Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу

збільшилась майже в 2,3 рази. Все це свідчить про погіршення якості балансу.

Деякі зміни показують на поліпшення якості балансу – зростання грошових коштів та їх еквівалентів на 42 тис.грн., а також збільшення власного капіталу на 977 тис.грн., що мало місце за рахунок нерозподіленого прибутку. В цілому можна зробити висновок, що якість балансу на кінець періоду у порівнянні з початком знизилась. Це означає, що не завжди збільшення валюти балансу розглядається як поліпшення його якості.

Вертикальний аналіз дозволяє оцінити якість балансу з точки зору його структури і тенденцій її зміни. Порівнюючи структурні зміни в активі і пасиві балансу, можна оцінити зміни в складі майна і джерелах його формування (табл.7.2). Як видно з розрахунків, знизилась питома вага «здорових» статей (основні засоби, власний капітал, в тому числі нерозподілений прибуток) і підвищилась частка «хворих» статей (виробничі запаси, дебіторська заборгованість, поточні зобов’язання, в тому числі кредиторська заборгованість). Вертикальний аналіз підтверджує висновки горизонтального аналізу стосовно погіршення якості балансу.

Відомо, що фінансовий стан підприємства значною мірою обумовлюється його виробничим потенціалом, до якого відносять:

¾ основні засоби – Ф№1, р.030

¾ виробничі запаси – Ф№1, р.100

¾ незавершене виробництво – Ф№1, р.120

¾ витрати майбутніх періодів – Ф№1, р.270

В наших розрахунках сума реальних активів на початок звітного періоду становить 24447 тис.грн., а на кінець періоду 35036 тис.грн., тобто збільшилась на 10589 тис.грн., або на 43,3%. Питома вага реальних активів у майні зросла 3 56% на початок звітного періоду до 60% - на кінець звітного періоду (цей показник не повинен бути нижчим за 50%). Збільшення виробничих активів на кінець звітного періоду і більша питома вага цих активів у загальній сумі коштів підприємства свідчить, як правило, про підвищення виробничих можливостей.

Фінансовий стан підприємства залежить також від наявності власних оборотних коштів (власного оборотного капіталу), під яким розуміється та частина власного капіталу підприємства, яка є джерелом формування оборотних активів.

Наявність власних оборотних коштів можна визначити двома способами. Перший спосіб показано в табл. 7.3

Таблиця 7.3