РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІНАНСОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯУ 3 розділі курсової роботи студенти повинні провести аналіз фінансового стану фірми за даними вхідного та прогнозного балансів. Під час аналізу слід виявити динаміку наступних груп фінансових коефіцієнтів: - ліквідності; - платоспроможності; - рентабельності; - ділової активності. По кожному коефіцієнту має бути показано його економічний зміст, розраховано числове значення у базовому та прогнозному періодах, виявлено відхилення та розкрито економічну сутність цього відхилення. Заключна частина курсової роботи повинна включати головні висновки по всім розділам, а також конкретні пропозиції щодо поліпшення фінансового стану фірми. 3.1. Коефіцієнти ліквідності Коефіцієнти ліквідності дозволяють визначити здатність підприємства оплатити свої короткострокові зобов'язання протягом звітного періоду. Найбільш важливим серед них для фінансового менеджменту є наступні: – коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності; – коефіцієнт термінової ліквідності; – коефіцієнт абсолютної ліквідності; – чистий оборотний капітал. Коефіцієнт загальної ліквідності розраховується як частка відношення оборотних коштів та короткострокових зобов'язань і показує, чи досить у підприємства засобів, що можуть бути використані для погашення його короткострокових зобов'язань протягом визначеного періоду. Цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох (іноді трьох). Нижня межа обумовлена тим, що оборотних коштів повинно бути щонайменше досить для погашення короткострокових зобов'язань, інакше компанія виявиться під погрозою банкрутства. Показником коефіцієнта поточної ліквідності є коефіцієнт термінової ліквідності,що розкриває відношення найбільш ліквідної частини оборотних коштів до короткострокових зобов'язань. Для розрахунку коефіцієнта термінової ліквідності може застосовуватися також інша формула розрахунку, відповідно до якої чисельник дорівнює різниці між оборотними коштами і матеріально-виробничими запасами. Рівень коефіцієнта повинний бути вище 1. Необхідність розрахунку коефіцієнта термінової ліквідності викликана тим, що ліквідність окремих категорій оборотних коштів далеко не однакова, у більшості випадків найбільш надійною є оцінка ліквідності тільки по показнику коштів. Цей показник називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності і розраховується як частка відношення коштів та короткострокових зобов'язань. Його теоретичне значення повинно бути більшим 0,2. Велике значення в аналізі ліквідності підприємства має вивчення чистого оборотного капіталу,що розраховується як різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов'язаннями. Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Наявність чистого оборотного капіталу служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором до вкладання засобів у компанію. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, у частці, від розмірів підприємства, обсягу реалізації, швидкості оборотності матеріально-виробничих запасів і дебіторської заборгованості, умов надання кредитів підприємству, від галузевої специфіки і господарської кон'юнктури. На фінансовому положенні підприємства негативно позначається як нестача, так надлишок чистого оборотного капіталу.
Таблиця 19. Розрахунок коефіцієнтів ліквідності
3.2. Коефіцієнти ділової активності Коефіцієнти ділової активності дозволяють проаналізувати, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби. Як правило, до цієї групи відносяться різні показники оборотності. Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового положення компанії, оскільки швидкість обороту засобів, тобто швидкість їх перетворення у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. У фінансовому менеджменті найбільше часто використовуються наступні показники оборотності: Коефіцієнт оборотності активів - відношення виручки від реалізації продукції до всього підсумку активу балансу - характеризує ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення, тобто показує, скільки разів за звітний період відбувається повний цикл виробництва і згортання, що приносить відповідний ефект у виді прибутку, чи скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. За допомогою коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості судять, скільки разів, в середньому, дебіторська заборгованість перетворювалася в кошти протягом звітного періоду. Коефіцієнт розраховується за допомогою відношення виручки від реалізації продукції та середньорічної вартості чистої дебіторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як частка відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості кредиторської заборгованості, і показує, скільки компанії потрібно оборотів для оплати пред'явлених їй рахунків. Коефіцієнт оборотності дебіторської і кредиторської заборгованості можна також розрахувати в днях. Для цього необхідно кількість днів у році розділити на розглянуті показники. Тоді ми дізнаймося, скільки в середньому днів потрібно для оплати дебіторської чи кредиторської заборгованості. Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів показує швидкість реалізації цих запасів. Він розраховується як частка відношення собівартості реалізованої продукції та середньорічної вартості матеріально-виробничих запасів. Для розрахунку коефіцієнта в днях необхідно 360 чи 365 днів розділити на відношення собівартості реалізованої продукції та середньорічної вартості матеріально-виробничих запасів. Тоді можна довідатися, скільки днів потрібно для продажу (без оплати) матеріально-виробничих запасів. Тривалість операційного циклу - скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажів й оплати продукції підприємства; інакше кажучи, протягом якого періоду кошти зв'язані в матеріально-виробничих запасах.
