Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Будова та порядок роботи складових частин ММП – 2





 

Пральний агрегат розташований на двовісному причепі 2 – П – 5 (модель ГКБ – 817) вантажопід’ємністю 5 т і включає наступне обладнання:

- дві триопераційні пральні машини;

- вогневий калорифер;

- відцентровий вентилятор з електродвигуном;

- водогрійний котел;

- шафа управління;

- система трубопроводів.

Триопераційна пральна машина (мал.48) призначена для прання, полоскання, віджимання білизни. Завантажувальна ємність 35 кг сухої білизни.

Машина складається з наступних основних вузлів:

- внутрішнього барабану;

- зовнішнього барабану;

- опорного вузла з задньою стінкою;

- приводу машини;

- спускного клапана;

- дистанційного термометра типу ТПП2 – В.

Прання відбувається в процесі перевалювання білизни в пральному розчині гребнями перфорованого внутрішнього барабану, який обертається реверсивне.

Віджимання провадиться центрифугуванням білизни в внутрішньому барабані машини. Сушка здійснюється продуванням гарячого повітря через реверсивний барабан, який обертається з білизною.

Привід машини забезпечує внутрішньому барабану дві швидкості – 32 об/хв. для режиму прання – сушка і 210 об/хв. для режиму віджимання. Для забезпечення двох швидкостей обертання барабану привід має два електродвигуна потужністю 2,2 кВт і 5,5 кВт.

Вогневий калорифер (мал.48) з системою повітроводів призначений для сушіння білизни гарячим повітрям у триопераційних машинах.

Конструкція калорифера зварна. Корпус 4 калорифера прямокутної форми. В нижній частині корпусу розташована топка 5, в якій спалюється паливо, що розпилюється форсункою 7. Повітря до форсунки подається під тиском 4 – 5 кгс/см2 від компресора. Напроти форсунки в топці встановлений екран – відбивач 6.

Гази, які утворюються в процесі горіння в топці, проходять догори по вертикальним жаровим трубах 3 усередині калорифера та із верхньої частини калорифера виходять по витяжній трубі 2 в атмосферу. Повітря всмоктується відцентровим вентилятором з атмосфери в калорифер через отвір 1.

Всередині калорифера повітря проходить між жаровими трубами, нагрівається до температури 110 – 120 0С. після проходження через білизну відпрацьоване повітря викидається вентилятором в атмосферу.

 

 

Мал. 48. Калорифер:

1 – отвір у корпусі; 2 – витяжна труба; 3 – жарові труби; 4 – корпус калорифера; 5 – топка; 6 – екран – відбивач; 7 – форсунка.

 

Водогрійний котел (мал.49) призначений для забезпечення пральні гарячою водою.

 

 

Мал. 49. Водогрійний котел:

1 – запобіжний клапан; 2 – витяжна труба; 3 – верхній штуцер; 4 – вертикальні жарові труби; 5 – топка; 6 – форсунка; 7 – корпус котла; 8 – нижній штуцер;

9 – екран – відбивач.

 

Корпус котла 7 циліндричної форми. Всередині котла розташовані жарові труби 4. Внутрішня поверхня топочного простору складає основну поверхню нагріву води.


 

Мал. 50. Пральний агрегат у робочому положенні: 1 – триопераційна пральна машина (ліва); 2 – система повітроводів; 3 – водогрійний котел; 4 – відцентровий вентилятор з електродвигуном; 5 – вогневий калорифер; 6– триопераційна пральна машина (права).

Водогрійний котел за конструкцією топочного пристрою аналогічний будові калорифера. Гази, що утворюються в процесі горіння в топці, проходять догори по вертикальним жаровим трубам і потім по витяжній трубі 2 в атмосферу. Жарові труби утворюють додаткову поверхню нагріву води. Вода в котел подається насосною станцією через нижній штуцер 8 і повністю заповнює внутрішній вільний простір котла, омиваючи поверхні топки 5 і жарових труб 4. Нагріта вода від + 35 0С до + 90 0С через верхній штуцер 3 по трубопроводу подається у відповідну пральну машину відкриванням вентиля 14 (мал.52). При цьому вентиль подачі в котел холодної води повинен бути відкритим. У верхній частині котла встановлений запобіжний клапан 1 відрегульований на тиск 0,5 – 0,7 кгс/см2 і датчик температури, який передає показання нагріву води в котлі покажчику температури, змонтованому на панелі приладів прального агрегату.

При заповненні і роботі котла один з вентилів подачі гарячої води в пральну машину повинен бути обов’язково відкритий.

У днищі котла встановлений зливний штуцер для зливання води із котла.

Шафа управління призначена для розподілу електроенергії, яка надходить від джерела струму.

Мал. 51. Шафа управління:

1 – перемикач фаз; 2 – три контрольні лампочки; 3 – головний автоматичний вимикач; 4 – кнопка захисту прального агрегату;

5 – запобіжник; 6 – автоматичний вимикач компресора; 7 – автоматичний вимикач вентилятора; 8, 9 – автоматичні вимикачі приводу правої пральної машини а режимах “Прання – сушка” та “Віджимання”;

10, 11 – автоматичні вимикачі приводу лівої пральної машини а режимах “Прання – сушка” та “Віджимання”; 12 – штепсельний розйом для під’єднання кабелю управління насосної станції; 13 – корпус електрощита; 14 – штепсельний розйом для під’єднання кабелю насосної станції; 15 – штепсельний розйом для підключення до дизель – електричного агрегату або зовнішньої мережі; 16 – штепсельний розйом для під’єднання кабелю, який живить пульт намету гладильно – ремонтного відділення;

17 – болти загального заземлення корпусу шафи управління; 18 – болт заземлення для контролю ізоляції, який зв’язаний з реле безпеки; 19 – штепсельний розйом для під’єднання електрокабелю компресора; 20 – автоматичний вимикач насосної станції; 21 – автоматичний вимикач пульту намету гладильно – ремонтного відділення; 22 – вимикач освітлення прального агрегату; 23 – вимикач контролю захисту прального агрегату.

Панель управління процесом прання – сушки білизни розміщена зі сторони завантажувальних люків пральних машин.

Компресор СО – 7А призначений для подачі повітря, необхідного для розпилення ДП, яке подається форсунками в топки водогрійного котла і калорифера. Мал. 52. Панель управління: 1 – важіль переключення пральної машини в режим “Прання – сушка” і “Віджимання” 2 – покажчик температури води в пральній машині; 3 – кнопка сигналу насосної станції; 4 – сигнальна лампочка; 5 – кнопка включення насосної станції; 6 – кнопка включення вентилятора; 7 – кнопка включення режиму “Віджимання”; 8 – кнопка включення режиму “Прання – сушка”; 9 – покажчик температури повітря на виході із калорифера; 10 – покажчик температури води в котлі; 11 – годинник; 12 – покажчик температури води в ємності; 13 – важіль управління засувкою повітроводів; 14 – вентиль заправлення котла водою із водойми та пральних машин гарячою водою; 15 – вентиль заправлення котла водою із водойми та пральних машин холодною водою; 16 – вентиль зливу води із магістралі в каналізацію; 17 – вентиль зливу води із котла (розташований на днищі котла); 18 – завантажувальний люк пральної машини; 19 – вентиль заправлення правої машини; 20 – вентиль заправлення лівої машини.

Гумова ємність ГДВ – 5000 призначена для зберігання води для потреб пральні при перебоях у подачі її чи відсутності поблизу пральні джерела води.

Насосна станція (мал.53) призначена для подачі води із водойми в технологічну лінію пральні. Вона складається із відцентрового насосу 2К – 20/30 з електродвигуном АОЛ2 – 31 – 2, змонтованим на загальній станині напірного та всмоктувального трубопроводів.

Обігрів насосної станції в холодний час року провадиться від переносної опалювальне – вентиляційної установки ОВ – 30, вмикання якої відбувається від пульта управління опалювачем, який під’єднується до пульта управління насосною станцією.

Обладнання насосної станції розміщується в двомісцевому туристському наметі.

