Тема 8. Гігієна харчування

I. Предметом вивчення гігієни харчування є:

1) обґрунтовані норми харчового раціону та окремих харчових речовин, кількісна та якісна повноцінність харчування, зв'язок харчування з працездатністю людини, її віком, ростом і розвитком організму;

2) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

3) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

4) розроблення санітарних норм і правил проектування харчових підприємств з урахуванням сучасних вимог.

II. Збалансоване харчування – це:

1) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

2) обґрунтовані норми харчового раціону та окремих харчових речовин, кількісна та якісна повноцінність харчування, зв'язок харчування з працездатністю людини, її віком, ростом і розвитком організму;

3) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

4) розробляння режиму харчування з урахуванням кліматичних чинників, особливостей професійної діяльності людей тощо.

III. Гігієна харчування вивчає:

1) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

2) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

3) розробляння режиму харчування з урахуванням кліматичних чинників, особливостей професійної діяльності людей тощо;

4) обґрунтовані норми харчового раціону та окремих харчових речовин, кількісну та якісну повноцінність харчування, зв'язок харчування з працездатністю людини, її віком, ростом і розвитком організму.

IV. Завданням гігієни харчування є:

1) розробляння режиму харчування з урахуванням кліматичних чинників, особливостей професійної діяльності людей тощо;

2) способи приготування їжі, методи її консервування, застосування нових речовин, що позитивно впливають на харчову цінність раціону;

3) оптимальне співвідношення харчових і біологічно активних речовин, тобто взаємозв'язок основних харчових речовин і їх складових частин;

4) розроблення санітарних норм і правил проектування харчових підприємств з урахуванням сучасних вимог.

V. Pаціональне харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

VI. Превентивне харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

VII. Лікувально-профілактичне харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

VIII. Дієтичне (лікувальне) харчування – це:

1) специфічна дія, що відвертає виникнення та розвиток синдромів недостатнього і надмірного харчування;

2) неспецифічна дія, яка перешкоджає розвитку і прогресуванню неінфекційних (неспецифічних) захворювань;

3) захисна дія, що підвищує стійкість організму щодо несприятливого впливу виробничих чинників;

4) фармакологічна дія, яка сприяє відновленню порушених хворобою гомеостазу і функції різних систем організму.

IX. До першої групи фізичної активності належать:

1) особи, які займаються переважно розумовою працею;

2) особи, зайняті працею середньої важкості;

3) особи, які виконують важку фізичну працю;

4) особи, зайняті легкою фізичною працею.

X. До другої групи фізичної активності належать:

1) особи, зайняті працею середньої важкості;

2) особи, які виконують важку фізичну працю;

3) особи, зайняті легкою фізичною працею;

4) особи, зайняті особливо важкою фізичною працею.

XI. До третьої групи фізичної активності належать:

1) особи, зайняті легкою фізичною працею;

2) особи, зайняті працею середньої важкості;

3) особи, які виконують важку фізичну працю;

4) особи, які займаються переважно розумовою працею.

XII. До четвертої групи фізичної активності належать:

1) особи, які займаються переважно розумовою працею;

2) особи, зайняті легкою фізичною працею;

3) особи, зайняті працею середньої важкості;

4) особи, які виконують важку фізичну працю.

XIII. До п’ятої групи фізичної активності належать:

1) особи, зайняті особливо важкою фізичною працею;

2) особи, зайняті легкою фізичною працею;

3) особи, зайняті працею середньої важкості;

4) особи, які виконують важку фізичну працю.

XIV. До харчових продуктів енергетичного призначення відносять:

1) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

2) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них;

3) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

4) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі.

XV. До харчових продуктів пластичного призначення відносять:

1) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

2) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі;

3) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

4) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них.

XVI. До харчових продуктів біорегуляторного, пристосовно-регуляторного і захисно-реабілітаційного призначення відносять:

1) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

2) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі;

3) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

4) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них.

XVII. До харчових продуктів сигнально-мотиваційного призначення відносять:

1) овочі, фрукти, ягоди, печінка теплокровних тварин і риб, продукти дієтичного харчування;

2) цибуля, часник, петрушка та інші пряні овочі;

3) хлібобулочні, макаронні, круп'яні, кондитерські вироби, цукор, картопля, жири і жирові продукти;

4) м'ясо, риба, молоко, яйця та продукти з них.

XVIII. Їжа повинна мати:

1) приємний аромат;

2) бути смачною;

3) відповідні консистенцію і температуру;

4) усі відповіді правильні.

XIX. Режим харчування забезпечує:

1) час, тривалість і кратність приймання їжі;

2) інтервали між прийманнями, черговість страв.

