Фінансове право України 311

Бюджетний кодекс (ст. 15) надає право Кабінету Міністрів України брати позики в межах, визначених Законом про Державний бюджет України.

Міністр фінансів України з метою економії коштів та ефективності їх використання має право вибрати кредитора, вид позики, валюту запозичення.

Для ефективного управління державним боргом потрібно дотримуватися таких принципів:

— безумовності, тобто забезпечення режиму виконання державою всіх зобов'язань перед Інвесторами і кредиторами, які держава взяла на себе при підписанні угоди про позику;

— зниження ризиків — відшукувати такі позики, щоб максимально знижувати вплив коливань кон'юнктури світового ринку капіталів;

— оптимальності структури — підтримання оптимальної структури боргових зобов'язань за термінами обертання і погашення;

— зберігання фінансової незалежності — підтримка оптималь- _й ної структури боргових зобов'язань держави між інвестора- -Г ми-резидентами й інвесторами-нерезидентами;

— прозорості — дотримання відкритості при випуску позик, ^ забезпеченні доступу міжнародних рейтингових агентств до достовірної інформації про економічний стан у державі¹.

На стан державного боргу впливає економічна і політична ситуація в країні, ділова активність суб'єктів підприємницької діяльності. Перед державою завжди стоїть питання скорочення її як внутрішнього, так і зовнішнього боргу. Але держава в першу чергу дотримується принципу безумовності — треба розрахуватися з боргами для підняття державного іміджу. Але кожна держава використовує різні методи, які допомагають їй справлятися з економічними негараздами.

Лімітом загальної суми боргу є максимальний розмір державного боргу на певну дату.

Для управління внутрішнім державним боргом Міністерство фінансів може залучати банківські установи для надання банківських, посередницьких, юридичних та інших послуг шля-•л»м укладення угод.

¹ Юрій С. І., Стоян В. І., Мац М.Й. Казначейська система. — Тернопіль,

-іїГяУч АЛК. Воронова,

■ У межах Закону про Державний бюджет Міністерство фінан-: ^:г сів має право здійснювати операції на первинному та вторин-

>* йому ринку, в тому числі викупати державні боргові зобов'я* зання. ■.■, ■ -V

■ Зовнішній державний борг може бути у формі: "■ — державних боргових цінних паперів, що розміщуються сеі ^;І ред нерезидентів за межами України; • /^; — кредитів від урядів або представництв урядів;

— кредитів від іноземних фінансових установ, міжнародних ■$"{. фінансових організацій; ^— інших дво- або багатосторонніх кредитів.

Україна має найбільш тісні зв'язки з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Світовим банком (СВ) та Європейським ■:•. банком реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Кредити МВФ спрямовувалися НБУ на формування резер-,. вів та покриття дефіциту платіжного балансу/ Міністерство,' фінансів одержувало допомогу на покриття бюджетного де- I фіциту та обслуговування зовнішнього боргу в іноземній ва- ,₅ люті;•■■■.■■;■'■ \

Світовий банк надає системні позики під реформування * окремих секторів економіки із спрямуванням їх траншами де,",. Державного бюджету, оплату за енергоносії, покриття дефіци-" ту торгового балансу країни, Україна одержала позички від _; ^ Світового банку на термін до 17 років із процентною ставкою '* близько 7% річних, тобто термін погашення довший, відсотко- I ва ставка нижча порівняно з традиційними позиками на між-." народному ринку капіталу.

' Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) здійс-

1 нює зовнішнє пряме та спільне фінансування інвестиційних

проектів. Основні об'єкти кредитування ЄБРР — це приватний

сектор та об'єкти ключової інфраструктури (малий та середній

¹ бізнес, енергетичний сектор, телекомунікації, система водопоста-

.'; чання, агропромисловий комплекс, готельна інфраструктура)¹.

За формою залучення коштів державний борг поділяється

' на державні запозичення та гарантії.

"І Державні запозичення — залучення державою коштів та 'І іншого майна на умовах строковості, платності та повернення. р Розрізняють зовнішні та внутрішні запозичення: