Показники оцінки ліквідності та платоспроможності

Ліквідність підприємства — це здатність підприємства швидко продати активи й оплатити свої зобов’язання. Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням розміру його високоліквідних активів і короткострокової заборгованості. Аналіз ліквідності припускає облік майбутніх змін ліквідності, ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства. Аналіз ліквідності доповнюється показником платоспроможності.

Платоспроможність підприємства — це здатність підприємства виконувати свої платіжні зобов’язання.

Аналіз платоспроможності підприємства доцільно здійснювати як за поточний, так і на прогнозований періоди. Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі

звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов’язаннями з використанням платіжного календаря. Індикатором платоспроможності підприємства є співвідношення

суми надходжень коштів і постійних витрат.

Оцінка ліквідності і платоспроможності припускає розрахунок показників:

 Величина власних обігових коштів капіталу — характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом покриття поточних активів підприємства і відображається у підсумках звіту про власний капітал. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток.

 Коефіцієнт покриття (Кп) характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим

за 1,0. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно.

 Крім коефіцієнта покриття для оцінки рівня ліквідності розраховують коефіцієнти швидкої і абсолютної ліквідності. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кш.л.) розраховується діленням найбільш ліквідних активів та активів, які швидко реалізуються (грошових коштів і дебіторської заборгованості), на поточні зобов’язання.

 

Основними показниками, які характеризують фінансову стійкість підприємства, його незалежність від позикових коштів, є коефіцієнти автономії, фінансової стабільності (власних та позикових коштів), фінансового левериджу (залежно від довгострокових зобов’язань), забезпеченості власними коштами, фінансової залежності, співвідношення позикових і власних коштів, маневреності робочого та власного капіталу.

Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує рівень забезпечення підприємства власними коштами і розраховується як співвідношення суми фактичної наявності джерел власних і прирівняних до них коштів (за винятком сум заборгованостей за розрахунками з учасниками, доходів майбутніх періодів, резерву майбутніх витрат і платежів, реструктуризованого боргу) до суми наявних оборотних активів, підприємства

Комплексний аналіз фінансового стану підприємства вимагає оцінити тенденції змін, власним фінансовим показникам.

Показник і фактори стабільного фінансового стану підприємства:

− стійка платоспроможність;

− ефективне використання капіталу;

− своєчасна організація розрахунків;

− наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники і фактори незадовільного фінансового стану:

− неефективне розміщення засобів;

− дефіцит власних оборотних коштів;

− наявність стійкої заборгованості за платежами;

− негативні тенденції у виробництві.

Узагальненими показниками комплексної оцінки фінансового стану є показники дохідності й рентабельності.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівень

рентабельності.

Показники прибутковості характеризують ефективне використання всіх видів ресурсів, які забезпечили одержання певного загального доходу.

Прибутковість інвестицій у підприємство, обчислену у відсотках (Пі), можна визначити, як відношення прибутку після сплати податків (П) до загальної суми інвестицій (І).

Чим вищим є прибуток на інвестиційний капітал, тим краще працює підприємство. Рівень прибутковості інвестицій має бути не меншим, ніж дохідність альтернативних капіталовкладень з

відповідним ступенем ризику (придбання цінних паперів тощо).

Рівень рентабельності підприємств, пов’язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості

У процесі аналізу вивчають зміни чистого прибутку, рівня рентабельності і фактори, які впливають на них.

Аналіз прибутку підприємства проводиться в порівнянні з планом та попереднім періодом. У процесі аналізу обов’язково враховуються темпи інфляції за допомогою індексації цін.

Для оцінки рентабельності підприємства слід використовувати систему взаємозв’язаних показників рентабельності. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи показників рентабельності.

1. Показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу).

2. Показники, розраховані у зв’язку з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).

 

Комплексна оцінка різних показників рентабельності розраховується на базі даних бухгалтерського обліку прибутків та збитків.

Показники ефективності використання активів характеризують оборотність фіксованих активів: фондовіддача, оборотність всіх активів, оборотність матеріальних ресурсів.

Комплексна оцінка фінансового стану підприємства узагальнює отримані в процесі аналізу дані, розраховані коефіцієнти і дозволяє зробити аргументовані висновки про фінансовий стан підприємства.