ВИСНОВКИ. Як видно з вищесказаного трудове виховання в сім’ї, взаємодія батьків зі школою є досить складним багатокомпонентним явищем

 

 

Як видно з вищесказаного трудове виховання в сім’ї, взаємодія батьків зі школою є досить складним багатокомпонентним явищем. Велике місце у правильній взаємодії у спільному виховному процесі займає саме школа та розроблені методи взаємодії. Також успіх сімейного виховання значною мірою залежить від організації домашнього побуту, традицій сімейного життя: порядку в сімейному господарстві, залучення дітей до розподілу доручень, трудових обов’язків, бюджету сім'ї, загального режиму дня, визначення для кожного робочого місця, зокрема для навчальних занять, дотримання певних сімейних правил (кожна річ має своє місце, прийшов з прогулянки - вимий руки та ін.).

Отже, здійснене в рамках даної роботи дослідження підтвердило актуальність проблеми трудового виховання дітей у сім'ї. Трудове виховання в сім'ї проникає в усі явища суспільного життя і повинно здійснюватися усіма педагогічними засобами у процесі педагогічно доцільної діяльності з дитиною. Праця - головний вихователь. Необхідно допомогти дитині побачити в ній джерело розвитку своїх здібностей і моральних якостей, підготувати її до активної трудової діяльності та до суспільного життя, до свідомого вибору професії. У сучасній сім'ї повинно здійснюватися вирішення завдань щодо формування у дитини моральних рис у процесі трудового виховання.

Матеріали курсової роботи дали можливість зробити висновок про те, що трудове виховання в сім'ї - це цілісна система. Участь дитини в суспільно корисній і продуктивній праці розглядається у тісному зв'язку з його розумовим, моральним, естетичним та фізичним вихованням і розвитком.

Використаний матеріал дозволив зробити висновок, що праця дитини в сім'ї повинна бути правильно, педагогічно доцільно організованою. Дитина пізнає у праці навколишню дійсність, систематизуючи і закріплюючи знання, вона розширює свій світогляд, починає цікавитися технікою, виробництвом. Все це перетворює працю в активний стимул для отримання нових знань. Потрібно намагаються виховати у дитини позитивне ставлення до праці, викликати у неї інтерес до роботи, домогтися усвідомлення нею корисності своєї праці для суспільства, допомогти побачити перспективи його розвитку.

Провідну роль у сімейному вихованні відіграє мати. Саме вона найсильніше впливає на дітей, особливо в сфері духовно-морального виховання. Діти, які виростають без материнського тепла і ласки, похмурі, як правило, замкнені, вперті.Не меншим є й вплив батька, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків. Проте виконати свої виховні функції батько і мати можуть лише за умови, що вони є справжнім авторитетом для дітей.

Школа має можливість залучати до виховної роботи з учнями їх батьків, окремі з яких можуть керувати роботою гуртків за інтересами, адже серед них є люди різних спеціальностей, або взяти шефство над учнями, які

виявляють особливий інтерес до певних галузей знань, чи бути наставниками педагогічно занедбаних учнів. Батьки можуть брати участь у проведенні з учнями екскурсій, обладнанні школи, допомоги в профорієнтаційній роботі, у керівництві роботою учнівських бригад з ремонту обладнання приладів і наочності.

Сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей.

Отже, найголовнішими умовами успішного сімейного виховання ми вбачаємо:

а) сім’я - міцний і дружний колектив;

б) інтереси членів сім’ї перебувають у гармонійній єдності з інтересами суспільства;

в) повна сім’я - важлива умова успішного виховання дітей;

г) єдність вимог з боку батька і матері;

д) наявність у батьків почуття відповідальності за виховання дітей;

е) дотримання батьками норм і правил співжиття;

є) атмосфера взаємної довіри, дружби, доброзичливості;

ж) використання порад А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського у сімейному вихованні.