Тема 10. Санітарно-гігієнічна безпека в Україні

I. Основним закладом санітарно-епідеміологічної служби є:

1) санітар­но-епідеміологічна станція;

2) виробничо-епідеміологічна станція;

3) санітар­но-технічна станція;

4) Міністерство охорони здоров'я України.

II. Основними розділами діяльності санепідстанцій є:

1) науково-практична та нормативна робота;

2) контрольна, консультативна та виробнича робота;

3) контрольна, консультативна, організаційно-методична, науково-практична та нормативна робота;

4) наукова, консультативна та контрольно-виробнича робота.

III. Які із заходів у сфері захисту довкілля під час проведення запобіжного санітарно-епідеміологічного нагляду Не здійснюютьфахівці з комунальної гігієни:

1) облік об'єктів, які проектуються, будуються чи реконструюються і які можуть забруднювати довкілля;

2) контроль за новим будівництвом і реконструкцією об'єктів;

3) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах;

4) нагляд за проектуванням та будівництвом приватних будинків.

IV. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд – це:

1) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах;

2) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо;

3) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

4) облік об'єктів, які проектуються, будуються чи реконструюються і які можуть забруднювати довкілля;

V. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері охорони довкілля Не включає:

1) розроблення заходів щодо захисту довкілля від забруднення викидами промислових підприємств, контроль за експлуатацією діючих очисних споруд, заходів зі зменшення викидів автотранспорту;

2) вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

3). організація і проведення систематичної дезінсекції та дератизації на всій території обслуговування;

4) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон.

VІ. Діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби грунтується на таких принципах як:

1) забезпечувати державний са­нітарний нагляд на відповідній території (область, місто, район, об'єкт, міністерство);

2) державний характер, наукова планова основа і єдність санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних заходів;

3) вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

4) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах.

VII. Які дезінфекційні заходи проводить державна санепідслужба:

1) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів;

2) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах;

3) вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

4) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон.

VIII. Запобіжний санітарно-епідеміологічний нагляд включає:

1) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

2) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів;

3) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

4) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо.

IX. Основними напрямами роботи державної санітарно-епідеміологічної служби є:

1) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

2) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо;

3) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

4) здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, визначення пріоритетних заходів з профілактики захворювань, охорони здоров'я населення від шкідливого впливу чинників довкілля, вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я залежно від стану середовища життєдіяльності людини.

X. Фахівці з гігієни дітей та підлітків забезпечують:

1) здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, визначення пріоритетних заходів з профілактики захворювань, охорони здоров'я населення від шкідливого впливу чинників довкілля, вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я залежно від стану середовища життєдіяльності людини;

2) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

3) дотримання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань і здійснюють заходи щодо радіаційної безпеки населення;

4) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами, що включає вивчення санітарного стану, умов розвитку дітей і підлітків, контроль за дотриманням санітарних норм і правилу процесі виготовлення шкільних і дитячих меблів, навчальних посібників, іграшок, умов навчання, харчування, педагогічного процесу, організації літнього відпочинку тощо.

ХІ. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері радіаційного захисту населення здійснюється:

1) санітарно-епідеміологічними станціями всіх рівнів на об'єктах, які виробляють радіоактивні речовини, електроенергію, застосовують радіоактивні ізотопи, в медичних рентгенкабінетах;

2) методом вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

3) визначенням складу і кількості викидів, виявляються джерела забруднення, здійснюється їх облік і паспортизація об'єктів, нагляд за газопилоочисними спорудами.

4) організацією контролю забезпечення населення питною водою гарантованої якості.

ХІІ. З метою захисту атмосферного повітря в порядку поточного санітарно-епідеміологічного нагляду провадиться:

1) розроблення заходів щодо захисту довкілля від забруднення викидами промислових підприємств, контроль за експлуатацією діючих очисних споруд, заходів зі зменшення викидів автотранспорту;

2) санітарно-епідеміологічними станціями всіх рівнів на об'єктах, які виробляють радіоактивні речовини, електроенергію, застосовують радіоактивні ізотопи, в медичних рентгенкабінетах;

3) організація контролю забезпечення населення питною водою гарантованої якості;

4) визначається склад і кількість викидів, виявляються джерела забруднення, здійснюється їх облік і паспортизація об'єктів, нагляд за газопилоочисними спорудами.

ХІІІ. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері охорони довкілля включає:

1) створення санітарно-захисних зон діючих промислових підприємств, їх благоустрій та озеленення;

2) контроль складу і кількості викидів, виявлення джерел забруднення, здійснення їх обліку і паспортизацію об'єктів, нагляд за газопилоочисними спорудами.

3) організацію контролю забезпечення населення питною водою гарантованої якості;

4) контроль санітарно-епідеміологічними станціями всіх рівнів на об'єктах, які виробляють радіоактивні речовини, електроенергію, застосовують радіоактивні ізотопи, в медичних рентгенкабінетах;

ХІV. Найважливішими серед завдань, які стоять перед державною санітарно-епідеміологічною службою, є такі:

1) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

2) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо;

3) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

4) підготовка профілактичних програм, націлених на здоровий спосіб життя, боротьбу з тютюнопалінням, наркоманією, алкоголізмом, упровадження раціонального харчування, посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду заради досягнення безпечних умов праці, навчання, виховання, оздоровлення та загальних безпечних умов життєдіяльності.

ХV. Організаційні структури санітарно-епідеміологічної служби з гігієни праці здійснюють:

1) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами;

2) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму;

3) контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил під час виробництва продуктів, їх транспортування та реалізації на об'єктах як харчової промисловості, так і громадського харчування, розроблення і впровадження раціонального харчування, контроль за ввезенням продуктів з-за кордону, запобігання харчовим спалахам і отруєнням тощо;

4) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання.

ХVІ. Фахівці з комунальної гігієни здійснюють:

1) контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил під час виробництва продуктів, їх транспортування та реалізації на об'єктах як харчової промисловості, так і громадського харчування, розроблення і впровадження раціонального харчування, контроль за ввезенням продуктів з-за кордону, запобігання харчовим спалахам і отруєнням тощо;

2) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами;

3) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму;

4) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання.

ХVІІ. Структурними підрозділами з гігієни харчування здійснюється:

1) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму,

2) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання;

3) контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил під час виробництва продуктів, їх транспортування та реалізації на об'єктах як харчової промисловості, так і громадського харчування, розроблення і впровадження раціонального харчування, контроль за ввезенням продуктів з-за кордону, запобігання харчовим спалахам і отруєнням тощо;

4) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами.

ХVІІІ. Основна роль в організації профілактичних і протиепідемічних заходів спрямована на:

1) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами;

2) запобігання виникненню інфекційних хвороб серед населення, на боротьбу з інфекційними хворобами;

3) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму;

4) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання.

ХІХ. Заходи з профілактики паразитарних хвороб серед населення спрямовані на:

1) на забезпечення знищення паразитів у всіх фазах їх життєвого циклу в навколишньому середовищі, в організмі хазяїнів і зберігачів паразитів, знищення переносників, застосування відлякувальних засобів;

2) бактеріологічні, вірусологічні та санітарно-гігієнічні дослідження, радіологічні групи, лабораторії фізико-хімічних методів досліджень токсикологічних відділень і відділення з визначення залишкової кількості отрутохімікатів у продуктах і довкіллі тощо;

3) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів, де створюються сприятливі умови для розмноження переносників або існує ризик забруднення збудниками інфекційних хвороб продуктів, об'єктів довкілля тощо;

4) виконання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

ХХ. Організаційні структури санітарно-епідеміологічної служби з радіаційної гігієни контролюють:

1) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів, де створюються сприятливі умови для розмноження переносників або існує ризик забруднення збудниками інфекційних хвороб продуктів, об'єктів довкілля тощо;

2) бактеріологічні, вірусологічні та санітарно-гігієнічні лабораторії, радіологічні групи, лабораторії фізико-хімічних методів досліджень токсикологічних відділень і відділення з визначення залишкової кількості отрутохімікатів у продуктах і довкіллі тощо;

3) забезпечення знищення паразитів у всіх фазах їх життєвого циклу в навколишньому середовищі, в організмі хазяїнів і зберігачів паразитів, знищення переносників, застосування відлякувальних засобів;

4) виконання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

ХХІ. Лабораторні дослідження спрямовані на:

1) забезпечення знищення паразитів у всіх фазах їх життєвого циклу в навколишньому середовищі, в організмі хазяїнів і зберігачів паразитів, знищення переносників, застосування відлякувальних засобів;

2) бактеріологічні, вірусологічні та санітарно-гігієнічні дослідження, радіологічні групи, лабораторії фізико-хімічних методів досліджень токсикологічних відділень і відділення з визначення залишкової кількості отрутохімікатів у продуктах і довкіллі тощо;

3) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів, де створюються сприятливі умови для розмноження переносників або існує ризик забруднення збудниками інфекційних хвороб продуктів, об'єктів довкілля тощо;

4) виконання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.