Співвідношення з іншими угодами

1. Угода про партнерство та співробітництво між Україною, з одного боку, і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, з іншого боку, підписана в Люксембурзі 14 червня 1994 року, що набрала чинності 1 березня 1998 року, втрачає чинність разом з протоколами до неї.

2. Ця Угода про асоціацію замінює вищезгадану Угоду. Посилання на вищезгадану Угоду в усіх інших угодах між Сторонами вважаються посиланнями на цю Угоду.

3. Доти, доки відповідно до цієї Угоди не будуть забезпечені рівнозначні права для фізичних осіб і суб’єктів економічної діяльності, ця Угода не впливає на їх права відповідно до інших чинних Угод, обов’язкових для України, з одного боку, і однієї або декількох держав-членів, з іншого.

4. Існуючі угоди, що регулюють окремі напрями співробітництва, які належать до сфери дії цієї Угоди, вважаються частиною двосторонніх відносин у цілому, що регулюються цією Угодою, а також складовою загальної інституційної основи співробітництва.

5. Сторони можуть доповнювати цю Угоду шляхом укладення окремих угод у будь-якій галузі, що належить до сфери її дії. Такі окремі угоди є невід’ємною частиною двосторонніх відносин у цілому, що регулюються цією Угодою, і становлять частину загальної інституційної основи співробітництва.

6. Без шкоди для відповідних положень Договору про Європейський Союз і Договору про функціонування Європейського Союзу ні ця Угода, ні заходи, вжиті відповідно до неї, жодним чином не впливають на повноваження держав-членів розвивати двостороннє співробітництво з Україною або укладати, де це потрібно, нові угоди про співробітництво з Україною.