Глава 25. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ВАЛЮТНОГО... 693
ють сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Іноземна валюта, платіжні документи й фондові цінності в іноземній валюті, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння (за винятком ювелірних і побутових виробів) належать до валютних цінностей, що можуть перебувати в обігу на території держави. Валютні цінності є предметом здійснення валютних операцій. Валютними операціями називають певні банківські та фінансові операції, пов 'язані з переходом права власності на валютні цінності1. Чинне законодавство до валютних зараховує такі операції: — пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, здійснюваних між резидентами у валюті України; — пов'язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких с валютні цінності; — пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Учасниками валютних операцій є центральний банк держави; валютні біржі; банківські установи; підприємства та кредитно-фінансові установи, що займаються зовнішньоекономічними операціями; підприємства, міжнародні корпорації й фінансові установи, які здійснюють іноземні вкладення активів; фізичні особи; валютні брокерські фірми. Усі вони — агенти валютного ринку, можуть здійснювати валютні операції, вартість яких завжди залежить від курсу валют. Валютний курс є своєрідною формою ціни, яку сплачують у національній грошовій одиниці за одиницю іноземної валюти, і визначається співвідношенням між національною грошовою одиницею та відповідно іноземною валютою, виходячи насамперед з їх купівельної спроможності. Обмінні курси регулярно встановлюють між усіма головними валютами. При цьому одну валюту (долар, евро) використовують як стандарт, за яким порівнюють інші курси. Курси всіх вільно конвертованих валют установлюють залежно від попиту і пропози- ' Ющенко В.А. Зазнач, праця. -■ С. 219.
ції на валютному ринку. Попит і пропозиції визначаються платіжним балансом країни — наявністю в ньому активного або пасивного сальдо. При встановленні валютного курсу значну роль відіграє конвер-тованість валюти, за якою здійснюють операцію, оскільки вона впливає на купівельну спроможність валюти. Під конвертованістю валюти розуміють її здатність бути обміненою на валюти інших країн і міжнародні платіжні засоби. Розрізняють повну та часткову конвер-тованість. Головний критерій такого розмежування полягає у відсутності або наявності валютних обмежень у законодавстві країн, що здійснюють емісію цих валют. За ступенем конвертованості національні валюти поділяють на вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані. Істотну роль у класифікації валют відіграють резервні валюти. Такими є валюти держав, у яких центральні банки іноземних країн та міжнародні фінансові інституції формують власні валютні резерви. До резервних валют, зокрема, належать долар США, британський фунт стерлінгів, євро. Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлює НБУ відповідно до законодавства України про валютне регулювання. Постанова Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34 запровадила Класифікатор іноземних валют залежно від рівня їх конвертованості, відповідно до якого валюти поділено на три групи: 1) вільно конвертовані валюти, які без обмежень можна обміняти на інші валюти; 2) валюти з обмеженою конвертованістю; 3) неконвертовані валюти, які не підлягають обміну на інші валюти і курси яких НБУ не визначає. У законодавстві України вживається термін «офіційний валютний курс» — курс валюти, офіційно встановлений НБУ як уповноваженим органом держави (ст. 1 ЗУ «Про Національний банк України»). Згідно зі ст. 36 цього Закону Нацбанк установлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його. Для регулювання курсу гривні НБУ використовує золотовалютний резерв, купує та продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування й застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу. Відповідно до ст. 46 зазначеного Закону НБУ провадить девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках. Усі ці заходи пов'язані із запровадженням та підтриманням валютного режиму.
|
