Міжнародні стратегічні альянси та механізми їх реалізації
Міжнародні стратегічні альянси (МСА) можна поділити на [21]: - альянси горизонтального типу; - альянси вертикального типу; - альянси з дистриб’юції; - споріднені диверсифіковані альянси; - перспективні диверсифіковані альянси. МСА горизонтального типу створюються з організаціями, що здійснюють діяльність на одній і тій самій стадії виробничого процесу або виробляють однакову продукцію чи послуги. МСА вертикального типу укладається з постачальниками комплектуючих виробів або послуг для фірми. МСА з дистриб’юторами чи замовниками передбачають довготермінове співробітництво з дистриб’юторами або основними споживачами. Споріднені диверсифіковані альянси створюються з організаціями, що виробляють як взаємодоповнюючі товари і послуги (супутні), так і товари або послуги-замінники. До першої категорії відносяться, наприклад, угоди між крупними авіалініями, що оперують на далеких маршрутах, і меншими перевізниками, що обслуговують короткі регіональні маршрути, пов’язані з маршрутами основних перевізників. До другої – можуть відноситись угоди між фірмами, що забезпечують стаціонарний телефонний зв’язок, і операторами сотового зв’язку для збільшення ємності їх спільного зв’язку. Перспективні диверсифіковані альянси створюються з організаціями, що оперують в початково не пов’язаних між собою галузях, між якими потенційно можливе розмивання кордонів внаслідок інновацій. У цьому разі міжорганізаційна співпраця взаємозбагачує партнерів з точки зору обміну технологіями і управлінським досвідом.
Функціональні та неформальні угоди. Функціональні угоди являють собою формальні угоди без дольової участі партнерів або створення спільного підприємства. Альянси у формі функціональних угод – це проекти, в яких дві і більше компаній вирішують співпрацювати за одним або декількома напрямками діяльності: НДДКР, виробництво, маркетинг, спільне використання технології, ліцензування, дистриб’юція тощо. В межах функціональних угод не створюється нова організація, а співпраця має обмежений характер. Сторони угоди передають ресурси для ведення спільної діяльності, але не ділять власності або прибутку підприємства. Функціональні альянси можуть бути легко трансформовані в альянси з дольовою участю або спільні підприємства. Неформальні угоди включають асоціації із співпраці, що створюються двома чи більше організаціями і передбачають, наприклад, нерозповсюджену взаємодомовленість між конкурентами в умовах олігополії. Ліцензійні угоди і франчайзинг не є стратегічними альянсами. Однак, якщо угода про франчайзинг має довготерміновий характер фінансових або майнових відносин між партнерами, то вона є формою МСА.
Альянси з дольовою участю. МСА з дольовою участю являють собою добровільні відносини між двома фірмами, при яких одна компанія купує частку іншої фірми, значну для ведення спільної діяльності, але таку, що не перевищує розмір контрольного пакету. В альянсі з дольовою участю партнери переважно укладають декілька функціональних угод з тим, щоб використати взаємодоповнюючі можливості партнерів. Так, довготерміновий зв’язок, що базується на відносинах власності, був доповнений функціональними угодами в альянсі Форд-Мазда. Тобто, купуючи частку акцій компанії-партнера, можна проникнути всередину її і побачити, що там відбувається.
Спільні підприємства (СП). СП – найскладніша в організаційному відношенні форма МСА. При цьому виникає самостійна організація, чий капітал розподілений між партнерами-засновниками, які мають право на отримання дивідендів в якості компенсації пропорційно своїм внескам. Спільна власність партнерів визначає їх спільну власність на створюваний продукт. Спільна риса сучасних СП полягає в тому, що партнери співпрацюють по виробництву одного певного продукту а бо в одній країні, при цьому вони можуть виступати як конкуренти на інших ринках.
|