Фінансове право України 311Бюджетний кодекс (ст. 15) надає право Кабінету Міністрів України брати позики в межах, визначених Законом про Державний бюджет України. Міністр фінансів України з метою економії коштів та ефективності їх використання має право вибрати кредитора, вид позики, валюту запозичення. Для ефективного управління державним боргом потрібно дотримуватися таких принципів: — безумовності, тобто забезпечення режиму виконання державою всіх зобов'язань перед Інвесторами і кредиторами, які держава взяла на себе при підписанні угоди про позику; — зниження ризиків — відшукувати такі позики, щоб максимально знижувати вплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів; — оптимальності структури — підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань за термінами обертання і погашення; — зберігання фінансової незалежності — підтримка оптималь- й ної структури боргових зобов'язань держави між інвестора- -Г ми-резидентами й інвесторами-нерезидентами; — прозорості — дотримання відкритості при випуску позик, ^ забезпеченні доступу міжнародних рейтингових агентств до достовірної інформації про економічний стан у державі1. На стан державного боргу впливає економічна і політична ситуація в країні, ділова активність суб'єктів підприємницької діяльності. Перед державою завжди стоїть питання скорочення її як внутрішнього, так і зовнішнього боргу. Але держава в першу чергу дотримується принципу безумовності — треба розрахуватися з боргами для підняття державного іміджу. Але кожна держава використовує різні методи, які допомагають їй справлятися з економічними негараздами. Лімітом загальної суми боргу є максимальний розмір державного боргу на певну дату. Для управління внутрішнім державним боргом Міністерство фінансів може залучати банківські установи для надання банківських, посередницьких, юридичних та інших послуг шля-•л»м укладення угод. 1 Юрій С. І., Стоян В. І., Мац М.Й. Казначейська система. — Тернопіль, -іїГяУч АЛК. Воронова, ■ У межах Закону про Державний бюджет Міністерство фінан-: :г сів має право здійснювати операції на первинному та вторин- >* йому ринку, в тому числі викупати державні боргові зобов'я* зання. ■.■, ■ -V ■ Зовнішній державний борг може бути у формі: "■ — державних боргових цінних паперів, що розміщуються сеі ;І ред нерезидентів за межами України; • /; — кредитів від урядів або представництв урядів; — кредитів від іноземних фінансових установ, міжнародних ■$"{. фінансових організацій; ^— інших дво- або багатосторонніх кредитів. Україна має найбільш тісні зв'язки з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СВ) та Європейським ■:•. банком реконструкції і розвитку (ЄБРР). Кредити МВФ спрямовувалися НБУ на формування резер-,. вів та покриття дефіциту платіжного балансу/ Міністерство,' фінансів одержувало допомогу на покриття бюджетного де- I фіциту та обслуговування зовнішнього боргу в іноземній ва- ,5 люті;•■■■.■■;■'■ \ Світовий банк надає системні позики під реформування * окремих секторів економіки із спрямуванням їх траншами де,",. Державного бюджету, оплату за енергоносії, покриття дефіци-" ту торгового балансу країни, Україна одержала позички від ; ^ Світового банку на термін до 17 років із процентною ставкою '* близько 7% річних, тобто термін погашення довший, відсотко- I ва ставка нижча порівняно з традиційними позиками на між-." народному ринку капіталу. ' Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) здійс- 1 нює зовнішнє пряме та спільне фінансування інвестиційних проектів. Основні об'єкти кредитування ЄБРР — це приватний сектор та об'єкти ключової інфраструктури (малий та середній 1 бізнес, енергетичний сектор, телекомунікації, система водопоста- .'; чання, агропромисловий комплекс, готельна інфраструктура)1. За формою залучення коштів державний борг поділяється ' на державні запозичення та гарантії. "І Державні запозичення — залучення державою коштів та 'І іншого майна на умовах строковості, платності та повернення. р Розрізняють зовнішні та внутрішні запозичення:
|
