Поняття та види господарських товариств
Господарські товариства – це підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Ознаки господарського товариства: - господарське товариство – це товариство корпоративного типу (наявність кількох учасників, подільність майна на частки); - наявність статусу юридичної особи; - корпоративний характер управління; - подільність майна товариства на частки; - можливість для засновників вибору форми товариства; - наявність у учасників господарського товариства корпоративних прав (право участі в розподілі прибутку товариства, право участі в його управлінні, право участі в розподілі майна товариства). Основні види господарських товариств: 1. Акціонерне товариство – це таке господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій. Характерні риси: - поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями[4] (мінімальний розмір статутного фонду – 1250 мінімальних заробітних плат); - до органів управління і контролю акціонерного товариства відносяться: вищий орган – загальні збори АТ; виконавчий орган – правління, дирекція чи директор; спостережна рада (при наявності більше 50 акціонерів); ревізійна комісія; - засновниками можуть бути фізичні або юридичні особи (діюче законодавство не заперечує можливості існування однієї особи в якості засновника акціонерного товариства); - участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що їм належать; - вихід акціонера здійснюється шляхом вилучення акцій. Акціонерні товариства можуть бути двох видів: відкриті та закриті акціонерні товариства. Відкрите акціонерне товариство - це вид акціонерного товариства, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на фондовому ринку. Закрите акціонерне товариство – це вид акціонерного товариства, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купівлі та продажу на фондовому ринку.
Відмінності між відкритим акціонерним товариством (ВАТ) та закритим акціонерним товариством (ЗАТ): - в порядку розміщення акцій (у ВАТ – шляхом підписки і купівлі-продажу на фондовому ринку без спеціальних обмежень, у ЗАТ – розміщенням серед засновників або серед заздалегідь визначеного кола осіб, а також шляхом купівлі-продажу з виключенням системи торгів); - в порядку відчуження акцій (акції ВАТ продаються і купуються вільно; акції ЗАТ не можуть продаватися на фондовому ринку, а продаж їх акціонерами товариства повинна здійснюватися з урахуванням переважного права інших учасників товариства на придбання таких акцій); - за видами підписки на акції, що застосовується при їх випуску (ВАТ – відкрита, ЗАТ - закрита); - у порядку створення (у ВАТ він дуже складний, що пов’язано з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом відкритої підписки, опублікування інформації про випуск акцій, процедури відкритої підписки, вирішення на установчих зборах питань, пов’язаних з результатами підписки; для ЗАТ зазначені процедури непередбачені); - мінімальним розміром оплати акцій на момент скликання установчих зборів (він має бути не меншим: у ВАТ – ніж 30%, а в ЗАТ – 50% номінальної вартості акцій). 2. Товариство з обмеженою відповідальністю – це таке господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном; учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Основні риси товариства з обмеженою відповідальністю:
- поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами (мінімальний розмір статутного фонду товариства - 100 мінімальних заробітних плат); - - відповідальність товариства за власними зобов’язаннями усім своїм майном; - - можливість відступлення учасником своєї частки іншому учаснику або третім особам; - - наявність органів товариства, за допомогою яких здійснюється управління справами товариства: вищий орган – збори учасників, виконавчий орган – дирекція або одноособовий директор, контрольний – ревізійна комісія; - - припинення участі в товаристві відбувається внаслідок: · смерті учасника фізичної особи або ліквідації юридичної особи; · відступлення частки іншому учаснику або третій особі; · спадкування частки фізичної особи або правонаступництва частки юридичної особи. 3. Товариство з додатковою відповідальністю – це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначений статутом, і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями усім власним майном, а в разі його недостатності – також майном учасників у визначеному установчими документами кратному розмірі до вкладу кожного з них. Основні риси товариства з додатковою відповідальністю: - поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається установчими документами (мінімальний розмір статутного фонду товариства - 100 мінімальних заробітних плат); - наявність органів товариства, за допомогою яких здійснюється управління справами товариства: вищий орган – збори учасників, виконавчий орган – дирекція або одноособовий директор, контрольний – ревізійна комісія; - обмежена відповідальність учасників за зобов’язаннями товариства, розмір якої встановлюється або законом, або установчими документами в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів; - подібність правового становища товариства з додатковою відповідальністю і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов’язаних з цим питань.
4. Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Основні риси повного товариства: - установчий документ – засновницький договір; - відсутність законодавчих вимог щодо розміру та порядку формування майна, що регулюється засновницьким договором; - відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства; - можливість спільного управління товариством або управління товариством одним учасником (частиною учасників); - солідарна відповідальність учасників товариства за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, на яке не може бути звернене стягнення у встановленому законом порядку; - учасниками товариства можуть бути тільки зареєстровані суб’єкти господарювання; - додатковою підставою ліквідації повного товариства, як юридичної особи, є наявність в товаристві тільки одного учасника протягом шести місяців. 5. Командитне товариство – це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть щодо боргів додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном, на яке законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками (вкладами). Основні риси командитного товариства: - наявність двох категорій учасників (повних учасників і вкладників), як мінімум по одному учаснику для кожної категорії; - установчим документом є засновницький договір, а у разі наявності в товаристві лише одного повного учасника – установчим документом є підписаний такою особою меморандум; - відсутність органів товариства, оскільки управління справами здійснюється повними учасниками; - правове становище повних учасників аналогічне правовому становищу учасників повного товариства; - можливість реорганізації в повне товариство, якщо вибувають всі вкладники.
|