3) розподілення добового раціону за енергетичною цінністю та якісним складом, обсягом і масою протягом дня;

4) усі відповіді правильні.

XX. Гігієнічна оцінка харчових продуктів – це:

1) оцінка якісного складу та їхньої біологічної цінності, тобто оцінка вмісту білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей (макро- і мікроелементів), а також оцінка їх енергетичної цінності, або калорійності;

2) оцінка доброякісності продуктів і придатності їх до вживання;

3) оцінка продуктів, які відповідають ДСТУ або ТУ;

4) оцінка продуктів, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача.

XXI. Доброякісні продукти – це:

1) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

2) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

3) це продукти, які можна використати після додаткової обробки;

4) продукти із зниженою цінністю, які використовують як замінники натуральних.

XXII. Нестандартні продукти – це:

1) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXIII. Умовно придатні продукти – це:

1) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXIV. Сурогати – це:

1) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

2) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

3) це продукти, які можна використати після додаткової обробки;

4) продукти із зниженою цінністю, які використовують як замінники натуральних.

XXV. Фальсифіковані продукти – це:

1) продукти, які відповідають ДСТУ або ТУ і можуть використовуватись без обмежень;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXVI. Недоброякісні продукти – це:

1) ті, що абсолютно не придатні для харчування ні в якому вигляді й мають виражені ознаки псування;

2) продукти, які мають певні відхилення від ДСТУ, однак це не перешкоджає їх реалізації;

3) це такі, в яких навмисно змінено якісний склад для того, щоб приховати певні вади або ознаки псування від споживача;

4) це продукти, які можна використати після додаткової обробки.

XXVII. До порушення харчування належить:

1) голодування;

2) недоїдання;

3) незбалансованість;

4) усі відповіді правильні.

XXVIII. Голодування – це:

1) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) патологічний стан, зумовлений надлишковим споживанням їжі протягом тривалого часу;

4) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу.

XXIX. Недоїдання – це:

1) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) патологічний стан, зумовлений надлишковим споживанням їжі протягом тривалого часу;

4) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу.

XXX. Незбалансованість – це:

1) неправильне співвідношення необхідних компонентів їжі, яке призводить до розвитку патологічного стану незалежно від того, чи є абсолютна недостатність того чи іншого компонента їжі;

2) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу;

3) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

4) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження.

XXXI. Специфічні види недостатності – це:

1) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

4) неправильне співвідношення необхідних компонентів їжі, яке призводить до розвитку патологічного стану незалежно від того, чи є абсолютна недостатність того чи іншого компонента їжі.

XXXII. Переїдання – це:

1) майже повна відсутність їжі й, отже, швидкий розвиток гіпотрофії, виснаження;

2) патологічні стани, які виникають внаслідок відносної або абсолютної відсутності в раціоні тієї чи іншої поживної речовини;

3) патологічний стан, зумовлений надлишковим споживанням їжі протягом тривалого часу;

4) патологічний стан через недостатнє вживання їжі протягом тривалого часу.

XXXIII. Токсикоз – це:

1) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXIX. Аліментарна недостатність – це:

1 ) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXV. Харчова кахексія – це:

1) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXVI. Ожиріння – це:

1) патологічні стани, зумовлені надлишковим споживанням деяких вітамінів, мінеральних речовин чи амінокислот;

2) це важка форма БКН у дітей переважно другої половини першого року;

3) це стан організму, при якому в результаті переважання жироутворення над розпадом жиру проходить його накопичення;

4) істотне недоїдання в ранньому дитинстві, що призводить до затримки розумового і фізичного розвитку.

XXXVII. Які є форми ожиріння:

1) ендокринна;

2) аліментарна форма;

3) церебральна;

4) усі відповіді правильні.

XXXVIII. Принципи профілактики ожиріння:

1) раціональне харчування,фізичне навантаження, культура їжі;

2) культура їжі, раціональне харчування;

3) культури їжі, фізичне навантаження;

4) раціональне харчування, фізичне навантаження.

XXXIX. Зоонози – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.

XXXX. Антропонози – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.

XXXXI. Гельмінтози – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.

XXXXII. Харчові отруєння – це:

1) туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибірка, туляремія, орнітоз, лептоспіроз, лихоманка, ендемічні енцефаліти, сальмонельози;

2) тенідоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, трихінельоз, аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз;

3) мікробна, немікробна і нез'ясована етіологія;

4) дизентерія амебна, бактеріальна, черевний тиф, вірусний гепатит, холера, ентеровірусні захворювання, лямбліоз.