якої його було винесено, перераховують недо-отримані бюджетні кошти та поновлюють інші обмежені таким рішенням її права.

Питання для самоконтролю

1. Яким чином регулюють правовідносини у сфері публічних видатків?

2. Які складові системи публічних видатків?

3. Які принципи бюджетного фінансування існують і в чому полягає їх суть?

4. У чому відмінність між розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів?