Студопедия — Тема 10. Санітарно-гігієнічна безпека в Україні
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тема 10. Санітарно-гігієнічна безпека в Україні






I. Основним закладом санітарно-епідеміологічної служби є:

1) санітар­но-епідеміологічна станція;

2) виробничо-епідеміологічна станція;

3) санітар­но-технічна станція;

4) Міністерство охорони здоров'я України.

II. Основними розділами діяльності санепідстанцій є:

1) науково-практична та нормативна робота;

2) контрольна, консультативна та виробнича робота;

3) контрольна, консультативна, організаційно-методична, науково-практична та нормативна робота;

4) наукова, консультативна та контрольно-виробнича робота.

III. Які із заходів у сфері захисту довкілля під час проведення запобіжного санітарно-епідеміологічного нагляду Не здійснюютьфахівці з комунальної гігієни:

1) облік об'єктів, які проектуються, будуються чи реконструюються і які можуть забруднювати довкілля;

2) контроль за новим будівництвом і реконструкцією об'єктів;

3) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах;

4) нагляд за проектуванням та будівництвом приватних будинків.

IV. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд – це:

1) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах;

2) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо;

3) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

4) облік об'єктів, які проектуються, будуються чи реконструюються і які можуть забруднювати довкілля;

V. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері охорони довкілля Не включає:

1) розроблення заходів щодо захисту довкілля від забруднення викидами промислових підприємств, контроль за експлуатацією діючих очисних споруд, заходів зі зменшення викидів автотранспорту;

2) вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

3). організація і проведення систематичної дезінсекції та дератизації на всій території обслуговування;

4) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон.

VІ. Діяльність державної санітарно-епідеміологічної служби грунтується на таких принципах як:

1) забезпечувати державний са­нітарний нагляд на відповідній території (область, місто, район, об'єкт, міністерство);

2) державний характер, наукова планова основа і єдність санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних заходів;

3) вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

4) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах.

VII. Які дезінфекційні заходи проводить державна санепідслужба:

1) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів;

2) нагляд за проектуванням і будівництвом очисних споруд на діючих підприємствах;

3) вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

4) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон.

VIII. Запобіжний санітарно-епідеміологічний нагляд включає:

1) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

2) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів;

3) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

4) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо.

IX. Основними напрямами роботи державної санітарно-епідеміологічної служби є:

1) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

2) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо;

3) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

4) здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, визначення пріоритетних заходів з профілактики захворювань, охорони здоров'я населення від шкідливого впливу чинників довкілля, вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я залежно від стану середовища життєдіяльності людини.

X. Фахівці з гігієни дітей та підлітків забезпечують:

1) здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, визначення пріоритетних заходів з профілактики захворювань, охорони здоров'я населення від шкідливого впливу чинників довкілля, вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я залежно від стану середовища життєдіяльності людини;

2) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

3) дотримання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань і здійснюють заходи щодо радіаційної безпеки населення;

4) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами, що включає вивчення санітарного стану, умов розвитку дітей і підлітків, контроль за дотриманням санітарних норм і правилу процесі виготовлення шкільних і дитячих меблів, навчальних посібників, іграшок, умов навчання, харчування, педагогічного процесу, організації літнього відпочинку тощо.

ХІ. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері радіаційного захисту населення здійснюється:

1) санітарно-епідеміологічними станціями всіх рівнів на об'єктах, які виробляють радіоактивні речовини, електроенергію, застосовують радіоактивні ізотопи, в медичних рентгенкабінетах;

2) методом вивчення технології промислових підприємств, виявлення джерел забруднення довкілля, визначення складу і кількості шкідливих компонентів;

3) визначенням складу і кількості викидів, виявляються джерела забруднення, здійснюється їх облік і паспортизація об'єктів, нагляд за газопилоочисними спорудами.

4) організацією контролю забезпечення населення питною водою гарантованої якості.

ХІІ. З метою захисту атмосферного повітря в порядку поточного санітарно-епідеміологічного нагляду провадиться:

1) розроблення заходів щодо захисту довкілля від забруднення викидами промислових підприємств, контроль за експлуатацією діючих очисних споруд, заходів зі зменшення викидів автотранспорту;

2) санітарно-епідеміологічними станціями всіх рівнів на об'єктах, які виробляють радіоактивні речовини, електроенергію, застосовують радіоактивні ізотопи, в медичних рентгенкабінетах;

3) організація контролю забезпечення населення питною водою гарантованої якості;

4) визначається склад і кількість викидів, виявляються джерела забруднення, здійснюється їх облік і паспортизація об'єктів, нагляд за газопилоочисними спорудами.

ХІІІ. Поточний санітарно-епідеміологічний нагляд у сфері охорони довкілля включає:

1) створення санітарно-захисних зон діючих промислових підприємств, їх благоустрій та озеленення;

2) контроль складу і кількості викидів, виявлення джерел забруднення, здійснення їх обліку і паспортизацію об'єктів, нагляд за газопилоочисними спорудами.

3) організацію контролю забезпечення населення питною водою гарантованої якості;

4) контроль санітарно-епідеміологічними станціями всіх рівнів на об'єктах, які виробляють радіоактивні речовини, електроенергію, застосовують радіоактивні ізотопи, в медичних рентгенкабінетах;

ХІV. Найважливішими серед завдань, які стоять перед державною санітарно-епідеміологічною службою, є такі:

1) розгляд проектів планування, будівництва і благоустрою населених місць, планів розміщення об'єктів промисловості й агропромислового комплексу, норм промислового, комунального, житлового, гідротехнічного, транспортного та іншого будівництва;

2) повсякденний нагляд за санітарним і протиепідемічним станом на всіх діючих підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, комунальних і гідротехнічних спорудах, житлових і громадських приміщеннях, дитячих і підліткових закладах, лікувально-профілактичних закладах тощо;

3) контроль за розробленням і реалізацією генеральних планів міст, селищ і промислових підприємств з точки зору розміщення промислових підприємств, організація санітарію-захисних зон;

4) підготовка профілактичних програм, націлених на здоровий спосіб життя, боротьбу з тютюнопалінням, наркоманією, алкоголізмом, упровадження раціонального харчування, посилення державного санітарно-епідеміологічного нагляду заради досягнення безпечних умов праці, навчання, виховання, оздоровлення та загальних безпечних умов життєдіяльності.

ХV. Організаційні структури санітарно-епідеміологічної служби з гігієни праці здійснюють:

1) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами;

2) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму;

3) контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил під час виробництва продуктів, їх транспортування та реалізації на об'єктах як харчової промисловості, так і громадського харчування, розроблення і впровадження раціонального харчування, контроль за ввезенням продуктів з-за кордону, запобігання харчовим спалахам і отруєнням тощо;

4) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання.

ХVІ. Фахівці з комунальної гігієни здійснюють:

1) контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил під час виробництва продуктів, їх транспортування та реалізації на об'єктах як харчової промисловості, так і громадського харчування, розроблення і впровадження раціонального харчування, контроль за ввезенням продуктів з-за кордону, запобігання харчовим спалахам і отруєнням тощо;

2) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами;

3) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму;

4) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання.

ХVІІ. Структурними підрозділами з гігієни харчування здійснюється:

1) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму,

2) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання;

3) контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм і правил під час виробництва продуктів, їх транспортування та реалізації на об'єктах як харчової промисловості, так і громадського харчування, розроблення і впровадження раціонального харчування, контроль за ввезенням продуктів з-за кордону, запобігання харчовим спалахам і отруєнням тощо;

4) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами.

ХVІІІ. Основна роль в організації профілактичних і протиепідемічних заходів спрямована на:

1) санітарно-епідеміологічний нагляд за дитячими навчально-виховними і лікувально-профілактичними закладами;

2) запобігання виникненню інфекційних хвороб серед населення, на боротьбу з інфекційними хворобами;

3) детальний облік усіх підприємств, виробничих і побутових джерел, які забруднюють довкілля, вивчають санітарно-гігієнічні умови праці, проводять заходи щодо зниження захворюваності і травматизму;

4) контроль за дотриманням вимог санітарних норм і правил під час проектування, будівництва, реконструкції житлових, комунальних, промислових об'єктів, санітарно-епідеміологічний нагляд за комунально-побутовими об'єктами, за санітарним станом відповідної місцевості, а також окремих осель і місць суспільного використання.

ХІХ. Заходи з профілактики паразитарних хвороб серед населення спрямовані на:

1) на забезпечення знищення паразитів у всіх фазах їх життєвого циклу в навколишньому середовищі, в організмі хазяїнів і зберігачів паразитів, знищення переносників, застосування відлякувальних засобів;

2) бактеріологічні, вірусологічні та санітарно-гігієнічні дослідження, радіологічні групи, лабораторії фізико-хімічних методів досліджень токсикологічних відділень і відділення з визначення залишкової кількості отрутохімікатів у продуктах і довкіллі тощо;

3) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів, де створюються сприятливі умови для розмноження переносників або існує ризик забруднення збудниками інфекційних хвороб продуктів, об'єктів довкілля тощо;

4) виконання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

ХХ. Організаційні структури санітарно-епідеміологічної служби з радіаційної гігієни контролюють:

1) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів, де створюються сприятливі умови для розмноження переносників або існує ризик забруднення збудниками інфекційних хвороб продуктів, об'єктів довкілля тощо;

2) бактеріологічні, вірусологічні та санітарно-гігієнічні лабораторії, радіологічні групи, лабораторії фізико-хімічних методів досліджень токсикологічних відділень і відділення з визначення залишкової кількості отрутохімікатів у продуктах і довкіллі тощо;

3) забезпечення знищення паразитів у всіх фазах їх життєвого циклу в навколишньому середовищі, в організмі хазяїнів і зберігачів паразитів, знищення переносників, застосування відлякувальних засобів;

4) виконання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

ХХІ. Лабораторні дослідження спрямовані на:

1) забезпечення знищення паразитів у всіх фазах їх життєвого циклу в навколишньому середовищі, в організмі хазяїнів і зберігачів паразитів, знищення переносників, застосування відлякувальних засобів;

2) бактеріологічні, вірусологічні та санітарно-гігієнічні дослідження, радіологічні групи, лабораторії фізико-хімічних методів досліджень токсикологічних відділень і відділення з визначення залишкової кількості отрутохімікатів у продуктах і довкіллі тощо;

3) профілактичну дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, спрямовані на знезараження об'єктів, де створюються сприятливі умови для розмноження переносників або існує ризик забруднення збудниками інфекційних хвороб продуктів, об'єктів довкілля тощо;

4) виконання санітарних норм і правил радіаційної безпеки на підприємствах і організаціях, які працюють з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

 

 


 

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 633. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Виды нарушений опорно-двигательного аппарата у детей В общеупотребительном значении нарушение опорно-двигательного аппарата (ОДА) идентифицируется с нарушениями двигательных функций и определенными органическими поражениями (дефектами)...

Особенности массовой коммуникации Развитие средств связи и информации привело к возникновению явления массовой коммуникации...

Тема: Изучение приспособленности организмов к среде обитания Цель:выяснить механизм образования приспособлений к среде обитания и их относительный характер, сделать вывод о том, что приспособленность – результат действия естественного отбора...

Психолого-педагогическая характеристика студенческой группы   Характеристика группы составляется по 407 группе очного отделения зооинженерного факультета, бакалавриата по направлению «Биология» РГАУ-МСХА имени К...

Общая и профессиональная культура педагога: сущность, специфика, взаимосвязь Педагогическая культура- часть общечеловеческих культуры, в которой запечатлил духовные и материальные ценности образования и воспитания, осуществляя образовательно-воспитательный процесс...

Устройство рабочих органов мясорубки Независимо от марки мясорубки и её технических характеристик, все они имеют принципиально одинаковые устройства...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия