Постанови та декрети Кабінету Міністрів України 3 страница

""■ кою залежно від її суми; за зберігання заставленого майна з повної суми оцінки. Сума позики — це видані кошти, а сума

$ц оцінки включає в себе видану позику, платню за зберігання та

-„т відсотки за позичку. Л. зобов'язаний страхувати прийняте у

заставу майно за рахунок заставодавця за його згодою. У разі непогашений в установлений строк позички, забезпеченої заставою майна в Я., воно реалізується за ціною, не нижчою від оцінки. З суми, вирученої за майно, погашаються: позичка; відсотки за позичкою (без ПДВ). Залишок повертається заставодавцю або в депозит нотаріальної контори. Якщо заставодавець не з'являється, через три роки залишок перераховується в бюджет.

МАРЖА (від фр. таг§е — край, межа) — термін, що застосовується в торговельній, біржовій, страховій і банківській практиці для зазначення різниці між цінами товарів, курсами цінних паперів, процентними ставками, іншими показниками. В торговельній практиці під маржею, як правило, розуміють різницю між купівельною і продажною ціною товарів.

МІЖБЮДЖЕТНІ ТРАНСФЕРТИ — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ — врегульовані платежі за грошовими зобов'язаннями та вимогами між юридичними й фізичними особами різних країн на підставі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин. М.р. здійснюються здебільшого у безготівковому порядку через банківські установи в рамках кореспондентських відносин, які зумовлюють ведення кореспондентських рахунків кредитно-фінансовими установами. Режим М.р. застосовується залежно від умов зовнішньоекономічних контрактів, валютного законодавства та ін. Для страхування валютних ризиків, що виникають при М.р., застосовуються різноманітні застереження. Формами М.р. є інкасо, акредитив, банківські перекази. Інкасова форма М.р. регламентується положеннями Уніфікованих правил щодо інкасо, виданих Міжнародною торговою палатою, і поділяється на інкасо з попереднім акцептом документів та Інкасо з негайною оплатою. Акредитивна форма М.р. застосовується відповідно до Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, згідно з якими банк бере на себе зобов'язан-

Н

Фінансове право України 423

ня провести за дорученням імпортера оплату товарних доку-•». ментів експортеру чи акцептувати тратту. Авансові платежі 'і або оплата отриманого товару здійснюються шляхом банківського переказу коштів імпортером експорту.

ПСВІ БЮДЖЕТИ — бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюдже-,"^ ти місцевого самоврядування.

МІСЦЕВИЙ ФІНАНСОВИЙ ОРГАН — установа, ЩО ВІДПОВІДНО ДО ^ законодавства України здійснює функції по складанню, вико-ї* " нанню місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів;■** розпорядниками бюджетних коштів місцевого бюджету.

НАДХОДЖЕННЯ ДО БЮДЖЕТУ —доходи бюджету та кошти, за-,, лучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

НАЙМАНА ОСОБА — фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону.

НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД — цільовий позабюджетний фонд, який створюється відповідно до закону, акумулює страхові внески застрахованих осіб, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь застрахованих £ осіб. Пенсійні активи Н.ф. використовуються для оплати договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат за-^ страхованим особам, а у випадках, передбачених законом,»?і_; членам їхніх сімей чи спадкоємцям та на інші цілі.

НЕЗАЛЕЖНА ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ — діяльність, що по-

*^м • лягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистич-^Кі ній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само * як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, ^ оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими •■ працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які прирівнюються до найманої особи.

НЕРУХОМЕ МАЙНО (НЕРУХОМІСТЬ) — об'єкти майна, які розташовані на землі і не можуть бути перемішені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (влас-.н тивостей), а також земля.

Л. К. Воронова

ОБЛІГАЦІЯ (лат. оЬ1і§аііо —зобов'язання) — цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента, якщо інше не передбачено умовами випуску. В Україні визнаються такі види О.: внутрішніх державних і місцевих позик; підприємств. О. внутрішніх державних позик випускає в обіг за рішенням уряду Мінфіном, який є гарантом. О. внутрішніх місцевих позик випускаються на пред'явника на підставі рішень місцевих рад. Підприємства усіх видів та форм власності, в т. ч. й об'єднання підприємств, можуть випускати О. іменні, на пред'явника, процентні і безпроцентні. Дохід на О. сплачується відповідно до їх видів та умов випуску. Акціонерні товариства можуть випускати О. на суму не більше 25% розміру статутного фонду і лише після повної оплати всіх випущених акцій. Випуск О. заборонений для покриття збитків, пов'язаних з господарською діяльністю, а також для формування й поповнення статутного фонду емітентів. Відносини з приводу випуску та розміщення О. регулюються Законом України "Про цінні папери і фондо-. ву біржу" та іншими законами, нормами Цивільного кодексу щодо договору позики остільки, оскільки це не суперечить Закону або установленому ним порядку.

