Управління дебіторською заборгованістю. Забезпечення ефективного контролю за рухом і своєчасним поверненням дебіторської заборгованості

Формування ринкових відносин в Україні характеризується значним управлінням платіжного обігу, що спричиняє збільшення дебіторської заборгованості. У зв’язку з цим важливою задачею фінансового менеджменту є ефективне управління дебіторською заборгованістю, спрямованою на оптимізацію її розміру та забезпечення своєчасної інкасації боргу. Дебіторська заборгованість поділяється на такі види: дебіторська заборгованість за товари, строк плати яких не настав; дебіторська заборгованість за товари, строк сплати яких минув; дебіторська заборгованість по векселям отриманих; дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом; дебіторська заборгованість по розрахункам з персоналом та інші види дебіторської заборгованості. Найбільш питому вагу займає дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію (більше 80% загальної суми). Тому управління дебіторською заборгованістю на підприємстві пов’язано з оптимізацією дебіторської заборгованості по розрахункам за реалізовану продукцію. Управління дебіторською заборгованістю включає такі етапи: на першому етапі здійснюється аналіз дебіторської заборгованості в минулому періоді. З цією митою розраховуються показники, які характеризують стан дебіторської заборгованості за минулий період.

Алгоритм управління дебіторською заборгованістю має наступні складові:

1) фінансовий аналіз діяльності організації-постачальника;

2) розробка кредитної політики організації;

3) прийняття рішення про надання кредиту, страхування дебіторської заборгованості;

4) зміна кредитної політики організації;

5) контроль за відвантаженням продукції, випискою рахунків та його відправкою покупцю; складання картотеки дебіторів;

6) контроль фінансового стану дебіторів;

7) прийняття рішення про можливість використання факторингу або форфейтингу;

8) при непогашенні боргу або його частини встановлення оперативного зв'язку з дебітором на предмет визнання ним боргу;

9) звернення до господарського суду із позовом про стягнення простроченої заборгованості;

10) порушення справи про банкрутство;

11) компенсація збитків з фонду безнадійних боргів.

Безконтрольне зростання дебіторської заборгованості – досить поширене явище в умовах кризи неплатежів. Система контролю, у даному випадку, має величезне значення, тому що без неї сума дебіторських заборгованостей може перевищити допустимий рівень, що призведе до зниження потоку готівки і до появи сумнівних боргів, які, у свою чергу, значно знизять загальний виторг, а отже і прибуток від реалізації продукції. Часто виникає потреба корекції дій. Іноді добре налагоджена система контролю за дебіторською заборгованістю є єдиним засобом простеження ситуації на цій дільниці і попередження погіршення фінансового стану підприємства.

При здійсненні контролю дебіторської заборгованості потрібно приділяти увагу наступним питанням:

1.Забезпечувати юридичну обґрунтованість кожної суми дебіторської заборгованості за кожним контрагентом;

2. З’ясовувати їх причини та прораховувати наслідки;

3. З’ясувати, чи вживаються необхідні заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості, чи є реальна можливість погашення кредиторської заборгованості;

4. З’ясувати, чи проводилася інвентаризація розрахунків на підприємстві і чи не минув строк позовної давності.