III. Виконання місцевого бюджету

Виконання місцевого бюджету — це забезпечення повної та своєчасної мобілізації надходжень місцевого бюджету, як зага­лом, так і за кожним із джерел, а також своєчасного, повного, безперервного та цільового фінансування передбачених ним прог­рам і заходів.

Ефективне виконання місцевого бюджету передбачає обов'язкове дотримання певних принципів:

— чіткого розмежування повноважень учасників процесу виконання бюджету та координації їхньої діяльності;

— відповідності прийнятих зобов'язань обсягам бюджетних асигну­вань і кошторисних призначень;

— цільового, економного та ефективного використання бюджетних коштів;

— оцінки ефективності на основі моніторингу й аналізу показників виконання бюджету та їх зіставлення з цілями місцевої бюджетної полі­тики;

— своєчасного складання, повноти і достовірності звітності;

— безперервного внутрішнього і зовнішнього контролю.

Розпис місцевого бюджету затверджується керівником місцевого фінансового органу. У разі несвоєчасного прийняття бюджету затверджується тимчасовий розпис. Показники розпису мають відповідати вста­новленим бюджетним призначенням. Порядок складання і виконання розписів відповідних місцевих бюджетів розробляються Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим і місцевими фінансовими орга­нами.

Всі доходи місцевих бюджетів зараховуються на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори та інші обов'язкові платежі визнаються зарахованими до місцевого бюджету з моменту їх надходження на рахунки, відкриті в територіальному органі казначейства. Після здійснення операцій щодо повернення надміру і помилково сплачених платежів, розподіл доходів між бюджетами та виконання міжбюджетних розрахунків органи казначейства перерахову­ють бюджетні кошти на видаткові рахунки місцевих бюджетів, які та­кож відкриті в системі казначейства.

Виконання місцевих бюджетів за видатками складається з таких стадій:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;

2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов'язань;

4) отримання товарів, робіт та послуг;

5) здійснення платежів;

6) використання товарів, робіт та послуг на виконання передбачених бюджетом програм.

Після введення в дію закону про державний бюджет України орга­нам державної влади та їхнім посадовим особам забороняється прийма­ти рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'я­зань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнування­ми, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.