Висотна відмітка будь-якої точки земної поверхні є її третьої координатою крім двох планових, обумовлених в системі географічних або прямокутних координат.
На картах, як відомо, наводяться абсолютні висоти точок, тобто висоти, визначаються відносно поверхні геоїда рівня моря. При висотних зйомках місцевості неможливо кожен раз прив'язуватися до рівня моря, тому за початкові вихідні висоти беруть відомі абсолютні висоти точок.
Визначення відміток висот точок зводиться до встановлення перевищень і між певною висотою вихідної точки і точкою, висоту якої потрібно визначити. Комплекс вимірювальних робіт по визначенню висотних характеристик топографічної поверхні досліджуваної місцевості називається нівелюванням.
Нівелювання - визначення висот точок земної поверхні відносно початкової точки нуля висот або над рівнем моря. Нівелювання - один з видів геодезичних вимірювань, які виробляються при топографічної съмке, а також в цілях проектування, будівництва і експлуатації інженерних споруд, залізниць та шосейних доріг і т. д. Результати використовують у наукових дослідженнях з вивчення фігури Землі, коливання рівнів морів і океанів, вертикальних рухів земної кори і т. п. Виходячи з викладеного вище принципу нівелювання, при цій роботі вимірюють різниця висот визначається точки В і опорного пункту А, висота якої відома, тобто перевищення.
Шукана абсолютна висота точки визначається алгебраїчним підсумовуванням висоти вихідної точки А з знайденим перевищенням. Якщо точка вище точки А, то перевищення позитивне, в протилежному випадку воно від'ємне. Найчастіше на найманому ділянці немає пункту з відомою абсолютною висотою репера.
У цьому випадку висоти точок аналогічно визначають від умовної вирівняній поверхні та їх називають умовними позначками. За методом виконання нівелювання розрізняють геометричне, тригонометричне, фізична і його різновид барометричний, механічне, гідростатичний.
