Форми трансаціональних корпорацій

Всі найбільші сучасні ТНК являють собою міжнародні фінансово-промислові об’єднання, що включають в свою структуру головну компанію фінансової або виробничої орієнтації і численні, пов’язані з нею системою акціонерної участі дочірні та асоційовані фірми, які працюють в сфері промисловості, логістики, торгівлі і маркетингу, фінансів, НДДКР тощо, розташовані в країні базування ТНК і за кордоном. Таку форму інтегрованої корпоративної структури називають фінансово-промисловою групою (ФПГ) [3, 21].

ФПГ США. У США ФПГ виникли в умовах розвиненої ринкової системи, ринку капіталу, що сформувався, широкого доступу як крупних інвесторів, так і дрібних вкладників до фондових інструментів. Високий рівень і темпи розвитку промисловості та конкурентне ринкове середовище дозволили корпораціям ефективно нарощувати капітал за рахунок емісії акцій. Банки при цьому відігравали допоміжну роль, виступаючи в ролі фінансових агентів і не брали участі в управлінні корпораціями. Цьому немало сприяло антимонопольне законодавство США, яке початково перешкоджало зростанню банківського капіталу з промисловим.

В США склались два основних види ТНК у формі ФПГ: ТНК, що сформувались навколо промислової корпорації, і ТНК, сформовані навколо банку.

ФПГ Німеччини. Особливістю структури німецької економіки є значна роль банків та їх тісні зв’язки з нефінансовим сектором (промисловість, торгівля, послуги, транспорт).

Виключна роль банків визначається особливостями німецького законодавства, згідно з яким приватні інвестори не мають доступу на фондові біржі, а купують і продають акції за допомогою посередників (банків). Незалежні дрібні акціонери через високі трансакційні витрати віддають перевагу не тримати в себе придбані акції, а депонувати їх в банку. При цьому банк надає клієнту корпоративну інформацію про збори акціонерів. Крім того, більшість приватних акціонерів надають перевагу на основі довіреності передавати банкові право голосування за депонованими акціями (безкоштовна послуга німецьких банків).

У результаті провідні банки Німеччини (Дойче Банк, Дрезден Банк, Комерцбанк) на підставі власного володіння акціями, довіреностей на право голосування і акцій, що належать їхнім дочірнім інвестиційним компаніям, сконцентрували в своїх руках великий ступінь контролю над провідними ВАТ Німеччини – понад 80% голосів на зборах представлено банками. Це дозволяє німецьким банкам вибирати членів спостережної ради і призначати інших керівників підприємств.

Навколо цих банків були утворені крупні горизонтально інтегровані фінансово-промислові об’єднання. При цьому на чолі ієрархії стоїть банк, з ним пов’язана група великих промислово-торговельних компаній, навколо яких групується безліч великих і середніх фірм. Особливістю німецьких ФПГ є взаємоучасть компаній в капіталі один одного (перехресне володіння акціями).

ФПГ Японії. Основу економіки Японії на сьогодні складають шість найбільших ФПГ: Міцубісі, Сумітомо, Міцуі, Фуджі, Даі Іші Каньо і Санва. Сукупний обсяг продажу шести груп-гігантів складає близько 15% ВНП країни.

Японські ФПГ являють собою неієрархічні структури з перехресним володінням акціями. Основною ланкою японської групи компаній є один з основних банків. Група також включає в себе крупну торговельну компанію (торговий дім), страхове товариство, інвестиційну компанію і одне або декілька вертикально інтегрованих промислових об’єднань. Виробничі підприємства також пов’язані взаємною участю головного банку групи (кейрецу-фінансування).