 

 

Мал. 53. Насосна станція:

1 – намет двомісцевий туристський; 2 – лійка заливна; 3 – трубопровід напірний;

4 – станція насосна; 5 – трубопровід всмоктувальний; 6 – фільтр забірний;

7 – пульт управління насосною станцією; 8 – пульт управління опалювальне – вентиляційною установкою ОВ – 30; 9 – опалювальне – вентиляційна установка ОВ – 30.

 

Опалювальне – вентиляційні установки ОВ – 65 і ОВ – 30призначені для обігріву у холодну пору року відділень пральні. У літню пору року установки можна використовувати для вентиляції приміщень. Установки ОВ – 65 і ОВ – 30 змонтовані в спеціальних ящиках на загальних рамах з паливними баками місткістю 20 л.

При розгортанні пральної обладнуються два виробничих відділення: сортувально – підготовче та гладильне – ремонтне.

Сортувально – підготовче відділення (мал.54) розташоване в наметі УСТ – 56 і призначене для приймання брудної білизни, його розсортування, тимчасового зберігання і виконання робіт по підготовці технологічного процесу прання. У відділення встановлюється наступне обладнання та інвентар: два брезентових настила, верстак слюсарний, сидіння складні, пульт управління опалювачем, вага шкальна, світильник.

Біля намету розташовується опалювальне – вентиляційна установка ОВ – 65.

 

 

Мал. 54. Схема розміщення обдаднання у сортувально – підготовчому відділенні:

1 – настил брезентовий; 2 – верстак слюсарний; 3 – сидіння складне; 4 – пульт опалювача; 5 – опалювальне – вентиляційна установка; 6 – вага шкальна.

 

 

Мал.55. Схема розміщення обдаднання у гладильно – ремонтному відділенні:

1 – стіл для праски; 2 – пульт намету; 3 – праска електрична ПЕУ – 6; 4 – пульт опалювача; 5 – ПШМ – 322 класу; 6 – намет УСТ – 56; 7 – стелаж складний для готової білизни; 8 – стіл для сортування; 9 – сидіння складне; 10 – підставки під ноги.

Гладильне – ремонтне відділення (мал.55) розташоване в наметі УСТ – 56 і призначене для розміщення чистої білизни, його сортування, ремонту, прасування, пакування, тимчасового зберігання та видачі.­­­­­­­

У відділенні розташовується наступне обладнання: два стола з підставками для прасок, праски електричні, ПШМ-322 класу, три стелажі складних для готової білизни, стіл для сортування, два сидіння складних, дві підставки під ноги, стіл для сортування обмундирування, що ремонтується, світильник намету, пульт управління опалювачем.

Електропульт намету, який встановлений в гладильне – ремонтному відділенні, призначений для підключення опалювальне – вентиляційних установок ОВ – 65, швейних машин, двох прасок та освітлення.

Пересувна електростанція ЕСД – 30 – Т/400 призначена для живлення електроенергією усіх силових і освітлювальних споживачів пральні перемінним трифазним струмом. Потужність електростанції – 30 кВт, напруга – 400В, частота струму, який виробляється – 50 Гц.

 







Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 1229. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...


Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...


Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...


Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Демографияда "Демографиялық жарылыс" дегеніміз не? Демография (грекше демос — халық) — халықтың құрылымын...

Субъективные признаки контрабанды огнестрельного оружия или его основных частей   Переходя к рассмотрению субъективной стороны контрабанды, остановимся на теоретическом понятии субъективной стороны состава преступления...

ЛЕЧЕБНО-ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ НАСЕЛЕНИЮ В УСЛОВИЯХ ОМС 001. Основными путями развития поликлинической помощи взрослому населению в новых экономических условиях являются все...

Что такое пропорции? Это соотношение частей целого между собой. Что может являться частями в образе или в луке...

Растягивание костей и хрящей. Данные способы применимы в случае закрытых зон роста. Врачи-хирурги выяснили...

ФАКТОРЫ, ВЛИЯЮЩИЕ НА ИЗНОС ДЕТАЛЕЙ, И МЕТОДЫ СНИЖЕНИИ СКОРОСТИ ИЗНАШИВАНИЯ Кроме названных причин разрушений и износов, знание которых можно использовать в системе технического обслуживания и ремонта машин для повышения их долговечности, немаловажное значение имеют знания о причинах разрушения деталей в результате старения...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия