Аналіз платоспроможності і ліквідності

Платоспроможність підприємства - це його спроможність своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Основною ознакою платоспроможності є наявність в достатньому обсязі коштів на розрахунковому рахунку.

Платоспроможність вимірюється коефіцієнтом платоспроможності, що розраховується як відношення грошових коштів та їх еквівалентів до суми термінових платежів на певну дату.

Фінансовий стан підприємства, за якого воно не спроможне своєчасно виконувати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі і по заробітній платі, характеризується його неплатоспроможністю. Тривала неплатоспроможність може привести до банкрутства підприємства.

Але відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку не завжди є підставою вважати підприємство неплатоспроможним. Часто успішно функціонуючі підприємства використовують вільні грошові кошти для надання позики, купівлі цінних паперів тощо. За нагальної необхідності погасити термінові платежі підприємство має перетворити ліквідні активи в готівку. Ліквідність і платоспроможність як економічні категорії не тотожні, але на практиці вони тісно пов’язані між собою. Ліквідність – необхідна і обов’язкова умова платоспроможності. Ліквідність підприємства – це його спроможність перетворювати свої активи в гроші для здійснення необхідних поточних платежів.

Ознакою ліквідності є перевищення оборотних активів (Ф№1, р.260) над короткостроковими зобов’язаннями (ф№1, р.620), тобто наявність робочого капіталу.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів з активу, які згруповані за ступенем убуваючої ліквідності із зобов’язаннями за пасивом, об’єднаними за строками їх погашення і в порядку зростання цих строків.

Активи підприємства залежно від рівня їх ліквідності умовно діляться на такі групи:

1. Найліквідніші активи () – сума за статтями грошових коштів та їх еквівалентів, а також поточні фінансові інвестиції (р.220, 230, 240 другого розділу активу балансу).

2. Активи, що швидко реалізуються () – активи, для перетворення яких в грошові кошти потрібний певний час (р.150¸210).

3. Активи, що повільно реалізуються () – запаси, інші оборотні активи (р.100¸140, 250, 270).

4. Активи, що важко реалізуються () – це усі статті розділу 1 активу балансу «Необоротні активи» (р.080).

 

Перші три групи активів протягом звітного періоду постійно змінюються і тому належать до поточних активів підприємства.

Пасиви балансу відповідно зо зростання строків погашення зобов’язань групуються так:

1. Негайні пасиви () – це кредиторська заборгованість за розрахунками (р.540¸600), та інші поточні зобов’язання (р.610).

2. Короткострокові пасиви () – це рядки 500, 510, 520, 530 4-ого розділу пасиву балансу.

3. Довгострокові пасиви () – довгострокові зобов’язання – 3-й розділ пасиву балансу.

4. Постійні пасиви () – це рядки 380, 430, 630.

 

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні активи перевищують короткострокові зобов’язання.

 

Аналіз ліквідності підприємства передбачає такі два етапи:

¾ складання балансу ліквідності;

¾ розрахунок і аналіз основних показників ліквідності.

 

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки за кожною групою активу і пасиву балансу.

 

Таблиця 7.6