Класифікація податків

Податки – це фін відносини між државою вою і платниками податків з метою створ-ня загальнодерж централіз-го фонду грошей коштів, необхідних для викон-ня д-вою своїх функцій.

Податки класифікують за такими ознаками:

1) за економічним змістом об’єкта опод-ня:

- податки на доходи

- податки на споживання

- податки на майно

2) залежно від рівня держ структур, які встановлюють податки:

- загальнодерж – встан-ся вищими органами влади

- місцеві – встан-ся місцевими органами влади

3) за способом стягнення:

- розкладні – встаг-ся у загальній сумі відпов до потреб в доходах, а потім цю суму розподіляють по окремих територіальних одиницях або платниках

- окладні – передбачають установлення спочатку ставок, а відтак розміру податку для кожного платника окремо.

4) за формою оподаткування:

- прямі – встан-ся безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об’єкта опод-ня. Вони поділяються на:

*особисті (встан-ся персонально для конкретного платника – прибутковий, майновий податок, на спадщину та дарування),

*реальні (передбачають опод-ня майна за зовн ознаками – земельний, домовий, промисловий податок, на грош капітал).

- Непрямі податки – встан-ся в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника прямо на залежить від його доходів. Існує 3 види непрямих податків:

*акцизи – надбавка до ціни товару (специфічні (на окремі види товарів) та універсальні (ПДВ, з продажу, з обороту)),

* фіскальна монополія – це прибуток держави від реалізації монополізованих державою товарів, * мито – встановлюється при переміщенні товарів через державний кордон, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом.