Студопедия — СТРУКТУРА ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ ТВАРИННИЦТВА
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

СТРУКТУРА ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНІЧНОЇ СЛУЖБИ ТВАРИННИЦТВА






 

У системі колективних та державних підприємств функції матеріально-технічного забезпечення виробництва, підтримання технічної готовності та ефективного використання машин і обладнання, впровадження нової техніки, прогресивних тех­нологій покладеш на відділ механізації тваринництва, який є структурним підрозділом загальногосподарського цеху МТЗ. Відділ очолює інженер (якщо господарство має понад 1500 умов­них голів великої рогатої худоби) або технік-механік (при 800—1500 умовних голів) з механізації виробничих процесів у тваринництві. При наявності в господарстві понад 5000 умовних голів великої рогатої худоби, крім інженера, додатково вводять посаду техніка-механіка.

Основними виконавцями робіт з технічного обслуговуван­ня машин та обладнання є майстри-наладчики та слюсарі-ремонтники. Відділ механізації тваринництва може включати групи (бригади, ланки) майстрів-наладчиків, механізаторів-операторів, а також слюсарів з ремонту фермської техніки (рис. 1.).

Персональний та кількісний склад ІТС визначається відпо­відними діючими нормативами чи типовими проектами. У процесі розвитку та удосконалення виробництва, підви­щення рівня його технічного оснащення структура ІТС та чисельність персоналу може змінюватися.

Рис.1.Організаційно-структурна схема підрозділу інженерно-технічної служби галузі тваринництва

 

ПЛАНОВО-ЗАПОБІЖНА СИСТЕМА

 

 

Планово-запобіжна система ТО і ремонту – це цілеспрямована сукупність взаємопов’язаних технічних захобів, документації та виконавців, спрямована на підтримання роботоздатності техніки (машин і обладнання). Система основана на безперервному контролі технічного стану техніки, профілактичному характері основних захобів, які дають змогу знати стан техніки у тваринництві і на чіткому плануванні цих заходів, як у часі виконання, так і за обсягом робіт.

Основним джерелом реалізації планово-запобіжної системи ТО і ремонту (Р) техніки у тваринництві є ремонтно-обслуговуюча база (РОБ) тваринництва, що являє собою сукупність майстерень, цехів, дільниць, підприємства і інших підрозділів, призначених для виконання технічного обслуговування і ремонту техніки, її виробничої експлуатації, яка передбачає використання техніки за призначенням.

Основними термінами планово-запобіжної системи є: технічна експлуатація - це транспортування, зберігання техніки, її обслуговування і усунення відказів; ресурс техніки – проміжок часу від початку експлуатації до критичного стану, обумовлений в нормативно-технічний документації– стан техніки, при якому її подальша експлуатація повинна бути припинена; вид технічного обслуговування (ремонту) – дії, що виконуються по одній із ознак (стану, періодичністю, обсягу робіт, умовами експлуатації тощо); періодичність ТО обслуговування (ремонту) – інтервал часу або напрацювання між даним видом ТО (ремонту) і наступним таким же видом або іншим більшої складності; регламентоване ТО – виконання ТО техніки відповідно до НТД, незалежно від її технічного стану; технічне діагностування – процес визначення технічного стану з певною точністю; щозмінне (щоденне) ТО – вид обслуговуючих дій, які виконуються перед початком, в перервах і після закінчення роботи техніки; періодичнеТО – вид ремонтно-обслуговуючих дій, які виконуються в плановому порядку відповідно графіку; ТО при зберіганні – дії, які виконуються при тривалих перервах у використанні техніки з метою забезпечення її зберігання та захисту від впливів навколишнього середовища; технічний огляд – вид дії, націлених на визначення технічного стану і компетентності і техніки, залишку ресурсу їх вузлів і деталей.

В господарстві на тваринницькому підприємстві у головного інженера або інженера по експлуатації машин і обладнання тваринницького підприємства повинні зберігатися такі основні документи:

а) договір на комплексне ТО і Р техніки на тваринницькому підприємстві силами ЛМВР чи СТОТ.

б) акти на виконані роботи по ТО фермської техніки;

в) журнал, обліку роботи машин і обладнання тваринницької ферми і інших об’єктів, їх технічного обслуговування і ремонту;

г) графік ТО і Р машин і обладнання тваринницького підприємства на весь рік (складається інженерною службою господарства);

д) вся нормативна документація, необхідна для організації роботи по ТО і Р, залежно від категорії складності техніки; нормативних строків служби.

Реалізація планово-запобіжної системи ТО і Р дає змогу забезпечити необхідний рівень показників надійності, збільшити строки служби техніки, тобто поліпшити її стан. Справний стан характеризується тим, що техніка задовольняє всі вимоги технічних умов, що визначають якість роботи. Роботоздатний стан означає, що техніка може нормативно виконувати задані функції з параметрами встановленими вимогами технічної документації (ТД).

Плановою систему називають тому, що всі види ТО проводяться після строгого встановленого часу роботи техніки.

Запобіжною систему вважають тому, що вона передбачає строго регламентовану періодичність, обов’язковий склад і строгу послідовність технічних операцій, які запобігають виникненню технічних несправностей, надмірних спрацювань і поломок деталей техніки. Планово-запобіжна система технічної експлуатації техніки у тваринництві включає пусконаладку, обкатку машин, щозмінне ТО (щоденне – ЩТО), періодичне ТО (ТО-1 ТО-2), ТО при зберіганні (при підготовці до зберігання, в період зберігання, при знятті зі зберігання), технічний огляд, діагностику, ремонт (поточний, капітальний).

Пусконаладка передбачає: налагодження змонтованих машин, механізмів і обладнання на певний режим роботи, комплексне випробовування і обкатку під навантаженням, а також навчання обслуговуючого персоналу ефективному використанні техніки.

Щоденне технічне обслуговування – це основний захід, який запобігає передчасному спрацюванню, виникненню поломок та несправностей, забезпечує якісну роботу техніки. ЩТО передбачає зовнішне очищення і митя техніки, перевірку і підтягування кріплень, мащення рухомих з’єднань перевірку роботи, рівня і дозаправлення масла в масляних ваннах, контроль стану і налагодження робочих органів, промивання і дезинфекцію техніки, яка потребує цього.

Періодичне ТО передбачає ЩТО, контрольно-дагностичні, змащувальні (заміна масла), регулювальні і фарбувальні роботи, а також заміну спрацьованих деталей, усунення несправностей, виконання операцій по переведенню техніки на сезонний період роботи.

ТО при зберігання техніки включає: миття, очищення, фарбування, контроль і ТО в процесі зберігання, розконсервацію і підготовку до використання. Технічний огляд полягає у визначені технічного стану і комплектності техніки, залишкового ресурсу її складових одиниць і деталей шляхом застосування контрольно-діагностичних приладів і пристроїв.

Ремонт проводять з метою відновлення нормативного технічного стану і роботоздатності техніки. Включає ремонтно діагностичні, розбирально-мийні, слюсарні, верстатні, ковальські, зварювальні, складальні, регулювальні та інші роботи. Обсяг ремонтних робіт визначають залежно від технічного стану техніки, встановленого за результатами оглядів і дефектування. Ремонтують техніку залежно від її технічного стану, як правило, не частіше одного разу на рік.

Періодичні технічні огляди техніки на тваринницьких підприємствах великої рогатої худоби проводять перед початком або після закінчення стійлового періоду, на свинарських відгодівельних підприємствах – після закінчення відгодівлі свиней. На основі наукових досліджень і передового досвіду експлуатації техніки на тваринницьких підприємствах розроблена періодичність планового технічного обслуговування (додаток 1). На техніку в тваринництві встановлені приблизні значення питомої трудомісткості ТО і поточного ремонту (додаток 2).

Річний наробіток техніки визначають на основі технологічної карти виробництва продукції тваринництва:

Wp=DWдоб;

 

де: D – тривалість роботи машини за рік, днів;

Wдоб – середній наробіток машини за добу, год.

 

Кількість планових поточних ремонтів і ТО протягом року визначаються за формулами:

 

Кр= Wpр; К1= Wp1 – (Кр2); К2= Wp2 – Кр;

де: Кр, К1 і К2 – відповідно річна кількість поточних ремонтів, періодичних ТО-1 і ТО-2;

Пр1 і П2 – відповідно міжремонтний строк служби машини, періодичність ТО-1 і ТО-2, год (довідникові дані)

 

Для визначення річного обсягу трудомісткості ремонтно-обслуговуючих робіт на тваринницькому підприємстві потрібно визначити кількість марок та кількіст машин і обладнання в кожній із цих марок.

Річний обсяг робіт розраховують по кожному виду (марці) техніки і виду обслуговування за формулою:

 

Тп = Трщ+ ТТО-1+ ТТО-2+ Тпр,

 

де: Трщ, ТТО-1, ТТО-2 і Тпр – відповідно, річна трудомісткість ЩТО, ТО-1, ТО-2 і поточного ремонту, люд.год.

 

Загальну річну трудомісткість ЩТО машин та обладнання ферми визначають за залежністю:

 

Трщ=∑Тіщ,

де: Тіщ – річна трудомісткість ЩТО і – ої машини, люд.-год;

 

Річна трудомісткість ЩТО кожного виду обладнання розраховується за формулою:

 

Тіщ = tщ(mi – z i),

де: tщ – трудомісткість одного ЩТО і – ої машини, люд.-год;

mi – кількість ЩТО за рік (це є кількістю днів роботи машини в році);

z i – кількість періодичних ТО за рік і – ої машини (табл.3.)

Річну трудомісткість періодичних ТО та поточного ремонту визначають за залежностями:

 

ТТО-1=∑піt1i К1; ТТО-2=∑піt2i К2, Тпр = ∑піtрi Кр;

де: пі – кількість одномарочних машин на підприємстві, шт (табл.1.);

t1i, t2i, tрi – відповідно трудомісткість періодичних ТО-1, ТО-2 і поточного ремонту кожної і – ої марки машин, люд.-год.

 

Річний обсяг робіт з технічною обслуговування машин і обладнання тваринницького об’єкту можна визначити за питомою трудомісткістю:

 

де: М – загальна кількість голів худоби або птиці у господарстві, гол;

УТ – питома річна трудомісткість ТО техніки, віднесена до одиниці поголів’я, люд.год./гол.рік.

Отриманий розрахунок річного обсягу роботи з технічного обслуговування і поточного ремонту поділяється на два види: майже 70...60% відносять до щоденного технічного обслуговування і 30...40% до планового технічного обслуговування. В затратах на ЩТО приблизно 30...40% робочого часу приділяють слюсарю або мастеру наладчику, а 70...80% - обслуговуючому персоналу тваринницького підприємства.

Виходячи із зазначеного розподілу праці на ЩТО і відомої річної трудомісткості ТО техніки визначають потребу в слюсарях і майстрах наладчиках тваринницького підприємства:

 

 

де: К – коефіцієнт, що враховує підміну слюсарів під час відпусток, вихідних та святкових днів чи вразі хвороби (при 6 - денному робочому тижні К=1,21, при 5 - денному –1,46);

α – коефіцієнт, що враховує виконання робіт з усунення несправностей та загальним доглядом за використанням засобів механізації (α= 1,25);

tзм – тривалість робочої зміни, год;

τ – коефіцієнт використання робочого часу зміни, τ = 0,9.

Тс – річна трудомісткість ЩТО, які виконуються майстрами-наладчиками, Тс = (0,3...0,4)Трщ.