ОБЛІКОВА СТАВКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ —

виражена у відсотках плата, що береться НБУ за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу за ними й утримується з номінальної суми векселя. О.с. є найнижчою серед ставок рефінансування І виступає орієнтиром ціни на гроші.

ОБ'ЄКТ СТРАХУВАННЯ — це майнові Інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані:

з життям, здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

ОВЕРДРАФТ — сума, одержана по чеку над залишок на поточному рахунку; перевищення кредиту в банку. У погашення цього кредиту скеровуються всі суми, що надходять на поточний рахунок.

ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ. Об'єктом оподаткування резидента є: загальний оподатковуваний дохід, який визначається шля-

Фінансове право України

*, хом зменшення загального річного оподатковуваного доходу *$-^: на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому.^. оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи. Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний річний оподатковувані ний дохід з джерелом його походження з України; доходи з _А- джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. При оподаткуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є 'X^і вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валют-"* ним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим 'Р на момент одержання таких доходів. При оподаткуванні дохо-'",'" дів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів ■'і загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу най-маної особи.

ШІЦЮН {від лат. оргіо (орГіопіз) — вільний вибір) — придбане за їр певну плату право купувати або продавати будь-які цінні папе-

__г„ ри або товари протягом певного періоду часу за встановленою ціною. Ф'ючерсний опціон — вид біржової угоди, за якою товар купується з метою наступного перепродажу на біржі.

ОРДЕР (нім. Огаег, фр. огате, від лат. опЗо — ряд, порядок) — бухгалтерський документ, що містить наказ на чинення певної операції з грошовими коштами, матеріальними цінностями.

ОСОБИСТЕ СТРАХУВАННЯ — страхування майнових Інтересів, пов'язаних із життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням страхувальника або застрахованої особи. О.с. поділяється на обов'язкове (в силу закону) і договірне (на добровільних засадах).

ОЩАДНИЙ СЕРТИФІКАТ — письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому. О. с. видаються строкові (під певний до-:. говірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.

ПАЙ (від тур. рау — частина, жереб, доля) — частина, частка, сума внеску, яка вноситься у загальну справу окремим його учасни-к ком. Є свідченням членства І права участі в управлінні (на-/] приклад, кооперативний пай, акціонерний пай).

Л. К. Воронова

ПАСИВНИЙ ДОХІД —дохід, отриманий у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхових виплат І відшкодувань, а також орендних (лізингових) платежів за договорами оперативної оренди.

ПАУШАЛЬНИЙ ПЛАТІЖ —державний збір (податки), якими обкладаються товари, що пропускаються через митний кордон даної країни. Стягуються з товарів, які ввозяться, вивозяться, і транзитних, а також цінностей, переміщуваних під контролем митного відомства.

ПЕНСІЙНИЙ ВНЕСОК — кошти, внесені до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або на пенсійний депозитний рахунок бо банківської установи у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення". Для цілей оподаткування пенсійний внесок не є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.

ПЕНСІЙНИЙ ВКЛАД — кошти, внесені на пенсійний рахунок, відкритий за договором пенсійного вкладу відповідно до закону.

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД — позабюджетний централізований цільовий фонд, що формується з відрахувань підприємств, організацій та фізичних осіб, з якого потім виплачуються пенсії громадянам.

ПЕНЯ (лат. роепа — покарання) — вид покарання, який застосовується за порушенням строку платежів у цивільно-правових і фінансове-правових відносинах.

ПЕРЕСТРАХУВАННЯ — страхування одним страховиком (цеден-том, перестраховиком) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у Іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Якщо перестраховик — нерезидент, то умови і порядок перестрахування визначає Кабінет Міністрів України. Перед страхувальником повністю відповідає страховик.

ПІЛЬГИ — переваги, додаткові права, що надаються певним категоріям громадян або організаціям, підприємствам, регіонам (часткове чи повне звільнення від сплати певних податків, платежів тощо).

ПЛАТІЖ — погашення зобов'язання, що виникло в поточному або попередніх бюджетних періодах.

