Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності
Принцип бухгалтерського обліку і фінансової звітності має на увазі правила, ухвалені як керівництво до дії. Ці принципи встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" XIV від 16.07.99 р. Бухгалтерський облік і фінансова звітність ґрунтуються на наступних основних принципах, що характеризують якість облікової інформації: 1. Обачність:застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань, витрат і завищенню оцінки активів і прибутків підприємства. Суть даного принципу полягає в більшій готовності до обліку потенційних збитків, а не потенційних прибутків, що виражається в створенні резервів, і в оцінці активів по якнайменшій з можливих вартості, а зобов'язань - по щонайбільшій (правило оцінки по якнайменшій з ринкової і фактичної вартості для активів). Цей принцип не має на увазі створення прихованих резервів або спотворення звітності. 2.Повне висвітлення:фінансова звітність повинна включати всю інформацію про фактичні і потенційні результатах господарських операцій і подій, здатних впливати на рішення, що приймаються на її основі. Даний принцип означає, що бухгалтерська інформація повинна відображати економічне єство операцій підприємств, а не формальну сторону, чисто правове оформлення і т.д. Дана вимога розповсюджується на кожну цифру і букву фінансової звітності. 3.Автономність:кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинне відображатися у фінансовій звітності підприємства. 4.Послідовність: постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності. 5. Безперервність: оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватися далі. Принцип передбачає, що підприємство нормально функціонує і буде продовжувати свою діяльність в досяжному майбутньому, підприємству не загрожує банкрутство, і немає намірів ліквідовувати або істотно скоротити його діяльність. Даний принцип служить основою включення різних статей в баланс за фактичною собівартістю, а не по ринковій вартості, тобто за ціною можливої реалізації активів і зобов'язань у разі ліквідації і відображення в звіті фінансових результатів діяльності підприємства. 6.Нарахування і відповідність доходів та витрат:для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. 7. Превалювання сутності над формою:операції ураховуються відповідно до їхньої суті, а не тільки виходячи з юридичної форми. 8. Історична (фактична) собівартість:пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво і придбання. 9. Єдиний грошовий вимірник:вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці. Даний принцип передбачає, що вся господарська діяльність оцінюється за допомогою єдиного грошового вимірника. Періодичність:можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності. Даний принцип передбачає, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу і звіту про фінансові результати. Перший звітний період новоутвореного підприємства може складати менше 12, але не більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, яке ліквідовується, є період з початку звітного року до дати ухвалення розв'язання про його ліквідацію.
|