Якщо періодичні ТО техніки проводяться силами виїзних ланок майстрів наладчиків, тоді їх кількість визначають із врахуванням витрат часу на переїзди від місця дислокації до місця експлуатації техніки і назад:

 

де: Тnj – річна трудомісткість періодичних ТО техніки і-го тваринницького підприємства, год;

е – к-ть тваринницьких об’єктів, що знаходяться на обслуговуванні виїздних ланок майстрів-наладчиків (ЛМД, СТОТ чи інших служб);

ε – коефіцієнт, що враховує витрати часу майстрів-наладчиків на одержання запасних частин і ремонтних матеріалів, оформлення різної документації тощо, ε = 0,88...0,90;

β – коефіцієнт, використання часу робочої зміни, що враховує затрати часу на переїзди від місця базування до об’єкту і назад (таблиця 2).

Значення цього коефіцієнту залежить від відстані служби до об’єкту обслуговування техніки та стану доріг (табл.2).

Таблиця 2

Значення коефіцієнта β; в залежності від відстані.

 

Відстань від служби до об’єкту, км Коефіцієнт β
До 5 0,94...0,96
5...10 0,88...0,93
10...15 0,82...0,90
15...20 0,77...0,86
20...30 0,65...0,80

 

Користуватися послугами виїзних ланок майстрів-наладчиків доцільно за умови великого обсягу робіт ТО техніки. Обсяг послуг повинен зростати в міру віддалення тваринницького підприємства від місця дислокації, централізованої служби.

Кількість виїздних ланок майстрів-наладчиків становитиме:

 

де: hмнв – кількість майстрів-наладчиків у ланці, hмнв = 3...4.

 

Для виїзних ланок при розрахунку часу їх перебування на об’єкті потрібно знати їх змінну продуктивності (год), яку визначають за формулою:

 

 

де: τо – узагальнений коефіцієнт використання часу зміни τо = 0,8;

η – коефіцієнт, яки враховує ненадійність засобів пересування, η= 0,85...0,9;

L – відстань від місця дислокації служби до об’єкту обслуговування, км;

Vср – середня швидкість засобів пересування, км/год, Vср = 30 км/год.

Число днів обслуговування об’єкту ланкою майстрів- наладчиків на протязі кожного місяця:

 

де: Тмп – місячна трудомісткість періодичних технічних обслуговувань, люд.год.

Потрібну кількість запасних деталей для технічного обслуговування кожного типу визначають за формулою:

 

 

де: m – кількість однотипних машин, техніки, шт.;

і – к-ть однотипних деталей на одній машині, шт.;

Т – наробіток за плановий період, год;

t – строк служби деталі,год.

Річну витрату матеріалів для кожної машини (групи) і кожного виду технічного обслуговування визначають за формулою:

 

 

де: N – нормативна витрата на певний вид ТО, кг;

m – к-ть однотипних машин, шт;

ρ – к-ть однотипних річних обслуговувань, шт.

Затрату мастильних матеріалів для ТО визначають за формулою:

 

 

де: V – об’єм мастильної камери машини, л.;

ρ – густина мастила, кг/л.;

Т – наробіток за плановий період, год;

t – періодичність зміни мастила, год;

m – к-ть однотипних машин, шт.

Потреба в основному і додатковому обладнанні для проведення технічних обслуговувань визначається за технологічним картам. Основне обладнання розраховують, а додаткове підбирають видячи з технологічної необхідності.

Кількість основного обладнання визначають для кожного виду робіт за формулою:

 

де Тоб – трудомісткість робіт, які виконуватимуться прийнятим обладнанням, люд-год;

Фоб – виробничий фонд часу прийнятого обладнання, год;

 

де: Дг – число робочих днів експлуатації обладнання, днів;

tзм – тривалість робочої зміни, год;

Z – число змін роботи обладнання на протязі доби;

τ – коефіцієнт використання часу роботи обладнання, τ = 0,7...0,9.

 

В методичній вказівці поданий приклад розрахунку річної трудомісткості обслуговування машин і обладниння тваринницького підприємства.