ПЛАТІЖНА ВИМОГА-ДОРУЧЕННЯ —комбінований розрахунковий документ, який містить вимогу постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних ро-

Фінансове право України

-41 біт, наданих послуг). Оплату П. в.-д. здійснює банк, що обслу-

; а говує покупця (платника). Банк повинен прийняти до оплати

гзф П. в.-д. в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами

■| на рахунку платника. Якщо платник відмовляється оплатити

•щ: П. в.-д., він повідомляє про мотиви відмови безпосередньо

--$■' одержувачу коштів у порядку та в строки, зазначені в догово-

#' рі. Договором може бути також передбачено відповідальність

*'^! платника за безпідставну відмову від оплати або несвоєчасне подання платіжних документів у банк.

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ — розрахунковий документ, у якому

міститься доручення клієнта банкові, що його обслуговує, на

перерахування певної суми коштів зі свого рахунку на раху-

"^' нок іншого суб'єкта розрахункових відносин. П.д. приймають-

* ся до виконання банками протягом десяти календарних днів з

дня підписання. Розрахунки П.д. здійснюються: за фактично

_:Ае відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги; в

.$. порядку попередньої оплати; для завершення розрахунків за

^ актами звірки взаємної заборгованості підприємств та ін.

ПЛАТНИКИ ПОДАТКУ— резидент, який отримує доходи з джере-^- лом їх походження з території України та іноземні доходи; не-и£ резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з тезі? риторІЇ України. Не є платником податку нерезидент, який о отримує доходи з джерелом їх походження з території України м'і і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені на умовах взаємності міжнародним договором, згода на обов'язковість

Ї якого надана Верховною Радою України, щодо доходів, одержуваних ним безпосередньо від здійснення такої дипломатичної л' чи прирівняної до неї таким міжнародним договором Іншої?_;ї діяльності. Якщо платник податку помирає або визнається судом померлим чи безвісно відсутнім, то податок за останній _п податковий період справляється з активів такого платника? податку (нарахованих на його користь доходів) при відкритті _; спадщини, з урахуванням обмежень, встановлених законом.

ЙрДАТКИ — обов'язкові, індивідуально безвідплатні, нецільові, безповоротні, безумовні платежі юридичних І фізичних осіб, що встановлені органом законодавчої влади або органом мІсцево- ''* го самоврядування, для зарахування в державний чи місцевий " бюджет у точно визначених розмірах І термінах податковим

правом. П. покликані виконувати фіскальну й регулюючу функ-■"«£-'* ції. П. класифікуються: залежно від суб'єкта — з юридичних ■^■' осіб, фізичних осіб, змішані; від форми обкладання — прямі Й 'Ж непрямі; від об'єкта обкладання — на доходи і на майно; від •Р -' території дії — загальнодержавні й місцеві.

Л. К. Воронова

ПОДАТКИ І ЗБОРИ МІСЦЕВІ—податки і збори, що встановлюються на місцях за рішеннями органів місцевого самоврядування І зараховуються до відповідних місцевих бюджетів. Підставою для сплати П. і з. м. є Закон України "Про систему оподаткування", який встановлює її вичерпний перелік. Законодавством установлено два місцевих податки (податок з реклами І комунальний податок) та різні збори (готельний, ринковий, збір за видачу ордера на квартиру тощо). Органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку, в межах установлених розмірів ставок.

ПОДАТКОВА АДРЕСА ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ —місце постійного або переважного проживання платника податку, місце податкової реєстрації платника податку, визначене згідно з законодавством.

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦЯ—документ, що подається платником податків до контрольного органу у строки та за формою, встановленою законодавством, на підставі якого здійснюються нарахування та сплата податку.

ПОДАТКОВА ЗАСТАВА — спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. П.з. виникає в силу закону. При П.з. орган стягнення має першочергове право в разі невиконання забезпеченого П.з. податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна перед іншими кредиторами.

ПОДАТКОВИЙ АГЕНТ — юридична особа (філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента — юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності чи така, що здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю Інших фізичних осіб, — щодо виплати заробітної плати (Інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ — сума витрат, понесених платником по-

, датку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, по-

, слуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом

звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вар-

Фінянсове право України 429

тість та акцизного збору), на яку дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених законом (див. також с. 252).

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ —непрямий податок на товари і послуги, сучасна форма універсального акцизу, який установлюється щодо знову створеної у платника вартості.

ПОДАТОК НА ПРОМИСЕЛ — податок, який сплачують громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, якщо вони не зареєстровані як суб'єкти підприємництва і здійснюють несистематичний (не більше чотирьох разів протягом календарного року) продаж виробленої, переробленої та купле-

''***'' ної продукції, речей, товарів. Механізм справляння цього по-

^>%' датку визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про

податок на промисел" від 17 березня 1993 р. (зі змінами і до-

;/.' повненнями). Об'єктом оподаткування виступає сумарна вар-

■*"'' ' тість товарів за ринковими цінами, що зазначаються платника-

'*^; ми в декларації, поданій до державної податкової інспекції за ^ місцем проживання, а громадянином, який не має постійного

'**'*"' місця проживання, — за місцем продажу товарів. Ставка П. п.