Таблиця 20. Розрахунок коефіцієнтів ділової активності
3.3.Коефіцієнти рентабельності Коефіцієнти рентабельності показують, наскільки прибуткова діяльність компанії. Ці коефіцієнти розраховуються як відношення отриманого прибутку до витрачених засобів, або як відношення отриманого прибутку до обсягу реалізованої продукції. Коефіцієнт рентабельності всіх активів підприємства (рентабельність активів) розраховується діленням чистого прибутку на середньорічну вартість активів підприємства. Він показує, скільки грошових одиниць треба було фірмі для одержання однієї грошової одиниці прибутку, незалежно від джерела залучення цих засобів. Цей показник є одним з найбільш важливих індикаторів конкурентоспроможності підприємства. Коефіцієнт рентабельності реалізації (рентабельність реалізації") розраховується за допомогою розподілу прибутку на обсяг реалізованої продукції. Розрізняють два основних показники рентабельності реалізації: з розрахунку по валовому прибутку від реалізації (1) і з розрахунку по чистому прибутку (2). Перший показник відображає зміни в політиці ціноутворення і здатність підприємства контролювати собівартість реалізованої продукції, тобто ту частину засобів, що необхідна для сплати поточних витрат, що виникають у ході виробничо-господарської діяльності, виплати податків. Найбільш значимим у цій частині аналізу фінансової інформації визнається рентабельність реалізованої продукції, обумовлена як відношення чистого прибутку після сплати податку до обсягу реалізованої продукції. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (рентабельність власного капіталу) дозволяє визначити ефективність використання капіталу, інвестованого власниками, і порівняти цей показник з можливим одержанням доходу від вкладення цих засобів в інші цінні папери. Рентабельність власного капіталу показує, скільки грошових одиниць чистого прибутку заробила кожна грошова одиниця, вкладена власниками компанії.
Таблиця 21. Розрахунок коефіцієнтів рентабельності
3.4.Показники структури капіталу Показники структури капіталу характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів і інвесторів, що мають довгострокові вкладення в компанію. Вони відображають здатність підприємства погашати довгострокову заборгованість. Коефіцієнт власності характеризує частку власного капіталу в структурі капіталу підприємства, а, отже, співвідношення інтересів власників підприємства і кредиторів, розраховується як відношення власного капіталу до підсумку засобів. Коефіцієнт фінансової залежності характеризує залежність фірми від зовнішніх позик, чим він вище, тим більше позик у компанії, і тем ризикованіше ситуація, що може привести до банкрутства підприємства. Високий рівень коефіцієнта показує також потенційну небезпеку виникнення в підприємства дефіциту коштів. Коефіцієнт захищеності кредиторів (покриття відсотка) характеризує ступінь захищеності кредиторів від невиплати відсотків за наданий кредит. По цьому показнику судять, скільки разів протягом звітного періоду компанія заробила засобів для виплати відсотків по позиках. Цей показник відображає також припустимий рівень зниження прибутку, адресований для виплати відсотків.
Таблиця 22. Розрахунок коефіцієнтів платоспроможності
По кожній групі фінансових коефіцієнтів необхідно зробити висновки. 3.5. Шляхи покращення фінансового стану фірми В цьому параграфі необхідно запропонувати певні шляхи покращення фінансового стану, які повинні бути безпосередньо пов’язані з результатами проведених розрахунків. Завершенням курсової роботи мають бути загальні висновки, які повинні включати головні висновки по кожному з трьох розділів, а також містити пропозиції щодо подальшої фінансової стратегії фірми, які виходять з результатів аналізу, проведеному у другому та третьому розділах роботи. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Адамів Н.А. Бюджетування в комерційній організації. – Санки-Петербург, 2007 р. 2. Аньшин В.М. Бюджетування в компанії. – М.: 2005 р. 3. Дугельський О.С. Бюджетне керування підприємством. – М.: 2003 р. 4. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. Навч. посіб. К.: УУЛ, 2002 р. 5. Коропів А.Є. Бюджетування як інструмент керування. – М.: 2007 р. 6. Коропів А.Є.Фінансова модель бюджетування. – М.: 2007 р. 7. Крайник О.П., Клепкова З.В. Фінансовий менеджмент. – Львів: Інтелект, 2001 р. 8. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент. – К.: 2006 р. 9. Матюшенко І.Ю. Основи фінансового менеджменту. Навч. посіб. К.: Центр навч. літ-ри, 2003 р. 10. Фінансовий менеджмент (під ред.. А.М. Поддерьогіна). – К.: КНЕУ, 2005 р.
Додаток 1 Міністерство освіти і науки України Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова
Кафедра фінансів
|
