Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Норми освітленості для шкільних приміщень




№ № з/п Вид приміщення Норми освітленості, Лк
Лампи розжарювання Лампи люмінесцентні
1.   2.   3. 4. 5. 6. 7. 8. Класи, кабінети, майстерні (на робочих місцях) Класи, кабінети, майстерні (на підлозі) Кабінет креслення Швейна майстерня Кулінарія Спортивні зали (підлога) Аварійне освітлення Евакуаційне освітлення (на підлозі)     7,5 0,5    

 

5. Догляд за системами штучної освітленості.

Догляд за системами штучного освітлення передбачає своєчасну заміну ламп та періодичну чистку світильників (не рідше одного разу на три місяці). Слід пам’ятати, що заміняти потрібно не лише несправні лампи, але й ті, для яких закінчився гарантійний термін використання. Це, в першу чергу, стосується люмінесцентних ламп, для яких світловіддача наприкінці гарантійного терміну (близько 5000 годин) зменшується в 2-3 рази, тому з часом освітленість стає недостатньою.

14. Охорона праці під час проведення навчальних занять (зміст питання розкривається на базі вимог до проведення занять за фахом випускника).

План

1.Тематика занять та обладнання.

2. Розміри навчальних приміщень та їх розміщення.

3.Обладнання спеціалізованих кабінетів, спортивних залів та інших навчальних приміщень згідно діючого «Типового переліку навчально-наочних посібників та обладнання».

4. Допуск до окремих видів занять з урахуванням стану здоров’я учнів (фізкультура, трудове навчання).

5. Зміст інструктажів з БЖД та охорони праці перед початком занять та заходів.

 

 

1. Тематика занять та обладнання

Навчальні приміщення обладнуються обладнанням, інструментами, пристосуваннями, учбово-наочними посібниками, технічними засобами навчання відповідно до діючих Типових переліків учбово-наочних посібників і учбового обладнання для загальноосвітніх шкіл, затверджених Міністерством освіти і науки України. Обладнання, не передбачене Типовими переліками, в тому числі саморобне, встановлюється в навчальних приміщеннях за дозволами технічної інспекції праці профспілок, що оформлюється відповідними актами.

У навчальних приміщеннях оборудуються робочі місця учнів індивідуального і колективного користування, робоче місце вчителя. Конструкція та організація робочих місць повинні забезпечувати можливість виконання робіт у повній відповідності до навчальних програм, а також ураховувати різні антропометричні дані учнів, вимоги ергономіки, наукової організації праці і естетики. Планування навчальних приміщень, розміщення в них робочих місць, обладнання меблів повинні забезпечувати сприятливі та безпечні умови для організації навчально-виховного процесу, можливість контролю за діями кожного учня. Кількість робочих місць в навчальних приміщеннях визначається наповнюваністю класів з урахуванням їх поділу на підгрупи у відповідності з встановленими нормами.

Робоче місце вчителя в навчальному приміщення розміщується на подіумі заввишки 200 мм та обладнується столом, класною дошкою з комплектом класних інструментів. У зоні робочого місця вчителя рекомендується розміщувати шафи-секції для зберігання учбово-наочних посібників та інструментів.

У навчальних приміщеннях повинні суворо дотримуватися вимоги Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01. Відповідно до вимог зазначених Правил і норм проводиться освітлення, опалення, загальна і місцева вентиляція, водопостачання і каналізація, обладнання основних приміщень та організація навчально-виховного процесу в закладах освіти.

Навчальні приміщення обладнуються стендами, таблицями і плакатами постійного користування, у тому числі – з безпеки навчальної праці і санітарії, професійній орієнтації та інші.

Кольори для фарбування стін, обладнання навчальних приміщень необхідно вибирати виходячи з вимог ергономіки та естетики з використанням сигнальних кольорів і знаків безпеки за ГОСТ 12.4.026-76 «Цвета сигнальне и знаки безопасности».

Робочі місця учнів забезпечуються інструкціями з техніки безпеки при виконанні конкретних видів робіт, розробленими на основі типових, затверджених керівником закладу освіти і погоджені з профспілковим комітетом. Інструкції переглядаються по мірі необхідності, але не рідше одного разу на три роки.

До навчальних занять у навчальних приміщеннях допускаються учні, які пройшли профілактичний медичний огляд і не мають протипоказань до занять із вивчення шкільних дисциплін. Відомості про учнів, не допущених до окремих видів занять, учителі отримують у медичного персоналу, закріпленого за закладом освіти. До виконання кожного нового виду навчальних робіт учні допускаються тільки після проведення інструктажу з техніки безпеки.

Заключення про придатність навчальних приміщень до проведення занять надається щорічно комісією з прийому освітнього закладу до навчального року і оформляється актом.

 

2. Розміри навчальних приміщень та їх розміщення

Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку та харчування учнів. Кількість поверхів будівлі не повинна перевищувати трьох.

При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів в раніше збудованих 4-5-поверхових будівлях четвертий і п'ятий поверхи відводять кабінетам, які несуть найменше навчальне навантаження.

Класні кімнати для учнів 1-5 класів слід розміщувати тільки на першому поверсі і окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона вимагає розміщення кабінетів у межах 1-2-го поверхів так, щоб перехід з одного кабінету в інший не займав більше 2-х хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 4-9-х класів на першому поверсі, для 10-11-х - на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів – 2-4 на один предмет залежно від місткості школи. Усі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі. Навчальні приміщення не можуть бути прохідними.

Поверхові сходи слід проектувати з природним освітленням. Висота приступця проектується в 15 см, ширина – 30-35 см, кут нахилу сходів - не більше 30°. Не допускається горизонтальне розміщення елементів огорожі сходів. Висота поручнів повинна бути не більша 0,6 м для школярів молодшого віку і 0,8 м – для учнів середніх і старших класів. Ширина маршу сходів – 1,8 м.

 

3. Обладнання спеціалізованих кабінетів, спортивних залів та інших навчальних приміщень згідно діючого «Типового переліку навчально-наочних посібників та обладнання»

Улаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються, реконструюються, а також існуючих, здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

Устаткування шкільних приміщень має відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, забезпечувати педагогічний процес та проведення позакласної навчально-виховної роботи.

У навчальних класах і кабінетах встановлюються меблі згідно з чинним нормативним документом (ГОСТ 5994-93). Меблі слід підбирати відповідно до довжини тіла дітей. Заборонено використання табуреток і лав замість стільців.

Для учнів недопустима поза, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145° (приводить до порушень функції зору та швидкого втомлення). Недопустима випрямлена поза, оскільки відстань від поверхні парти до очей збільшується до 48 см. Зручна поза, при якій кут нахилу становить 160-170° (проекція центру тяжіння корпусу не виходить за межі опори).

Для забезпечення учнів меблями відповідно до довжини тіла необхідно їх мати 5 розмірів. Інтервал між ростовими групами –15 см. У кожному класі (кабінеті) слід передбачити два, максимум три розміри меблів з перевагою одного з них (до 90%). Кабінети, розраховані на дітей середнього і старшого віку, слід обладнати трьома номерами столів, решту необхідно розділити на групи: для учнів 4-5, 6-8, 9-11 класів. Значну перевагу в сучасних умовах мають трансформовані меблі. Правильне розсаджування дітей за шкільним устаткуванням може бути за умови, коли в одному приміщенні навчаються діти з віковою різницею не більш як у два роки. Коефіцієнт відношення кількості учнів, які сидять за відповідними меблями, до загальної кількості учнів повинен бути 0,6-0,9.

Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так:

• між зовнішньою стіною і першим рядом парт повинна бути відстань 0,6-0,7 м (у будівлях із цегли і місцевих матеріалів допускається 0,5 м);

• між рядами двомісних парт (столів) – не менше 0,6 м;

• між 3-м рядом парт (столів) і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, – не менше 0,7 м;

• між передньою партою (столом) і демонстраційним столом – не менше 0,8 м;

• від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів – не менше 2,4-2,6 м;

• від задніх столів до задньої стіни – не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня – не менше 1,0 м);

• від задніх столів до шаф, які стоять уздовж заднього краю стіни, – не менше 0,8 м;

• між столом викладача і передньою стіною – не менше 0,65 м;

• від демонстраційного столу до класної дошки – не менше 1,0 м;

• між столом викладача і переднім столом учнів – не менше 0,5 м;

• найбільша відстань останнього місця від класної дошки – 10 м;

• висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7-0,8 м, 3-4 класів – 0,75-0,8 м, 5-11 – 0,8-0,9 м.

У класних кімнатах прямокутної та квадратної конфігурації, у якій меблі розміщуються у 4 ряди, повинна бути збільшена відстань від дошки до першого ряду парт (не менше 3 м), щоб забезпечити кут розглядання у 35°. Відстань від першого ряду парт до зовнішньої стіни повинна бути 0,8-1,0 м, між рядами парт, столів – 0,6 м, від задніх парт до шаф, розміщених біля внутрішньої стіни, – 0,9-1,0 м.

Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх рядів. Учні, які часто хворіють на простудні захворювання, ревматизм, ангіни, розміщуються в третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Для профілактики порушень не менше 2-х разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту.

 

4. Допуск до окремих видів занять з урахуванням стану здоров’я учнів (фізкультура, трудове навчання)

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також доцільне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці й фізичного виховання.

Спарені уроки в початковій школі, як правило, не проводяться, за винятком занять з художньої праці, де образотворча і практична діяльність взаємодоповнюються, занять з хореографії, плавання.

Для учнів 5-9-х класів спарені уроки допускаються під час проведення лабораторних і контрольних робіт, написання творів, уроків трудового навчання. В 10-11-х класах допускається проведення спарених уроків із основних і профільних дисциплін.

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Найвища активність розумової діяльності в дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому в розкладі, особливо для молодших школярів, уроки з навчальних предметів, що потребують значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-му та 3-му уроках. Розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер.

Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів становить 10 хв., великої перерви (після 2-го уроку) – 30 хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштовувати перерви по 20 хв. кожна.

Під час перерв слід організовувати перебування учнів на свіжому повітрі.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках письма, мови, читання, математики та інших необхідно виділяти час для фізкультхвилинок та гімнастики очей.

При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі чотирирічної початкової школи та першій чверті 1-го класу трирічної початкової школи домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 1-му класі трирічної та 2-му класі чотирирічної початкової школи 45 хв.; у 2 (3) класі – 1 години 10 хв.; 3 (4) класі - 1 год. 30 хв.; у 5-6 класах – 2,5 год.; у 7-9 класах – 3 год.; у 10-11 класах – 4 год. У початкових класах домашні завдання не слід задавати на вихідні й святкові дні.

 

5.Зміст інструктажів з БЖД та охорони праці перед початком занять та заходів.

Проведення інструктажів з охорони праці з учнями в навчальних закладах здійснюється вчителями предметів підвищеної небезпеки (фізика, хімія, фізична культура, трудове навчання, інформатика) та під час проведення професійного навчання учнів.

Первинний інструктаж з охорони праці проводиться на першому уроці після канікул (літніх, осінніх, зимових, весняних) в кожному кабінеті підвищеної небезпеки, майстерні навчального закладу за трьома інструкціями: з правил безпеки для учнів, з пожежної безпеки, з надання долікарської допомоги в даному кабінеті. В кабінетах з підвищеною небезпекою, де є електрообладнання (інформатика, трудове навчання, фізика) проводиться також інструктаж учнів з електробезпеки. Фіксується в журналі реєстрації інструктажів встановленої форми, який веде кожний вчитель предмета підвищеної небезпеки (зразок реєстрації додається).

Тематичний (первинний) інструктаж з охорони праці проводиться перед виконанням кожного практичного завдання (практичної, лабораторної роботи тощо), пов’язаного з використанням різних механізмів, інструментів, матеріалів, спортивного обладнання. Реєстрація проводиться в журналі обліку навчальних занять, на сторінці предмета в розділі «Тема уроку»(зразок реєстрації додається).

Цільовий інструктаж з охорони праці проводиться перед початком навчальної екскурсії учнів. Фіксується в журналі реєстрації інструктажів встановленої форми, який веде кожний вчитель предмета підвищеної небезпеки.

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо. Фіксується в журналі реєстрації інструктажів встановленої форми, який веде кожний вчитель предмета підвищеної небезпеки.

Інструктажі з охорони праці з учнями, що проводяться під час трудового і професійного навчання в навчальних закладах, проводять керівники робіт, майстри виробничого навчання та інші особи, на яких покладено наказом керівника проведення інструктажів. Такі самі інструктажі на виробництві проводять особи, на яких покладено ці обов’язки наказом керівника підприємства, організації, де учні проходять трудове та професійне навчання.

Учні, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

 

 


Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой





Дата добавления: 2015-09-04; просмотров: 872. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.03 сек.) русская версия | украинская версия
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7