 

 

Приклад розрахунку завдання та річного плана-графіка ТО обладнання тваринницького підприємства

 

 

Відповідно до завдання (згідно номеру ланки) вибираємо необхідне обладнання для забезпечення заданого технологічного процесу (табл.1).

 

Таблиця 1. Вихідні дані для планування ТО техніки

 

Вид підприємства К-ть гол. Спосіб утримання тварин Технологіч-ний процес Назва та марка обладнання К-ть облад-нання, шт
Молочне   прив’язний доїння, первинна обробка молока, водопостача-ння та напування тварин Доїльна установка АДМ-8А Танк охолоджувач ТОМ-2А Башта Рожновського БР-25 Автонапувалки АП-1 Насос 1ЭЦВ6-10-59  

 

Марка технологічного обладнання встановлюється залежно від заданого способу утримання тварин, а його кількість залежить від поголів’я худоби. При цьому враховується пропускна спроможність, або поголів’я, яке здатне обслужити одиниця обладнання (гол./год; т/год; шт./гол; гол./шт, відповідно до технічної характеристики машин) та зоотехнічні вимоги на тривалість обслуговування тварин для конкретного виробничого процесу.

Так, для доїння при даному способі утримання корів призначена доїльна установка АДМ-8А, яка розрахована на 200 корів, а при прив’язному утриманні тварин автонапувалки АП-1 використовуються з розрахунку одна напувалка на дві голови. Отже, для визначення кількості обладнання можна використати залежність:

 

N= M/W;

 

де: W – обслуговуюча здатність обладнання, шт/гол.; гол./шт;

М – поголів’я господарства, гол.

 

Наступним кроком є визначення річного планового навантаження обладнання, іншими словами – тривалості роботи кожного виду машини протягом року, за формулою:

 

Wp=DWдоб;

 

де: D – тривалість роботи машини за рік, днів;

Wдоб – середній наробіток машини за добу, год.

Середній наробіток машини за добу визначається з врахуванням об’єму робіт та продуктивності машини, добової тривалості та кратності обслуговуючих дій відповідно до зоотехнічних вимог та умов експлуатації:

 

Wдоб=Q/Wгод;

де: Q – добовий об’єм виконуваних робі: т, гол, м3;

Wгод – годинна продуктивність обладнання, т/год; м3/год; гол./год.

 

Слід звернути увагу, що добова тривалість роботи доїльної установки обмежується зоотехнічними вимогами на разове доїння – 1,5...2,0 год та кратністю доїння (дво- або триразове). Тривалість роботи іншого обладнання визначається його функціональним призначенням та потребою в ньому протягом доби (так, цілодобове споживання води зумовлює режим роботи водонапірної башти, а добова тривалість роботи водяного насоса не повина перевищувати 14-18 год).

Річна тривалість роботи кожного конкретного виду машин встановлюється в залежності від періоду використання (зимовий – 210 днів, літній – 155 днів, цілорічний стійловий – 365 днів), потребою в цьму обладнанні протягом року та фізіологічними особливостями тварин (так, молокопродуктивність корови триває 300-315 днів у році, що і зумовлює тривалість експлуатації доїльного обладнвння).

Отримані розрахункові дані записуємо в таблицю 2.

Таблиця 2. Річне планове навантаження техніки

 

  Назва та марка обладнання     Тривалість роботи машини за рік D, днів   Середній наробіток за добу Wдоб, год     Річне навантаження Wp, год
  Доїльна установка АДМ-8А Танк охолоджувач ТОМ-2А Башта Рожновського БР-25 Автонапувалки АП-1 Насос 1ЭЦВ6-10-59       16,5 0,5   182,5

 

Кількість планових поточних ремонтів і ТО протягом року визначаються за формулами:

 

Кр= Wpр; К1= Wp1 – (Кр2); К2= Wp2 – Кр;

де: Кр, К1 і К2 – відповідно річна кількість поточних ремонтів, періодичних ТО-1 і ТО-2 (табл.3.);

Пр1 і П2 – відповідно міжремонтний строк служби машини, періодичність ТО-1 і ТО-2, год (довідникові дані)

Для зручності проведення розрахунків та їх аналізу, отримані результати записуємо в таблицю 3.

