Глава 25. ПРАВОВІЗАСАДИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВАЛЮТНОГО... 697

ми операціями; б) для країн зі стійким співвідношенням між гкспор том та імпортом капіталу — співвідношення валютних резерпін і дії паміки сальдо торгового балансу; в) для імпортоорієнтовапих країн, що розвиваються, достатнім є рівень резервів, що відповідає розмі­рам тримісячного імпорту. На розмір золотовалютного резерву впли­вають також ступінь ризику в зовнішньоекономічних операціях.

Світовими лідерами за величиною золотовалютних резервів є материковий Китай (станом на кінець серпня 2007 р. резерви КНР перевипіували 1,33 трлн доларів), Японія (914 млрд доларів), Тай­вань, Південна Корея, Росія (413,8 млрд доларів), Індія, Гонконг. За об'ємом золота в державному резерві перше місце в світі посідає США (запас золота перевищує 8 тис. тонн).

Організація валютного регулювання

Валютне регулювання — це врегульована законодавст­вом діяльність уповноважених органів держави, спрямова­на на встановлення порядку здійснення валютних операцій резидентами та нерезидентами на території України, а та­кож: резидентами України за кордоном.

Валютне регулювання є елементом публічної фінансової ді­яльності, складовою державної економічної та грошово-кредит­ної політики і спрямоване на досягнення й підтримку економіч­ної стабільності в суспільстві, зміцнення валютно-фінансового становища держави, забезпечення економічної безпеки тощо.

До цілей організації системи валютного регулювання нале­жать:

— встановлення і реалізація певного порядку проведення операцій з валютними цінностями на внутрішньому валютному ринку, порядку переміщення валютних цінностей за кордон або з-за кордону та режиму здійснення іноземних інвестицій;

— забезпечення і захист права власності на валютні цінності;

— підтримання стабільного курсу національної валюти та національного платіжного балансу;

— забезпечення необхідного (інтеграційного або ізоляційно­го) режиму взаємодії країни зі світовим валютним ринком'.

¹ Тосунян Г. А. Валютное право Российсісой Федернции: учеб. пособ. / Г. А. Тосунян, А. В. Емелин. - М., 2003. - С. 20.