РОЗДІЛ 2. ОПЕРАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ
2.1. Розрахунок маржинального прибутку і беззбитковості підприємства Одним із самих простих і ефективних методів фінансового аналізу з метою оперативного і стратегічного планування є операційний аналіз, що називається також аналізом беззбитковості або аналізом "Витрати - Обсяг - Прибуток" ("Costs - Volume - Profit" - CVP) що відслідковує залежність фінансових результатів бізнесу від витрат і обсягів виробництва (збуту). Операційний аналіз є засобом пошуку найбільш вигідних комбінацій між змінними витратами на одиницю продукції, постійними витратами, ціною й обсягом продажів. Тому він базується на поділі витрат на постійні (у короткостроковому періоді в цілому не змінюються зі зміною обсягу виробництва) і змінні (змінюються у цілому прямо пропорційно змінам обсягу виробництва продукції. Оскільки операційний аналіз потребує розподілу витрат на змінні і постійні, при аналітичних розрахунках необхідно відокремлювати одні витрати від інших за допомогою проміжного фінансового результату діяльності підприємства. Цей результат прийнято називати ВАЛОВОЮ МАРЖОЮ (або маржинальним прибутком, або сумою покриття, або результатом від реалізації після відшкодування змінних витрат): МД = В – ЗВ, (1) де МД – маржинальний прибуток (валова маржа); В – виручка від реалізації продукції; ЗВ – змінні витрати, В = ЗВ + Пост.В + П, (2) де Пост.В – постійні витрати; П – прибуток. З (2) випливає: МД = Пост.В + П. (3) З формули (3) можна побачити головну ціль фінансового менеджменту: максимізація валової маржі, оскільки саме вона є джерелом покриття постійних витрат і формування прибутку. Операційний аналіз називають аналізом беззбитковості, оскільки він дозволяє визначити таку суму або кількість продажів, при якій виручка дорівнює витратам, тобто бізнес не несе збитків, але не має і прибутку. Ця точка обсягу продажів, називається точкою беззбитковості. У ній валової маржі в точності вистачає на покриття постійних витрат, а прибуток дорівнює нулю (рис.2): П = В – ЗВ – Пост.В = 0; (4) П = КбЦ – Кб ЗВ1 – Пост.В = 0, (5) де Кб - кількість одиниць товару в точці беззбитковості; ЗВ1 – змінні витрати на одиницю виробу; Ц - ціна одиниці виробу. Маржинальний прибуток на одиницю продукції (МД;) МД = Ц – ЗВ або MД = Пост.В + П
Через те, що у критичній точці (т. беззбитковості) прибуток = 0, тобто МДтб = Пост.В + 0, то кількість одиниць продукції у точці беззбитковості (6)
Обсяг порогової виручки (тобто поріг рентабельності в грошовому виразі) розраховується так:
(7) 2.2. Розрахунок запасу фінансової міцності та сили впливу операційного важеля Різниця між досягнутою фактичною виручкою від реалізації і пороговою виручкою являє собою запас фінансової міцності підприємства: Запас фінансової міцності = = фактична виручка – порогова виручка, ЗФМ = В-Впор (8) Або у відсотках до виручки від реалізації: (9) Запас фінансової міцності (%) показує: на скільки відсотків підприємство має змогу знизити свою виручку, залишаючись в зоні прибутку. Чим вище поріг рентабельності, тим складніше підприємцю його переступити, щоб вижити. Зниження порога рентабельності можна домогтися нарощуванням валової маржі (підвищуючи ціну або обсяг реалізації, знижуючи перемінні витрати), або скороченням постійних витрат. Наступним важливим інструментом фінансового менеджменту є операційний важель – показник ступеню підприємницького ризику. Дія операційного (виробничого) важеля виявляється в тому, що будь-яка зміна виручки від реалізації завжди веде за собою більш сильну зміну прибутку. Сила впливу операційного важеля показує, скільки відсотків зміни прибутку дає кожний відсоток зміни виручки, тобто, у скільки разів скоріше змінюється прибуток відносно зміни виручки і розраховується відношенням валової маржі до прибутку: Сила впливу операційного важеля Операційний левередж (10) де ЗВ1 – змінні витрати одиниці товару; К – кількість одиниць товару; Ц - ціна одиниці товару. Силу впливу операційного важеля можна розрахувати іншим способом: (11) Сила впливу операційного важеля (розрахована за будь-якою з формул (13), (14)) показує ступінь підприємницького ризику: чим більше ефект операційного важеля, тим вище підприємницький ризик. У табл. 15 поданий порядок розрахунку маржинального прибутку і поетапного проведення операційного аналізу з визначенням впливу зміни виручки на основні показники операційного аналізу. Таблиця 15. Порядок поетапного проведення операційного аналізу і визначення впливу зміни виручки на основні показники операційного аналізу.
Крім розрахунку сили впливу операційного важеля, у курсовій роботі необхідно провести аналіз його динаміки при заданих рівнях зміни виручки від реалізації продукції та зробити висновки про вплив зміни виручки на запас фінансової міцності та ступінь підприємницького ризику. У реальному житті часто виникають ситуації, що впливають на кінцевий фінансовий результат діяльності (зміна ціни, обсягу, перемінних, постійних витрат). З цією метою менеджерами використовується стандартна процедура: аналіз чутливості фінансових результатів до зміни ціни і структури витрат. В його основі лежить розрахунок обсягу реалізації (Ко), що забезпечить постійний результат (П = const) при зміні одного з показників виробництва або реалізації продукції (основних елементів операційного важеля). Для цього використовують такі формули: 1) при зміні змінних витрат (12) 2) при зміні постійних витрат (13) 3) при зміні ціни реалізації (14) Нижче наведено алгоритм проведення аналізу чутливості на прикладі 10-процентної зміни основних елементів операційного важеля (табл.16). Вихідне положення при виробництві 100 штук виробів: ціна одного виробу - 184 грош. од.; змінні витрати - 130 грош. од./шт; постійні витрати - 2750 грош. од. Таблиця 16. Таблиця фінансових результатів у вихідному положенні
Продовження таблиці 16
Розглянемо алгоритм проведення аналізу чутливості до 10-відсоткової зміни ціни (наприклад, збільшення її) шляхом відповіді на два питання: 1. Як при цьому зміниться прибуток? 2. При якому обсязі реалізації можна отримати старий результат (тобто старий прибуток)? При 10-відсотковому збільшенні нова ціна стане: 184+ 0,1×184 = 202,4 грош. од. Тоді фінансові результати будуть такими, як наведено у табл.17.
Таблиця 17. Таблиця фінансових результатів при новій ціні
Таким чином, у результаті 10-відсоткового збільшення ціни зміна прибутку складе: тобто, 10-відсоткове збільшення ціни призводить до зростання прибутку на 69,43 %. Далі необхідно визначити при якому обсязі реалізації можна одержати старий прибуток за нові ціни(2650). Для цього варто використовувати формулу (17):
Це означає, що для досягнення незмінного прибутку потрібно за нової ціни реалізувати 75 одиниць товару. Результати аналізу чутливості при 10-відсотковому збільшенні ціни наводяться у табл.18.
Таблиця 18. Результати аналізу
Розходження з первісною величиною (2650) може мати місце за рахунок скорочення при розрахунках Ко. Таким чином, підвищення ціни товару на 10 % компенсує зниження обсягу реалізації на 25 %: При цьому прибуток зростає на 69,43 %: Аналогічну процедуру (з використанням табл.15-17) слід виконувати для проведення аналізу чутливості фінансових результатів до зміни структури витрат (змінних і постійних), показуючи в результаті величину зміни прибутку при первісному обсязі товару (при нових витратах) та визначаючи кількість товару, котру необхідно реалізувати для досягнення первісного прибутку. При проведенні аналізу чутливості до зміни постійних витрат слід звернути увагу на особливості визначення нового маржинального доходу. В даному випадку нас цікавить маржинальний дохід, який дозволить зберегти старий прибуток при нових постійних витратах, тобто: МДнов. = Пвхід. + Пост. вит. Нові Після проведення аналізу чутливості до зміни ціни і витрат, доцільно оцінити вплив зміни обсягу реалізації на прибуток фірми. Цей вплив може бути визначений за допомогою ефекту операційного важеля, сила впливу якого показує залежність зміни прибутку від зміни виручки: ΔП = ΔВ х СВОВ (15) (16) ΔВ = Ц х ΔК (17) На підставі проведеного аналізу чутливості необхідно далі розподілити (проранжувати) проаналізувати чинники за ступенем їх впливу на прибуток. За результатами ранжування студенту слід зробити висновки і дати свої пропозиції щодо фінансової тактики і стратегії підприємства, направлені на підвищення його фінансової стійкості, що являє собою заключний етап курсової роботи. Умови до розрахунків та індивідуальні вихідні наведено у дод.3.
|