&%' встановлюється в розмірі 10% указаної в декларації вартості товарів, що підлягають продажу протягом трьох календарних днів, але не менше розміру однієї мінімальної зарплати. У разі збільшення терміну продажу товарів до 7 календарних днів ставка податку подвоюється.

ПОВ'ЯЗАНА ОСОБА — а) юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною юридичною особою або контролюється відповідною юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою; б) фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридич-з ною особою. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чо-.,* ловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чо--§ ловіка (дружини), а також чоловік (дружина), будь-кого з дітей або батьків фізичної особи; в) посадова особа відповід-* ної юридичної особи, уповноважена виконувати від імені юри-„^ дичної особи юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну _й або припинення правових відносин, а також члени сім'ї такої посадової особи.

ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ — встановлений законом строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено. Встановлено загальний строк П.д. — три роки. Початок перебігу строку П.д. починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнати-

430 Л. К. Воронова

ся про порушення свого права. У випадках, передбачених законодавством, установлюються скорочені строки П.д.

ПОРТО (італ. рогіо від рогіаіе — нести, відносити) — поштово-телеграфні витрати, що їх кредитні, торговельні та інші організації, а також приватні особи відносять на своїх клієнтів.

ПОРТО — ФРАНКО (Італ. ропо Ггапко — вільний порт) — певна територія порту, у межах якої дозволяється ввезення й вивезення іноземних товарів без сплати мита.

ПОТОЧНИЙ РАХУНОК — рахунок, що відкривається банківськими установами підприємствам всіх видів і форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання коштів та здійснення безготівкових розрахунків. За законом усі підприємства (незалежно від організаційно-правової форми) зобов'язані зберігати свої кошти в банківських установах, через які вони мають здійснювати розрахунки. П.р. можуть відкриватися також фізичним особам. Розрахункові операції здійснюються на підставі договору обслуговування банківського рахунку, що укладається між банком та клієнтом. П.р. відкриваються як у національній, так і в іноземній валютах. Юридичним особам — нерезидентам П.р. в іноземній валюті в уповноважених банках України не відкриваються.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ —форма регулювання суспільних відносин, яка забезпечує відповідність поведінки їхніх учасників вимогам і дозволам, що містяться у нормах права. Механізм П.р. містить такі елементи, як правові норми, правові відносини, правова відповідальність, правова свідомість та ін. Позитивна реакція на вимоги й дозволи утворює правомірну поведінку суб'єктів суспільних відносин. Поведінка, що відхиляється від установлених норм, утворює правопорушення.

ПРАВОВИЙ АКТ, ЮРИДИЧНИЙ АКТ — офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. П.а. поділяють на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та Індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права (ордер на квартиру, наказ про прийняття на роботу, угода про купівлю-продаж, вирок суду, призначення пенсії тощо).

ПРАВОЗДАТНІСТЬ — здатність особи мати права та обов'язки. Розрізняють П. громадян і П. юридичних осіб. П. громадян виникає з моменту народження і припиняється зі смертю. П. юридичних осіб виникає з моменту реєстрації — моменту

Фінансове право України

видання компетентним органом постанови про утворення юридичної особи, а припиняється ліквідацією згідно з Законом.

ПРАВОМОЧНІСТЬ — передбачена законом можливість учасника правовідношення здійснювати певні дії або вимагати певних дій від іншого учасника цього правовідношення.

ПРАВОСУБ'ЄКТНІСТЬ — наявність у особи водночас правоздатності та дієздатності (праводієздатності), тобто здатності не

_иіт лише мають права та обов'язки, а й своїми діями набувати прав і створювати для себе юридичні обов'язки, а також нести відповідальність за вчинені правопорушення. Набуття П. фі-

<%и а зичними особами прямо передбачається законом, тобто встанов-'-' люється, коли саме правоздатна особа набуває дієздатності

*^;,; (право брати участь у виборах, брати шлюб, кримінальна від-

"< повідальність тощо). Юридичні особи набувають П. з моменту

їх утворення.

ПРАЦЕДАВЕЦЬ — юридична особа (її філія, відділення, Інший відокремлений підрозділ чи представництво) або фізична особа— суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозай-нятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із виплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законом.

