Дебіторська заборгованість
Одним із видів фінансових активів є дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість включає: § торгову дебіторську заборгованість – дебіторська заборгованість від продажу готової продукції, товарів, робіт та послуг; § векселі отримані; § заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством; § інші види. Підприємство має змогу змінити час руху грошових коштів від реалізації, використовуючи свою дебіторську заборгованість як заставу для позики, або може продати її. Єдиним питанням обліку такої дебіторської заборгованості є адекватне розкриття інформації у примітках до фінансової звітності. Факторинг – це продаж дебіторської заборгованості третій стороні (фактору). Факторингова угода передбачає: § повідомлення клієнта про переадресування платежів на адресу покупця (фактора); § передачу дебіторської заборгованості без права регресу (це означає, що покупець не може вимагати від продавця дебіторської заборгованості платежів, якщо деякі з них виявилися безнадійними). Переваги від продажу дебіторської заборгованості для продавця: 1) така угода дозволяє підприємству отримати грошові кошти раніше; 2) ризик, пов’язаний з безнадійними боргами, передається покупцю. Продаж дебіторської заборгованості відображається такою кореспонденцію рахунків: Дебет 311 “Поточні рахунки в національній валюті” Дебет 952 “Інші фінансові витрати” Кредит 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”
|
