Тексти для герменевтичного аналізу. Поясніть висловлювання
Поясніть висловлювання „Що таке совість? Це компас серед невідомого” (В. Гюго). .„Совість – найкраща з повчальних книг, якими ми володіємо, в неї слід заглядати якомога частіше” (Б. Паскаль). „Наша совість – непогрішимий суддя, поки ми її не вбили” (Оноре де Бальзак). „Розум і совість не можуть бути позбавлені своїх прав. Їм можна сказати неправду, але їх не можна обдурити” (Й. Гете). „Фарба сорому – ліврея доброчинності” (Ф.Бекон). Розтлумачте латинську приказку: „Совість – тисяча свідків”. Що мається на увазі? Прочитайте уважно висловлювання, подані нижче і поміркуйте над ними. Зробіть аналіз і визначте основну спрямованість твердження – умову щасливого життя „Людина народжується для щастя і радості, і бореться вона і діє в ім’я щастя. І розцвітає людина в щасті, а не в смутку, в світлі, а не в темряві, в сім’ї, а не в розлуці, і ніколи не розцвітає в неволі” (О. Довженко). „У щастя людського два вірних є крила: троянди й виноград – приємне і корисне” (М. Рильський). „Світ буде щасливий тільки тоді, коли у кожної людини буде душа художника, інакше кажучи, коли кожен буде знаходити радість в своїй праці” (О. Роден). Впродовж багатьох сторіч моральність людини витлумачується під різними кутами зору. Нижче наведені висловлювання, які репрезентують певні позиції щодо розуміння сутності моралі. Прокоментуйте ці висловлювання. До яких позицій вони належать? - Насолоджуйся і даруй насолоди, не спричиняючи зла ні собі, ні іншим, - у цьому полягає сутність моралі (Н. Шамфор); «Насолода є благом, навіть якщо воно породжується потворними речами». «до приватної насолоди слід прагнути ради них самих, а на щастя - не ради нього самого, але ради приватної насолоди» (Арістіпп) «Якщо немає розуму, немає порівняння задоволення і незадоволення, як можна тоді визначити чи знаходишся ти в змозі щастя» (Платон, діалог «Філеб»). «Мета життя - «хороший настрій» (евтюмія), який не тотожний із задоволенням, як деякі, не зрозумівши як слід, тлумачили, але такий стан, при якому душа живе безтурботно і спокійно, не обурювана ніяким страхом, ні боязню демонів, ні якою-небудь іншою пристрастю» (Демокріт). «Щастя припускає і виникає «з [правильного] розмежування і розрізнення задоволень...» (Демокріт). «Хто віддає перевагу душевним благам обирає божественну частину. Хто віддає перевагу ж благам тілесної судини обирає людське» (Демокріт). «Прекрасна належна міра у всьому. Надлишок і недолік мені не подобаються» (Демокріт). «Боги дають людям все добре як в стародавні часи, так і тепер. Навпаки, всього того, що погано, шкідливо і марно, ні раніше, ні тепер боги не давали і не дають людям, але люди самі впадають в це унаслідок сліпоти розуму і безрозсудності» (Демокріт). «Не говори і не роби нічого поганого, навіть якщо ти наодинці з собою. Вчися набагато більш соромитися самого себе, ніж інших» (Демокріт); «Не із страху, але з почуття обов'язку повинно утримуватися від поганих вчинків» (Демокріт). «Складіть всі цінності всіх задоволень, з одного боку, і всі цінності всіх страждань - з іншого. Якщо баланс буде на стороні задоволення, він дає хороше прагнення дії взагалі щодо інтересів цієї індивідуальної особи...» (І. Бентам). Не вчинок як такий, а наміри визначають моральний характер. (Демокріт). Посійте вчинок - зберете звичку, посійте звичку - зберете характер, посійте характер - і ви зберете долю. (Уїльям Теккерей).
|
