Організація роботи казначейської системи виконання бюджету

 

Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конститу­цією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабі­нету Міністрів України, Національного банку України, на­казами Міністерства фінансів України, Положенням про Державне казначейство.

Діяльність Державного казначейства фінансується за раху­нок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними осо­бами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.

Організаційна структура Державного казначейства Украї­ни відтворює структуру адміністративно-територіаль­ного устрою України (рис. 12.1).

 

Рис. 12.1. Організаційна структура Державного казначейства Украї­ни

 

Сутність діяльності Державного казначейства полягає в тому, що воно забезпечує виконання державного бюджету шляхом обліку надходжень, податків, зборів та інших обо­в'язкових платежів та проведення видатків державного бюд­жету через оплату рахунків суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи, надали послуги відповідним розпо­рядникам бюджетних коштів.

Державне казначейство України здійснює виконання бюджету за доходами і витратами, тобто його касове виконання.

Касове виконання бюджету – організація отри­мання грошових коштів до бюджету і видача бюджетних коштів, облік наявності бюджетних коштів у процесі виконання бюджету.

Система виконання державного бюджету за доходами ґрунтується на комплексі касових операцій, що здійснюються органами Державного казначейства. У процесі виконання державного бюджету за доходами Державне казначейство здійснює такі основні функції:

§ встановлює порядок відкриття і відкриває рахунки в уп­равліннях Державного казначейства для зарахування податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів;

§ веде бухгалтерський облік доходів бюджету відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Держказначейства України від 28 листопада 2000 р. № 119 у розрізі кодів бюд­жетної класифікації доходів і типів операцій;

§ здійснює розподіл платежів до державного бюджету відпо­відно до нормативів відрахувань, затверджених законом про державний бюджет на відповідний рік, та перераховує за на­лежністю розподілені кошти;

§ готує розрахункові документи і проводить повернення над­мірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підс­таві висновків органів Державної податкової служби та рішень судових органів;

§ складає щоденну, періодичну та річну звітність за дохо­дами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів і подає її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням й сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів;

§ платники податків сплачують платежі до бюджету через ус­танови банків, у яких вони обслуговуються. Банк платника пе­рераховує кошти через СЕП НБУ на рахунки, відкриті в органах державного казначейства, в розрізі кодів бюджетної класифіка­ції доходів.

Отже, сам процес виконання Державного бюджету України за доходами передбачає, що платники податків, рахунки яких відкриті в установах комерційних або Національного банків, перераховують платежі до Державного бюджету на доходні рахунки органів Державного казна­чейства, які знаходяться в установах банків, уповноважених здійснювати операції з коштами Державного бюджету.

Виконання державного бюджету за видатками здійснюєть­ся органами Державного казначейства у межах асигнувань, пе­редбачених у державному бюджеті відповідним розпорядникам коштів та надходжень на єдиний казначейський рахунок дер­жавного бюджету, шляхом фінансування або проведення пла­тежів безпосередньо на користь суб'єктів, які виконали роботи і надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

До повноважень Державного казначейства з виконання бюджетів за видатками належать:

• відкриття реєстраційних рахунків розпорядникам коштів;

• ведення зведених реєстрів розпорядників бюджетних і позабюджетних коштів бюджетних установ;

• оперативне прогнозування і касове планування бюджетних кош­тів згідно з бюджетним розписом;

• перерахування бюджетних коштів їх розпорядникам;

• оплата витрат розпорядників коштів;

• закриття реєстраційних рахунків після закінчення бюджетного періоду;

• облік і звітність з операцій щодо касового виконання бюджету за ви­датками.

Розглянемо механізм касового виконання Державного бюджету за видатками. Розпо­рядникам І та II ступеня відкриваються зведені особові рахунки для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.

Особові рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Дер­жавного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядни­кові (одержувачу) бюджетних коштів.

Реєстраційні рахунки — рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам коштів Державного бюджету, для обліку операцій з коштами загального фонду бюджету.

Спеціальні реєстраційні рахунки — рахунки, які відкривають­ся розпорядникам коштів Державного бюджету всіх ступенів та одер­жувачам коштів Державного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їх кошторисами в частині спеціального фонду.

Головні розпорядники бюджетних коштів:

• міністри і керівники центральних органів виконавчої влади — за Державним бюджетом;

• керівники відділів обласних, міських, районних держадмініст­рацій — за місцевими бюджетами;

• голови сільських і селищних рад — за сільськими і селищними бюджетами.

Головним розпорядникамнадано право розподіляти бюджетні кошти між розпорядниками нижчого рівня, а також витрачати їх на централізовані й інші заходи, на утримання апарату управління.

Розпорядники коштів II ступеня— бюджетні установи в особі їх керівників, що уповноважені на отримання асигнувань, прийнят­тя зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу роз­порядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одер­жувачам.

Розпорядники коштів III ступеня— бюджетні установи в особі їх керівників, що уповноважені на отримання асигнувань, прийнят­тя зобов'язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл безпосередньо підпо­рядкованим їм одержувачам.

Розпорядники бюджетних коштів отримують бюджетні асигнування і здійснюють видатки в межах своїх повноважень і згідно з затвердженими кошторисами бюджетних установ на рік.