ЇІРИБУТОК — форма чистого доходу підприємства, узагальнюючий показник його діяльності, що визначається як різниця між ви-

"*'' ручкою від реалізації продукції (робіт, послуг) і затратами.

* Балансовий прибуток — результат виробничо-господарської

"'"'' діяльності підприємства, що являє собою загальну суму прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), Інших матеріальних цінностей та доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями. Розрахунковий прибуток — прибуток, що утворюється на підприємстві після вирахування з балансового прибутку сум, призначених для виконання зобов'язань перед бюджетом, банками І вищестоящими органами. Чистий прибуток — прибуток, що залишається у підприємств після сплати податків та інших платежів у бюджет, та надходить у їх повне розпорядження. Підприємство самостійно визначає напрями використання чистого прибутку, якщо Інше не передбачено статутом.

ПРОЕКТ БЮДЖЕТУ — проект плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, що здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самовря-

Л. К. Воронова

дування протягом бюджетного періоду, який є невід'ємною частиною проекту закону про Державний бюджет або проекту рішення відповідної ради про місцевий бюджет.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ — соціально-економічна категорія, що характеризує мінімум життєвих коштів, фізично необхідних для підтримання життєдіяльності трудящих І відновлення їх робочої сили.

ПРОФІЦИТ БЮДЖЕТУ — перевищення доходів бюджету над його видатками (протилежне — дефіцит).

ПУЛ (від англ. рооі — басейн, котел) — об'єднання підприємств, що передбачає особливий порядок розподілу прибутків його учасників. Прибутки учасників пула надходять до загального фонду, а потім розподіляються між ними у заздалегідь визначеній пропорції.

РАДА НАКОПИЧУВАЛЬНОГО ФОНДУ — ВИЩИЙ колегіальний орган управління накопичувальною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що створюється та діє в порядку, визначеному законом.

РАМКОВА УГОДА — угода, що визначає основні параметри (обсяг, напрям, строки) операції без конкретизації деталей.

РАХУНКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ — вищий орган державного фінансово-економічного контролю, утворений Верховною Радою України. Відповідно до ст. 98 Конституції України та Закону України від 1 липня 1996 р. "Про Рахункову палату Верховної Ради України". Р.П.У. здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України. Р.п.У. здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких органів держави. Наділена широкими повноваженнями: організує та здійснює контроль за вчасним виконанням прибуткової та видаткової частини Державного бюджету, державними цільовими фондами, з утворенням і погашенням внутрішнього та зовнішнього державного боргу, законністю надання позик, економічної допомоги іноземним державам І одержання кредитів від іноземних держав, міжнародних організацій, які не передбачені Держбюджетом.

РЕВЕРС (англ. гєуєг$є від лат. геуегзиз — зворотний) — а) зворотний бік монети або медалі; б) зобов'язання про зворотний викуп заставлених векселів; в) зобов'язання купувати певні товари тільки у даного монополістичного об'єднання; г) гарантійний лист, що його видає вантажовідправник капітанові судна, беручи на себе ризик за можливі збитки.

Фінансове право України

РЕВІЗІЯ — (див. визначення на с. 98) Постановою Кабінету Мініст-аФ рів України від 29 січня 1999 р. затверджено порядок коорди-(4 нації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності: планові виїзні перевірки проводяться од-^ ночасно всіма контролюючими органами в день, визначений

- та письмово повідомлений контролюючому об'єкту за 10 днів '?'*. до початку перевірки. Планові Р. проводяться не частіше 1 ра-!; зу на рік та, як правило, впродовж не більше 30 робочих днів.

\ Виняток складають підприємства з річним сукупним валовим

доходом понад 20 млн. грн. Для продовження строку Р. необхідно одержати дозвіл керівника обласної ДПА та нове посвідчення контролерів.

РЕНТНІ ПЛАТЕЖІ — форма вилучення в державний бюджет частини прибутку підприємств, що не залежить від діяльності колективу І утворився через особливо сприятливі, природні, транспортні або техніко-економІчні умови виробництва.

РЕПРИВАТИЗАЦІЯ —повернення в приватну власність раніше куплених або націоналізованих (конфіскованих) підприємств, земельних ділянок, банків, акцій, цінних паперів тощо.

РІШЕННЯ ПРО МІСЦЕВИЙ БЮДЖЕТ — нормативно-правовий акт Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи відповідної ради, виданий в установленому законодавством України порядку, що містить затверджені повноваження відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній •- адміністрації або виконавчому органу місцевого самовряду-

-с вання здійснювати виконання місцевого бюджету протягом

бюджетного періоду.

РОЗПОРЯДНИКИ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ — бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.