Феномен влади є найбільш суперечливим та непередбачуваним у суспільному житті.
– Англійському лорду Ектону належить крилата фраза: ”Влада –це зло, абсолютна влада – абсолютне зло”. – М.Бакунін у категоричній формі наголосив: ”Влада – завжди аморальна”. – За словами англійського вченого Т.Мартіна, ”влада, як і кохання, – це слово, яке постійно використовується в повсякденній мові, яке розуміється інтуїтивно та не часто визначається за суттю”. – На думку французького філософа Е.Шарт’є, ”влада немає пояснення, і в цьому її сила”. Подумайте, з чим пов’язані протиріччя та непередбачуваність феномена влади? 13. Визначте масштаб та обсяг повноважень трьох рівнів влади: макрорівня; мікрорівня; мегарівня. 14. На яких джерелах ґрунтуються: 1. Влада винагороди. 2. Влада примусу. 3. Нормативна влада. 4. Влада еталону. 5. Влада знаючого. 6. Інформаційна влада. 15. Наведіть приклади зі світової історії, коли ”дії влади були незаконними, але виявилися легітимними”. 16. Що розуміють під політичною владою у правовій державі? Відповідь обґрунтуйте 1. Вміння нав’язувати свою волю іншому. 2. Використання елітою власних переваг. 3. Управління слабкими з боку сильних. 4.Делегування суспільством державі політичних повноважень. 17. Для підтримки правопорядку влада має право використовувати насилля та примус. Як це співвідноситься із легітимністю? 18. У межах ідеології лібералізму існує течія анархічного лібералізму (лібертаризму), пов’язана з вірою в те, що ринкові відносини обміну можуть остаточно витіснити владні відносини. Якщо влада може ”привласнювати, не купуючи”, то потрібно подолати цю ”патологію нееквівалентного обміну” шляхом розповсюдження громадянського партнерства на всі без винятку сфери суспільного життя. Сформулюйте власне ставлення до наведеної концепції влади. 19. Зазначте, які з наведених нижче понять та визначень відповідають одне одному:
20. У сучасній політичній теорії сформувалося декілька підходів до визначення політичної влади: 1. Психологічне (біхевіористське) визначення тип поведінки, заснований на змінах у поведінці інших людей, прояві особливих психологічних якостей політичного керівника (лідера). 2. Телеологічне – досягнення певних цілей. 3. Інструменталістське – можливість у процесі реалізації влади використовувати певні засоби, наприклад насилля. 4. Структуралістське – особливі відносини між управляючим та підлеглим. 5. Конфліктологічне – можливість прийняття рішення, яке регулює відносини в процесі розв’язання конфлікту. 6. Марксистське – панування одного класу над іншим. 7. Проаналізуйте наведені підходи та оцініть можливість використання даних визначень для вивчення сучасної політичної дійсності України.
|