Таблиця 3. Кількість планових дій з обслуговування обладнання.

 

Назва та марка обладнання   Річне наванта-ження Wp, год Міжремонт-ний строк Пр, год Періодич-ність ТО-2, П2, год Періодич-ність ТО-1, П1, год К-сть ремон-тів, Кр К-сть ТО-2, К2 К-сть ТО-1, К1
Доїльна установка АДМ-8А Танк охолоджувач ТОМ-2А Башта Рожновського БР-25 Автонапувалки АП-1 Насос 1ЭЦВ6-10-59             182,5           -   -   -     -       -                       -   -   -     -       -              

 

Приймемо, що на даному тваринницькому підприємстві технічне обслуговування машин та обладнання буде проводитись силами господарства. Так, ЩТО виконуватимуть оператори відповідного обладнання та слюсарі, а планове ТО – спеціалізована бригада, до складу якої входять слюсарі та електрики господарства, які працюють на пункті технічного обслуговування. Складне обладнання та агрегати ремонтуватимуть у ЦРМ господарства.

Загальну річну трудомісткість ЩТО машин та обладнання ферми визначають за залежністю:

 

Трщ=∑Тіщ,

де: Тіщ – річна трудомісткість ЩТО і – ої машини, люд.-год;

 

Річна трудомісткість ЩТО кожного виду обладнання розраховується за формулою:

 

Тіщ = tщ(mi – z i),

де: tщ – трудомісткість одного ЩТО і – ої машини, люд.-год;

mi – кількість ЩТО за рік (це є кількістю днів роботи машини в році);

z i – кількість періодичних ТО за рік і – ої машини (табл.3.)

Річну трудомісткість періодичних ТО та поточного ремонту визначають за залежностями:

 

ТТО-1=∑піt1i К1; ТТО-2=∑піt2i К2, Тпр = ∑піtрi Кр;

де: пі – кількість одномарочних машин на підприємстві, шт (табл.1.);

t1i, t2i, tрi – відповідно трудомісткість періодичних ТО-1, ТО-2 і поточного ремонту кожної і – ої марки машин, люд.-год.

Необхідні для розрахунків дані трудомісткостей технічних обслуговувань вибираються із довідників чи інструкцій з експлуатації відповідного обладнання.

Результати проведених розрахунків трудомісткості обслуговуючих дій зводимо в таблицю 4.

 

Таблиця 4. Трудомісткість ТО технологічного обладнання тваринницького підприємства.

 

Назва та марка обладнання   tщ, год mi z i Тіщ, год   пі t1i, год К1 ТТО-1, год t2i, год К2 ТТО-2, год
Доїльна установка АДМ-8А Танк охолоджувач ТОМ-2А Башта Рожновського БР-25 Автонапувалки АП-1 Насос 1ЭЦВ6-10-59       1,17   0,70 0,27 0,70                   327,6   230,3 98,3 238,7         13,43   2,3   1,2 6,5         322,3     3,6   31,72   -   - 8,75     -   -   95,2   -   -
Всього       3165,1       715,9     322,2

 

Відповідно до розрахунків зальна річна трудомісткість ЩТО становить Трщ=3165,1люд.год, а періодичних технічних обслуговувань п):

 

Тп = ТТО-1+ ТТО-2=715,9+322,2=1038,1 люд.год,

Комплекс обслуговуючих дій пов’язаних з виконанням періодичних технічних обслуговувань та деяких складних видів робіт ЩТО здійснюється майстрами-наладчиками стаціонарного пункту ТО тваринницького об’єкта, кількість яких визначається за формулою:

 

 

де: К – коефіцієнт, що враховує підміну слюсарів під час відпусток, вихідних та святкових днів чи вразі хвороби (при 6 - денному робочому тижні К=1,21, при 5 - денному - 1,46);

α – коефіцієнт, що враховує виконання робіт з усунення несправностей та загальним доглядом за використанням засобів механізації (α = 1,25);

tзм – тривалість робочої зміни, год.;

τ – коефіцієнт використання робочого часу зміни, τ = 0,9;

Тс – річна трудомісткість ЩТО, які виконуються майстрами-наладчиками, Тс = (0,3...0,4)Трщ, год;

Д - кількість днів роботи майстра-наладчика в році, днів (кількість робочих днів у році становить Д = 279 днів).

Підставимо розрахункові значення трудомісткостей та відповідних коефіцієнтів К=1,21, α = 1,25, τ = 0,9, tзм =7год у вищенаведену формулу, отримаємо:

 

Нсмн = 1,98 чол.,

Таким чином для проведення всього необхідного комплексу робіт з технічного обслуговування обладнання потрібно два майстра-наладчика.

На основі відомої періодичності та кількості ЩТО і ТО протягом року будуємо план-графік проведення відповідних обслуговуючих заходів.

 

 

 


План - графік

проведення періодичних технічних обслуговувань машин і обдаднання ферми на 600 корів

 

Назва та марка обладнання Періоди-чність ТО, год Січень Лютий Бере-зень Квітень Тра-вень Чер-вень Липень Сер-пень Вере-сень Жов-тень Листо-пад Гру-день
ТО-1 ТО-2 1 - 7 8 - 15 16 - 23 24 - 31 1 - 7 8 - 14 15 - 21 22 - 29 1 - 7 8 - 15 16 - 23 24 - 31 1 - 7 8 - 14 15 - 22 23 - 30 1 - 7 8 - 15 16 - 23 24 - 31 1 - 7 8 - 14 15 - 22 23 - 30 1 - 7 8 - 15 16 - 23 24 - 31 1 - 7 8 - 15 16 - 23 24 - 31 1 - 7 8 - 14 15 - 22 23 - 30 1 - 7 8 - 15 16 - 23 24 - 31 1 - 7 8 - 14 15 - 22 23 - 30 1 - 7 8 - 15 16 - 23 24 - 31
Доїльна установка АДМ-8А           +         +         +     -     +         +         +         +         + -                
Танк охолоджувач ТОМ-2А     -   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +   +                
Башта Рожновського БР-25         +   + -   +   + -   +   + -   +   + -   +   + -   +   + -   +   + -   +   + -     +   + -   +   + -   +   + -   +   + -
Автонапувалки АП-1 240 (раз на міс.) -     +       +       +       +       +       +       +       +       +       +       +       +  
Насос 1ЭЦВ6-10-59       +   +   +   + -   +   +   +   +   +   + -   +   +   +   +   +   + -   +   +   +   +   +   + -   +   +

 

Примітка: знак "+" означає проведення планового ТО-1, а знак "-" - ТО-2.

 








Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 2369. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Признаки классификации безопасности Можно выделить следующие признаки классификации безопасности. 1. По признаку масштабности принято различать следующие относительно самостоятельные геополитические уровни и виды безопасности. 1.1. Международная безопасность (глобальная и...

Прием и регистрация больных Пути госпитализации больных в стационар могут быть различны. В цен­тральное приемное отделение больные могут быть доставлены: 1) машиной скорой медицинской помощи в случае возникновения остро­го или обострения хронического заболевания...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Этапы и алгоритм решения педагогической задачи Технология решения педагогической задачи, так же как и любая другая педагогическая технология должна соответствовать критериям концептуальности, системности, эффективности и воспроизводимости...

Понятие и структура педагогической техники Педагогическая техника представляет собой важнейший инструмент педагогической технологии, поскольку обеспечивает учителю и воспитателю возможность добиться гармонии между содержанием профессиональной деятельности и ее внешним проявлением...

Репродуктивное здоровье, как составляющая часть здоровья человека и общества   Репродуктивное здоровье – это состояние полного физического, умственного и социального благополучия при отсутствии заболеваний репродуктивной системы на всех этапах жизни человека...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия